- •Археографічна діяльність м.М. Бантиш – Каменського.
- •Вибір основного тексту документа для публікації.
- •Види публікації документів, їх характеристика.
- •Виявлення і відбір документів для публікації.
- •Генеалогія списків літопису, їх класифікація та характеристика.
- •Географічний покажчик: його призначення та характеристика.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1843 – 1859р.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1859 – 1921рр.
- •Документальні публікації другої половини 18ст. І.І. Голіков.
- •Заголовок документа, його елементи. Призначення заголовка.
- •Іменний покажчик, його призначення і характеристика.
- •Іст Правила публікації документів 19 початку 20ст.
- •Історичні джерела, їх класифікація.
- •Історія дожовтневої історичної бібліографії.
- •Історія радянської історичної бібліографії.
- •Карти, плани, схеми, ілюстрації. Їх призначення і характеристика.
- •Легенда та її елементи. Призначення легенди.
- •Мета складання бібліографії з теми публікації.
- •Наукові товариства в Україні та Росії в 19 на поч. 20ст. Їх роль у розвитку археографії.
- •Науково – довідковий апарат публікації. Його призначення.
- •Науково – довідковий апарат складається з таких елементів:
- •Правила передачі тексту документів XVI – xviIст.
- •Правила передачі тексту іноземною мовою.
- •Правила публікації документів 7 – 16ст.
- •Правила публікації документів xviiIст.
- •Предмет і завдання археографії. Види археографії.
- •Мета і завдання:
- •Примітки та коментарі. Їх призначення та характеристика.
- •Принципи розташування окремих частин і документів публікації.
- •Публікація «Полного собрания законов Российской империи»
- •Радянська археографія в 1920хх.Р і до сер. 1930хх.Рр.
- •Радянська археографія в роки Великої вітчизняної війни ( 41 – 45р).
- •Радянська археографія з середини 1930хх до 1941р.
- •Редагування рукопису публікації.
- •Розвиток археографії в Україні і в Росії в кінці 19 на початку 20 століття.
- •Розвиток археографії в Україні та в Росії в другій половині 19ст.
- •Розвиток археографії в Україні та Росії в п.П 18ст.
- •Розвиток археографії з середини 1950хх.Р до наших днів.
- •Розвиток радянської археографії у післявоєнні роки (1945 – 1956).
- •Роль п.М. Строєва у розвитку археографії в Росії.
- •Складання предметного, термінологічного та хронологічного покажчиків. Їх призначення.
- •Способи відтворення тексту документів.
- •Способи встановлення відсутніх дат в документах.
- •Способи скороченої передачі змісту документів.
- •Типи публікацій документів, їх характеристика.
- •Усунення помилок у тексті документа.
Принципи розташування окремих частин і документів публікації.
Єдиного загальноприйнятого принципу розташування документів публікації немає, все залежить від типу публікації, від самих документів, від теми публікації.
Публікація складається з таких частин:
передмова
список скорочень
тексти док.
Примітки й коментарі
покажчики
зміст
Принципи: хронологічний, тематичний, географічний, за номінальною ознакою, за кореспондентським принципом, авторський.
Як правило тематичний і хронологічний принципи переплітаються.
Документи у публікації можуть бути розташовані у :
хронологічному,
тематично – хронологічному,
за номінальною (видовою )ознакою,
кореспондентською ознакою,
авторським принципом (спогади).
Публікація «Полного собрания законов Российской империи»
Завданням 2-го відділу його імператорської величності канцелярії, було опублікування «Полного собрания законов Российской империи».
Другий відділ очолював Мих. Спираеський,заступник- Балудянський опублікували «Полное собрание законов Росийской империи» поч.. з 1830 по 1916р. Скалається з 3 части1-а серія вийшла одноразово у 1830-перша 45 томів, 40 томів –законів,вміщено 30- тис. законодавчих актів,5 томів – коментарі:41 том – хронологічний покажчик,42- алфавітно –предметний покажчик, 43- 44 – штати чинів 14 рангів,45 том – книга тарифів.. перший закон «Соборное уложение1649»,ост. Документ підпис Олександром І в 1825р. 30- тис. законодавчих актів. 2-га серія виходила з 1830 по1884,55 томів,60 тис. док. Першиц підписав Микола І,ост.-ОлександрІІ. 3-випус-1885-1916,не завершений,40 тис. док. 33 томи,по 2 книги кожен. Документи розташовані за хронологічним принципом. В цих трьох серіях не було таємних договорів
Радянська археографія в 1920хх.Р і до сер. 1930хх.Рр.
У цей період створюються спеціальні товариства і інститути, які займалися публікацією документів. У грудні 1920р засновано «Істпарт» - Інститут по изучению истории партии. У 1920р створено інститут Маркса і Енгельса. У 1924р створено інститут Леніна. Всього на території СРСР існувало близько 100 Істпартів, з яких 20 були на Україні.
Істпарт збирав і публікував документи по історії революції і громадянської війни. В 1931р інститут Маркса і Енгельса об’єднався з інститутом Леніна а пізніше ще й Сталіна. Документи публікували двома видами:
Окремі брошури;
Зібрання творів.
У 1920 – 1926р – видано перше зібрання творів Леніна ( 20 томів – 26 книг) тиражем в 133тис книг. 1-е видання: твори по хронології, в кінці кожного тому докладні коментарі і іменний покажчик. Простий папір і дешеве видання. 2-3-є видання: видано в 1925 – 1932рр – 30 томів, біля 3-ох тисяч творів, більша частина з яких до цього не була опублікована. Вперше було опубліковано близько 1500 листів Леніна. Друге видання дуже розкішне – гарний папір, дороге.
З 1924р і до розпаду СРСР почали виходити «Ленинские зборники», до 1980р вийшло до 40 випусків. Друкували ново віднайдені праці, чорнові варіанти.
У 20хх.рр було вирішено публікувати твори Маркса і Енгельса. Вийшло 4-ри томи. Більше не було оригіналів тому почали видавати «Архів Маркса і Енгельса». Вийшло 13 томів.
У 1922р йде реорганізація архівної справи і замість Головного, стає Центрархів на чолі з Покровським (1866 – 1932рр). Під його керівництвом вийшла збірка матеріалів – «Пугачовщина» в 3-ох томах. У 1925р почали виходити «Востание декабристов». Виходили збірники на тему : народництво, революція 1905 – 07рр, 1-а світова війна, громадянська війна.
З 1922р по 1941р виходив журнал «Краcный архив», редагував Покровський. Вийшло 106 номері.
1924- 1 всеросійський бібліогр. з’їзд ,2-й -1926 Троповський,Боднарський,Фомін.
У 1930- московський бібліотечний інститут.