Особливості підготовки та дій батальйону (роти) при веденні наступального бою з форсування водної перешкоди

366. Форсування водних перешкод здійснюється з ходу. Якщо форсування водної перешкоди з ходу не вдалося, або якщо цього вимагають умови обстановки, воно здійснюється з розгортанням головних сил бригади (полку) біля водної перешкоди.

Батальйон (рота) форсує водну перешкоду в складі головних сил бригади, полку (батальйону), а під час дій у передовому, рейдовому загонах або авангарді (головній похідній заставі) - самостійно.

В усіх випадках форсування водних перешкод вимагає ретельної підготовки і проведення необхідних заходів з метою недопущення скупчення особового складу і техніки на переправах, а також суворого дотримання заходів безпеки та повинно проводитися без зниження темпів наступу.

З цією метою необхідно: заздалегідь організувати розвідку водної перешкоди й противника на підступах до неї і на протилежному березі; завчасно прийняти рішення та поставити бойові завдання підрозділам на форсування ще до підходу їх до водної перешкоди; раптово і швидко форсувати водну перешкоду; вчасно нарощувати зусилля для розвитку наступу на протилежному березі; вміло управляти підрозділами на переправі.

367. Батальйону, який діє в передовому загоні ставиться завдання щодо захоплення з ходу переправ (мостів), вигідних ділянок форсування, плацдарму на протилежному березі й утримання їх до підходу головних сил. Крім звичайних сил і засобів батальйону придаються самохідні десантно-переправні засоби. Глибина плацдарму не повинна дозволяти танкам і протитанковим засобам противника вести по переправах вогонь прямим наведенням.

Батальйону (роті), який діє в авангарді, ставиться завдання щодо знищення противника на підступах до водної перешкоди, забезпечення сприятливих умов безперешкодного виходу до неї головних сил і розгрому (у взаємодії з передовим загоном) противника на протилежному березі й утримання плацдарму.

Завданням роти, яка діє в головній похідній заставі від передового загону є знищення противника на підступах до водної перешкоди, форсування її з ходу, знищення його у взводному опорному пункті на протилежному березі й оволодіння рубежем, який забезпечує форсування водної перешкоди з ходу головними силами передового загону (авангарду).

368. Батальйону, який діє в складі головних сил бригади (полку), під час форсування водної перешкоди призначається ділянка форсування, яка включає основні і запасні переправи, а роті - переправи (основна і запасна). Під час форсування з розгортанням головних сил бригади (полку) біля водної перешкоди батальйону також призначається вихідний район для форсування безпосередньо біля водної перешкоди або на віддаленні, яке вказане старшим командиром. Під час дій батальйону (роти) у складі головних сил, ділянка форсування (переправа) обладнується за планом старшого командира.

На ділянці форсування організуються десантні і поромні переправи, переправи танків вбрід або під водою. Кількість і види переправ визначаються виходячи з наявності переправних засобів, характеру водної перешкоди і встановленого порядку переправи батальйону (роти).

Для організованого форсування водної перешкоди батальйону (роті) призначаються: вихідний рубіж для форсування в 1 - 2 км, а під час зайняття вихідного району біля водної перешкоди - в 100 - 300 м від зрізу води; район посадки (навантаження) на переправно-десантні засоби і район герметизації танків в укритих місцях на віддаленні 5-6 км від водної перешкоди, а під час зайняття вихідного району для форсування безпосередньо біля водної перешкоди - і ближче.

Для підтримання встановленого порядку на ділянці форсування батальйону на переправах призначаються коменданти з числа командирів підрозділів інженерних військ, а на переправах танків під водою, вбрід і на плаваючих бойових машинах - з числа офіцерів підрозділів, які переправляються.

369. Під час підготовки до форсування водної перешкоди командир батальйону (роти) повинний завчасно організувати розвідку водної перешкоди, прийняти рішення на форсування, поставити завдання підрозділам та організувати взаємодію.

Для розвідки водної перешкоди до намічених місць переправ висилаються розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор або дозорні відділення (танки). З виходом до водної перешкоди вони встановлюють, чи зайнятий противником протилежний берег, наявність і стан мостових переправ і бродів, найбільш зручні місця для обладнання десантних, поромних переправ і переправ танків вбрід і під водою. При відсутності противника розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор (дозорне відділення, танк) самостійно переправляється на протилежний берег. На основі даних розвідки командир батальйону уточнює місця переправ і порядок використання приданих переправних засобів.

370. Під час організації форсування, крім звичайних питань, командир батальйону (роти) визначає порядок розгрому противника на підступах до водної перешкоди і на протилежному березі, місця та види основних і запасних переправ, розподіл переправних засобів, маршрути і порядок висування до водної перешкоди, порядок підготовки озброєння і військової техніки, а також послідовність переправи підрозділів.

