- •Археографічна діяльність м.М. Бантиш – Каменського.
- •Вибір основного тексту документа для публікації.
- •Види публікації документів, їх характеристика.
- •Виявлення і відбір документів для публікації.
- •Генеалогія списків літопису, їх класифікація та характеристика.
- •Географічний покажчик: його призначення та характеристика.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1843 – 1859р.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1859 – 1921рр.
- •Документальні публікації другої половини 18ст. І.І. Голіков.
- •Заголовок документа, його елементи. Призначення заголовка.
- •Іменний покажчик, його призначення і характеристика.
- •Іст Правила публікації документів 19 початку 20ст.
- •Історичні джерела, їх класифікація.
- •Історія дожовтневої історичної бібліографії.
- •Історія радянської історичної бібліографії.
- •Карти, плани, схеми, ілюстрації. Їх призначення і характеристика.
- •Легенда та її елементи. Призначення легенди.
- •Мета складання бібліографії з теми публікації.
- •Наукові товариства в Україні та Росії в 19 на поч. 20ст. Їх роль у розвитку археографії.
- •Науково – довідковий апарат публікації. Його призначення.
- •Науково – довідковий апарат складається з таких елементів:
- •Правила передачі тексту документів XVI – xviIст.
- •Правила передачі тексту іноземною мовою.
- •Правила публікації документів 7 – 16ст.
- •Правила публікації документів xviiIст.
- •Предмет і завдання археографії. Види археографії.
- •Мета і завдання:
- •Примітки та коментарі. Їх призначення та характеристика.
- •Принципи розташування окремих частин і документів публікації.
- •Публікація «Полного собрания законов Российской империи»
- •Радянська археографія в 1920хх.Р і до сер. 1930хх.Рр.
- •Радянська археографія в роки Великої вітчизняної війни ( 41 – 45р).
- •Радянська археографія з середини 1930хх до 1941р.
- •Редагування рукопису публікації.
- •Розвиток археографії в Україні і в Росії в кінці 19 на початку 20 століття.
- •Розвиток археографії в Україні та в Росії в другій половині 19ст.
- •Розвиток археографії в Україні та Росії в п.П 18ст.
- •Розвиток археографії з середини 1950хх.Р до наших днів.
- •Розвиток радянської археографії у післявоєнні роки (1945 – 1956).
- •Роль п.М. Строєва у розвитку археографії в Росії.
- •Складання предметного, термінологічного та хронологічного покажчиків. Їх призначення.
- •Способи відтворення тексту документів.
- •Способи встановлення відсутніх дат в документах.
- •Способи скороченої передачі змісту документів.
- •Типи публікацій документів, їх характеристика.
- •Усунення помилок у тексті документа.
Наукові товариства в Україні та Росії в 19 на поч. 20ст. Їх роль у розвитку археографії.
У 1804р з’являється МОИДР – Московское общество истории и древностей Российских. Туди входили найвідоміші вчені – історики Росії (Карамзін, Шльоцер, Бантиш – Каменський).
З 1846 по 1917р, МОИДР видає ЧОИДР, ВИЙШЛО 264 ТОМИ. Там друкували статті теоретичного характеру. Основну частину становили тексти документів. Велика заслуга у публікації з історії Укр на сторінках ЧОИДРа належить Бодянському,він бів секретарем МОИДР і редактором ЧОИДР (опублікував понад 30 документів по історії Укр.).
В 1805р в Казані виникло аналогічне товариство, у 1817р – в Харкові. В 1839р в Одесі. У 1834р для того щоб опублікувати матеріали з 2-ї експедиції (1828р) була створена Тимчасова археографічна комісія (з 1837р вона стала постійною). Вона видавала ААЕ «Акты археографических комисий». Також публікувала «Акті исторические»(5 томів) «Дополнения к актам историческим»(12 томів), «Акты относящиеся к Южной и Западной России» (15 томів).Петербурзька археографічна комісія видала «Русская историческая библиотека»(39 томів).Другий відділ очолював Мих. Спираеський,заступник- Балудянський опублікували «Полное собрание законов Росийской империи» поч.. з 1830 по 1916р. Скалається з 3 части у 1830-перша 45 томів,перший закон «Соборное уложение1649»,ост. Документ підпис Олександром І в 1825р. 30- тис. законодавчих актів. ІІ з 1830 по1884,55 томів,60 тис. док. Першиц підписав Микола І,ост.-ОлександрІІ. 3-випус1885-1916,не завершений,40 тис. док. 33 томи,по 2 книги кожен.
РИО – (Русское историческое общество). Створено в травні 1866р в м. Петербурзі. На чолі РИО номінально стояв імператор, з 1873 РИО почало називатися – Императорское РИО. Тут працювали такі відомі археографи: Калачов, Пекарський, Грот.
З 1867 по 1916р РИО видавало «Сборники РИО». Вийшло близько 148 томів – в них вміщено документи 15 – 19ст. Видано 25 томів «Русского биографического словаря». З 1865 по 1892рр вийшло 15 томів АЮЗР. 15 томів редагували Костомаров(11) і Карпов(4). В АЮЗР вміщувалися документи 14 – 17ст з історії Укр, Россії, Білорусії.
У Львові у 1873р з ініціативи киян, було створено «Літературне товариство ім.. Т.Г. Шевченка». Завданням цього товариства була публікація творів укр. письменників, філософів, на укр. мові. З 1892р – це товариство перетворено в наукове (НТШ). Воно видавало свої записки – ЗНТШ. Було видано понад 150 томів. Товариство існувало до осені 1939р, а офіційно було закрите в січні1940р.
Крім ЗНТШ, наукове товариство видавало літературно – науковий вісник (ЛНВ) з 1898 по 1906р. В свій час ним керував Грушевський.
НТШ – було свого роду Українською АН. В Україні та Росії, навіть під тиском царизиму, видавалося багато журналів і альманахів. «Русский архив»(1863-1917рр) – 12 номерів у рік. Редактором був Бектєрєв. Виходив з 1882 по 1906р журнал «Киевская старина». Вийшло 94томи.
З 1838р в кожній губернії виходила «Губернська газета» і «Пам’ятные книжки». Також діяла Київська археографічна комісія заснована в 1843р.