2. Економічна інформація

Економічна інформація – це перетворена і оброблена сукупність відомостей, що відображає стан і хід економічних процесів. Економічна інформація циркулює в економічній системі і супроводжує процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг. Економічну інформацію слід розглядати як один з різновидів управлінської інформації.

Економічна інформація може бути:

• управляюча (у формі прямих вказівок-інструкцій, планових завдань і так далі);

• інформуюча (у звітних показниках, виконує в економічній системі функцію зворотного зв'язку).

Інформацію можна розглядати як ресурс, аналогічний матеріальним, трудовим і грошовим ресурсам. Інформаційні ресурси – сукупність накопиченої інформації, зафіксованої на матеріальних носіях в будь-якій формі, що забезпечує її передачу в часі і просторі для вирішення наукових, виробничих, управлінських і інших завдань.

Інформаційні технології

Збір, зберігання, обробка, передача інформації в числовій формі здійснюється за допомогою інформаційних технологій. Особливістю інформаційних технологій є те, що в них і предметом і продуктом праці виступає інформація, а знаряддями праці – засоби обчислювальної техніки і зв'язку.

Основна мета інформаційних технологій - виробництво необхідної користувачеві інформації в результаті цілеспрямованих дій з її переробки.

Відомо, що інформаційна технологія – це сукупність методів, виробничих і програмно-технологічних засобів, об'єднаних в технологічний ланцюжок, що забезпечує збір, зберігання, обробку, виведення і поширення інформації.

З погляду інформаційних технологій для інформації необхідний матеріальний носій як джерело інформації, передавач, канал зв'язку, приймач і одержувач інформації.

Повідомлення від джерела до одержувача передається через канали зв'язку або за допомогою середовища.

Інформація є формою зв'язку між керуючими і керованими об'єктами в будь-якій системі керування. Відповідно до загальної теорії керування, процес керування можна представити як взаємодію двох систем – керуючою та керованою. Структура системи керування представлена на малюнку

Система керування підприємством функціонує на базі інформації про стан об'єкту, його входів Х (матеріальні, трудові, фінансові ресурси) і виходів Y (готова продукція, економічні і фінансові результати) відповідно до поставленої мети (забезпечити випуск необхідної продукції).

Керування здійснюється шляхом подачі керуючої дії 1 (план випуску продукції) з врахуванням зворотного зв'язку - поточного стану керованої системи (виробництва) і зовнішнього середовища (2, 3) - ринок, керівні органи.

Призначення керуючої системи - формувати такі дії на керовану систему, які спонукали б останню прийняти стан, визначений метою управління.

Стосовно промислового підприємства з деякою часткою умовності можна вважати, що мета управління - це виконання виробничої програми в рамках техніко-економічних обмежень; керуючі дії - це плани робіт підрозділів, а зворотний зв'язок - дані про хід виробництва: випуск і переміщення виробів, стан обладнання, запаси на складі і т.д.

Очевидно, що плани і вміст зворотного зв'язку - не що інше, як інформація. Тому процеси формування керуючих дій саме і є процесами перетворення економічної інформації. Реалізація цих процесів й складає основний зміст управлінських служб, зокрема економічних. До економічної інформації пред'являються наступні вимоги: точність, достовірність, оперативність.

Точність інформації забезпечує її однозначне сприйняття всіма споживачами. Достовірність визначає допустимий рівень спотворення інформації, як вхідної так і результуючої, при якому зберігається ефективність функціонування системи. Оперативність відображає актуальність інформації для необхідних розрахунків і прийняття рішень в умовах, що змінилися.