371. Під час постановки завдання на наступ з форсуванням водної перешкоди командир батальйону (роти) у бойовому наказі додатково вказує:

ротам (взводам) - завдання з підходом до водної перешкоди, під час форсування і на протилежному березі, місця основних і запасних переправ, район герметизації танків, місця посадки особового складу і навантаження озброєння та військової техніки на самохідні переправно-десантні засоби, вихідний рубіж для форсування та час його проходження;

підрозділам мінометному (артилерії), гранатометному і протитанковому підрозділам - завдання щодо підтримки підрозділів під час форсування водної перешкоди і бою на протилежному березі, а також вогневі позиції, час готовності до відкриття вогню і порядок переправи;

зенітному підрозділу - завдання щодо прикриття підрозділів від повітряного противника під час виходу до водної перешкоди, в ході форсування, під час бою на протилежному березі, а також стартові (вогневі) позиції, час готовності до відкриття вогню і порядок переправи;

приданим підрозділам інженерних військ - завдання щодо інженерної розвідки місць переправ, обладнання та утримання переправ, підготовки шляхів висування до них, а також місця переправно-десантних засобів під час висування до водної перешкоди

372. Організовуючи взаємодію під час наступу з форсуванням водної перешкоди, командир батальйону, крім звичайних питань, погоджує: дії підрозділів першого ешелону по розгрому противника на підступах до водної перешкоди і на протилежному березі; порядок виходу до водної перешкоди і форсування її підрозділами першого ешелону, переправи другого ешелону, штатних і приданих вогневих засобів, підрозділів технічного і тилового забезпечення, приділяючи особливу увагу недопущенню їх скупчення перед переправою; місця і час посадки (навантаження) на переправно-десантні засоби першого і наступних рейсів.

373. Під час форсування водної перешкоди рухом бойових машин управляє командир підрозділу, який переправляється.

Управління переправою плаваючих бойових машин здійснює командир роти з командно-спостережного пункту, який розташований на вихідному березі, або переміщується безпосередньо за бойовими порядками підрозділу.

Переправою танків по глибокому броду та під водою керує командир батальйону з командно-спостережного пункту, який знаходиться на вихідному березі.

374. Вогневе ураження противника під час форсування водної перешкоди організовується по двох періодах: вогнева підготовка форсування і атаки й вогнева підтримка форсування і атаки. Тривалість вогневої підготовки форсування і атаки, час початку і закінчення визначається так само, як і при наступі в звичайних умовах, але з урахуванням ширини водної перешкоди і віддалення переднього краю оборони противника від зрізу води на протилежному березі. При форсуванні вузьких і середніх водних перешкод вогнева підготовка може закінчуватися з виходом підрозділів на вихідний рубіж для форсування, а широких - з початком форсування. В окремих випадках під час форсування великих водних перешкод, коли передній край оборони противника віднесений на значну відстань від зрізу води, його вогневе ураження може організовуватися по періодах: вогнева підготовка і вогнева підтримка форсування та вогнева підготовка атаки і вогнева підтримка атаки.

375. Штаб батальйону підготовляє графік форсування з розрахунком розподілу сил і засобів батальйону по переправах.

376. При підготовці батальйону (роти) до форсування водної перешкоди крім звичайних заходів проводиться підготовка бойової техніки й особового складу до переправи під водою та на плаву. При підготовці до форсування великих річок, з особовим складом підрозділів можуть проводитися заняття з водіння бойових машин на плаву.

377. Батальйон, який діє в передовому загоні, не вступаючи в бій за окремі опорні пункти противника на підступах до водної перешкоди, стрімко виходить до неї, захоплює мости, інші переправи і вигідні для форсування ділянки.

Використовуючи удари авіації і вогонь артилерії, він по захоплених мостах, на плаваючих бойових машинах і переправно-десантних засобах форсує водну перешкоду, захоплює плацдарм на протилежному березі й утримує його до підходу головних сил. Якщо на напрямку дій передового загону висаджений тактичний повітряний десант, то батальйон швидко з'єднується з ним і виконує поставлене завдання у взаємодії з десантом.

Батальйон (рота), який діє в авангарді (головній похідній заставі), знищує противника, який прикриває підступи до водної перешкоди, виходить до неї, при сприятливих умовах з ходу форсує її і розвиває наступ на протилежному березі. Якщо форсувати водну перешкоду з ходу не вдалося, авангард (головна похідна застава) своїм вогнем завдає ураження противнику і забезпечує її форсування головними силами.

378. До водної перешкоди батальйон (рота) висувається з максимальною швидкістю в готовності до форсування її з ходу.

Підготовка плаваючих бойових машин до форсування здійснюється перед виходом до водної перешкоди. При цьому особлива увага звертається на щільність закриття люків, бійниць, дверей, а також на справність насосів, які відкачують воду, наявність і щільність закриття водозливних пробок. Особовий склад, який знаходиться в машинах, надягає рятувальні жилети. Підготовка танків для переправи під водою здійснюється у вихідному районі для форсування і завершується в районі герметизації танків.

