Розвиток археографії в Україні та Росії в п.П 18ст.

Збір документів починається з 18 століття, але фактично розповсюдження документів почалося набагато раніше. В цей період діяли такі вчені: Татіщев Василь Микитович(1686-1750)(багата людина, збирав документи,закінчив в Москві інженерну і артилерійну школи,брав участь у Пн. Війні,зснував Єкатеринбург. Написав «Історію Російську» в 5-и томах. 1 том це історія Росії а 2,3,4,5 документи з найдавніших часів до 1557р. Дав 186 коментарів. Зібрав, систематизував документи у хронологічному порядку; дякуючи Татіщеву є сотні документів про які відомо саме завдяки йому). Геральд Фрідріх Міллер(1705-1783) – німецький академік. Приїхав у Росію на запрошення Баєра у 1725р.Працював у АН. Заслуга Баєра, Міллера і Шльоцера в тому що вони попри те, що не любили Росію опублікували дуже багато цінних документів з історії Росії. Заклали основи наукової критики джерел.

1733 – 1743рр – Велика північна експедиція – в ній брало участь багато науковців, в тому числі і Міллер. Він дослідив 20 архівів Сибіру, зібрав унікальні документи 13 – 18ст, які стосувалися історії Сибіру,їх склав у 35 папок -« портфель Міллера». Написав на їх основі «Іст. Сибіру» Шльоцер Август Людвіг (1735-1809)нім. Іст.,філолог,статист,ад’юнкт Петербурзької АН 1762р.1761-1767 працював у Росії 40р.вивчав Нестора.В 1763-1764рр. склав граматику рос. мови. Головна праця «Нестор».

Розвиток археографії з середини 1950хх.Р до наших днів.

З 1954р. почало виходити «рабочеє двіженіє в Росії в 19 веке». Горбачовська «перебудова». В лютому 1956р відбувся 20 з’їзд партії, на якому виступив Микита Хрущов із доповіддю «Про культ особи Сталіна». Після 20-го з’їзду видано постанови які полегшували публікації документів і дозволяли публікувати документи які були раніше заборонені.

В 1963р – постанова про покращення архівної справи в СРСР: прийняти єдиний план; розробити правила публікації документів. 1958р – рішення публікувати 5-те зібрання творів Леніна. 55 томів виходило до 1965р.

У 1957р засновано журнал «Вопросы истории»(12 номерів в рік/Москва), «Украинский исторический журнал»(12 номерів в рік/Київ).

У 1958р почав виходити «Археографический ежегодник». Розділи: теорія, історія, документи. З 1956р відновлено діяльність археографічної комісії, її очолив Тихомиров.

Грудень 1988р в Києві всеукраїнська нарада істориків – архівістів, на ній прийнято план публікації документів з історії України. Лише незначна частина задуманого була реалізована. Відновлено видання «Український археографічний щорічник». Публікувалися праці Костомарова, Куліша, Драгоманова, Грушевського. Доступ в архіви був обмежений.Вже в незалежній Україні створено в Києві «Укр. Інститут джерелознавства та археографії ім. М.С.Грушевського».

Розвиток радянської археографії у післявоєнні роки (1945 – 1956).

КАК видавала «Памятники».1845-І том-приватні збірки. 1 відділ редагував Максимович-іст. Луцького православного братства (39док.) 2-й відділ ред..Іванишев-соц.-екон. розв. Укр.та становище селянства (11док.),3-й відділ ред..Іванишев !Материали по ист.Малоросии» (86док.)ІІ том-1846р.1-й відділ-37 док.1615-1787іст. Богоявленського церковного братства,2-й відділ «устав на волоки»1557,і поштовий статут1558,3-й відділ- 17 док.з іст. Визвольної війни за 1650-1655,текст Білоцерківського договору і 2 листи та універсал Б.Хмельницького.ІІ том на нижчому рівні оформлення. ІІІ том-1852публікація документів за тематичними розділами.1-й відділ 14 док. з іст. Львівського братства16-17ст. ред.. Чехович.2-й відділ луцькі та володимирські актові книги,3-й відділ листи ,універсали.

З 1946р налагоджено регулярний вихід «Щорічника книги СРСР». З 1965р всесоюзна книжкова палата отримала статус науково – дослідницької установи. З 1947р засновано інститут наук інформації і суспільних наук(ІНІОН), який щомісяця видавав «Известия ІНІОН».

З 1846 по 1917р, МОИДР видає ЧОИДР, ВИЙШЛО 264 ТОМИ. Там друкували статті теоретичного характеру. Основну частину становили тексти документів. Велика заслуга у публікації з історії Укр на сторінках ЧОИДРа належить Бодянському,він бів секретарем МОИДР і редактором ЧОИДР (опублікував понад 30 документів по історії Укр.).

Інститут М-Е-Л вів роботу по підготовці 4-го видання «Сочинений Ленина». В 1942р були випущені 34, а в 1945р – 35 збірники документів присвячені питанням організації молодої радянської республіки.

З 1954р. почало виходити «рабочеє двіженіє в Росії в 19 веке». Горбачовська «перебудова». В лютому 1956р відбувся 20 з’їзд партії, на якому виступив Микита Хрущов із доповіддю «Про культ особи Сталіна». Після 20-го з’їзду видано постанови які полегшували публікації документів і дозволяли публікувати документи які були раніше заборонені.