- •Археографічна діяльність м.М. Бантиш – Каменського.
- •Вибір основного тексту документа для публікації.
- •Види публікації документів, їх характеристика.
- •Виявлення і відбір документів для публікації.
- •Генеалогія списків літопису, їх класифікація та характеристика.
- •Географічний покажчик: його призначення та характеристика.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1843 – 1859р.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1859 – 1921рр.
- •Документальні публікації другої половини 18ст. І.І. Голіков.
- •Заголовок документа, його елементи. Призначення заголовка.
- •Іменний покажчик, його призначення і характеристика.
- •Іст Правила публікації документів 19 початку 20ст.
- •Історичні джерела, їх класифікація.
- •Історія дожовтневої історичної бібліографії.
- •Історія радянської історичної бібліографії.
- •Карти, плани, схеми, ілюстрації. Їх призначення і характеристика.
- •Легенда та її елементи. Призначення легенди.
- •Мета складання бібліографії з теми публікації.
- •Наукові товариства в Україні та Росії в 19 на поч. 20ст. Їх роль у розвитку археографії.
- •Науково – довідковий апарат публікації. Його призначення.
- •Науково – довідковий апарат складається з таких елементів:
- •Правила передачі тексту документів XVI – xviIст.
- •Правила передачі тексту іноземною мовою.
- •Правила публікації документів 7 – 16ст.
- •Правила публікації документів xviiIст.
- •Предмет і завдання археографії. Види археографії.
- •Мета і завдання:
- •Примітки та коментарі. Їх призначення та характеристика.
- •Принципи розташування окремих частин і документів публікації.
- •Публікація «Полного собрания законов Российской империи»
- •Радянська археографія в 1920хх.Р і до сер. 1930хх.Рр.
- •Радянська археографія в роки Великої вітчизняної війни ( 41 – 45р).
- •Радянська археографія з середини 1930хх до 1941р.
- •Редагування рукопису публікації.
- •Розвиток археографії в Україні і в Росії в кінці 19 на початку 20 століття.
- •Розвиток археографії в Україні та в Росії в другій половині 19ст.
- •Розвиток археографії в Україні та Росії в п.П 18ст.
- •Розвиток археографії з середини 1950хх.Р до наших днів.
- •Розвиток радянської археографії у післявоєнні роки (1945 – 1956).
- •Роль п.М. Строєва у розвитку археографії в Росії.
- •Складання предметного, термінологічного та хронологічного покажчиків. Їх призначення.
- •Способи відтворення тексту документів.
- •Способи встановлення відсутніх дат в документах.
- •Способи скороченої передачі змісту документів.
- •Типи публікацій документів, їх характеристика.
- •Усунення помилок у тексті документа.
Розвиток археографії в Україні та в Росії в другій половині 19ст.
З кінця 19 ст археографія в Росії набуває масового характеру. Цей період характеризується діяльністю таких товариств як: РИО – Российское историческое общество(1866р). Члени РИО: Калачов, Грот, Пекарський. На чолі РИО номінально стояв імператор. З 1873р – РИО почало називатися «Императорское РИО». З 1867 по 1916рр, РИО видавало «Сборники РИО». Вийшло близько 148 томів. В них вміщено документи 15 – 19ст. Це товариство видало ще 25 томів «Руского библиографического словаря». Археографічна комісія видала «Акты Юго – Западной России»(з 1865 по 1892р – 15 томів). Ці томи редагували Костомаров (11) і Карпов (4). .Петербурзька археографічна комісія видала «Русская историческая библиотека»(39 томів).Другий відділ очолював Мих. Спираеський,заступник- Балудянський опублікували «Полное собрание законов Росийской империи» поч.. з 1830 по 1916р. Скалається з 3 части у 1830-перша 45 томів, 40 томів –законів,вміщено 30- тис. законодавчих актів,5 томів – коментарі:41 том – хронологічний покажчик,42- алфавітно –предметний покажчик, 43- 44 – штати чинів 14 рангів,45 том – книга тарифів.. перший закон «Соборное уложение1649»,ост. Документ підпис Олександром І в 1825р. 30- тис. законодавчих актів. ІІ з 1830 по1884,55 томів,60 тис. док. Першиц підписав Микола І,ост.-ОлександрІІ. 3-випус1885-1916,не завершений,40 тис. док. 33 томи,по 2 книги кожен.
В АЮЗР документи 14 – 17ст. з історії України, Білорусії, Росії. В цих документах подавалася соціально – економічна історія цих територій і доба Хмельниччини.
В цей період діє АН. З 1862р і зв’язку з 200-сот літтям від народження Петра І, АН вирішує опублікувати «Письма и бумаги Петра Великого». 1-й том вийшов аж у 1887р, а до революції 1917р вийшло 6 томів (зараз близько 20 томів).
Під кінець 19ст нараховувалось близько 100 членів в Историческом обществе Нестора Летописца. Це товариство було утворене в 1872р. і існувало до реаолюції. Це товариство видавало «Чтение». Вийшло 24 томи. В них були: листи, офіційні документи, інші матеріали з історії Пнд – Зах краю.
У 1884р з ініціативи російського археографа Калачова створено в кожній губернії «Губернские учене, архивные комисии». Видавали такі публікації: «Груды», «Сборники», «Известия».
У Львові у 1873р з ініціативи киян, було створено «Літературне товариство ім.. Т.Г. Шевченка». Завданням цього товариства була публікація творів укр. письменників, філософів, на укр. мові. З 1892р – це товариство перетворено в наукове (НТШ). Воно видавало свої записки – ЗНТШ. Було видано понад 150 томів. Товариство існувало до грудня 1939р, а офіційно було закрите в 1941р.
Крім ЗНТШ, наукове товариство видавало літературно – науковий вісник (ЛНВ) з 1898 по 1906р. В свій час ним керував Грушевський.
НТШ – було свого роду Українською АН. В Україні та Росії, навіть під тиском царизиму, видавалося багато журналів і альманахів. «Русский архив»(1863-1917рр) – 12 номерів у рік. Редактором був Бектєрєв. Виходив з 1882 по 1906р журнал «Киевская старина». Вийшло 94томи.
З 1838р в кожній губернії виходила «Губернська газета» і «Пам’ятные книжки». Також діяла Київська археографічна комісія заснована в 1843р.