Частина артилерії, танків, протитанкові ракетні комплекси і гранатомети з виходом до водної перешкоди займають вогневі позиції для стрільби прямою наводкою, наносять ураження противнику і підтримують форсування й бій підрозділів на протилежному березі.

Механізовані підрозділи, використовуючи результати вогню, під прикриттям аерозолів (димів) на плаваючих бойових машинах і переправно-десантних засобах форсують водну перешкоду, знищуючи противника вогнем всіх засобів на плаву, і опановують протилежним берегом.

Початком форсування ("Ч") вважається момент входу у воду плаваючих бойових машин підрозділів першого ешелону.

Форсування водної перешкоди починається і здійснюється на обраних ділянках усіма силами першого ешелону одночасно.

Підрозділи, які призначені для переправи на самохідних переправно-десантних засобах першим рейсом, навантаження озброєння, військової техніки і посадку особового складу здійснюють в укритих місцях, звідки стрімко виходять до водної перешкоди і з ходу переправляються на протилежний берег. Навантаження озброєння, військової техніки і посадка особового складу наступних рейсів здійснюється на водній перешкоді.

Танки при форсуванні водної перешкоди використовують броди, мости, пороми або переправляються під водою. Переправа танків під водою здійснюється після оволодіння механізованими підрозділами протилежним берегом і ретельної розвідки водної перешкоди. Подолавши водну перешкоду, танкові підрозділи стрімко виходять на свої напрямки і виконують поставлені завдання.

Для прикриття мостів, переправ від ударів з повітря вогневі (стартові) позиції зенітних підрозділів вибираються на відстані 300-400 м від об’єкту прикриття. Зенітні підрозділи переправляється на протилежний берег, як правило, у складі відділень на своїх бойових машинах слідом за ротами, що прикриваються. Окремі стрільці - зенітники можуть переправлятися на бойових машинах механізованих підрозділів.

Придані батальйону артилерійський, протитанковий і гранатометний підрозділи, а також мінометна (артилерійська) батарея переправляються на плаваючих машинах і переправно-десантних засобах з таким розрахунком, щоб забезпечувалася безперервність підтримки і прикриття наступу батальйону на протилежному березі. При цьому в першу чергу переправляються протитанкові засоби і самохідна артилерія.

379. Батальйон, який діє в складі головних сил (бригади) полку, використовуючи успіх передового загону (авангарду) і тактичного повітряного десанту, по захоплених ними переправах або на переправно-десантних засобах (механізовані підрозділи, крім того, на бойових машинах піхоти, бронетранспортерах, а танкові - під водою) безупинно в міру підходу до водної перешкоди форсує її, з ходу атакує противника, розширює плацдарм, стрімко розвиває наступ у глибину й у взаємодії з іншими підрозділами (бригади) полку знищує противника.

Батальйон, який виконує бойове завдання на ділянці, де передовий загін (авангард) не діє, форсує водну перешкоду з ходу після вогневої підготовки форсування і атаки та продовжує наступ на протилежному березі за підтримки вогню танків і інших засобів, виділених для стрільби прямою наводкою зі свого берега.

380. При форсуванні з розгортанням головних сил безпосередньо біля водної перешкоди батальйон (рота), який діє у складі першого ешелону головних сил бригади, полку, посадку в бойові машини піхоти (бронетранспортери) і на самохідні переправно-десантні засоби здійснює в укритих місцях і висувається до водної перешкоди під час вогневої підготовки форсування і атаки.

Сигнал про початок висування командир батальйону подає, виходячи з встановленого часу початку форсування (“Ч”) і часу, необхідного для подолання відстані від місця посадки до зрізу води. Підрозділи стрімко висуваються до водної перешкоди й у встановлений час за підтримкою вогню артилерії й інших вогневих засобів форсують її і безупинно розвивають наступ у глибину оборони противника.

381. У зимових умовах форсування водних перешкод може здійснюватися по льодових переправах. Якщо товщина льоду не дозволяє танкам, бойовим машинам піхоти (бронетранспортерам) та іншій важкій військовій техніці подолати водну перешкоду по льоду, то спочатку її форсують механізовані підрозділи в пішому порядку. Озброєння і військова техніка переправляються на протилежний берег після посилення льоду або по поромних, десантних переправах, обладнаних у майнах, а також по захоплених мостах. Танки, крім того, за сприятливих умов можуть долати водну перешкоду по глибоких бродах, а іноді і під водою.

382. Інженерні підрозділи ведуть інженерну розвідку водної перешкоди, обладнують, маскують і утримують переправи і шляхи підходу до них, пророблюють проходи в інженерних загородженнях на берегах і в воді, організують і несуть комендантську службу на обладнаних ними переправах.

Підрозділи матеріально-технічного забезпечення батальйону, а також автомобілі механізованих підрозділів переправляються на переправно-десантних засобах, поромах і по мостах за артилерійськими підрозділами.

Переправа поранених і хворих на свій берег здійснюється переправно-десантними засобами, які повертаються після висадки підрозділів, а при необхідності і спеціально виділеними для цього переправними засобами.