Особливості підготовки та ведення оборонного бою у місті (населеному пункті)

231. Бій у місті (населеному пункті) вимагає особливо ретельної організації системи вогню у зв’язку з великою кількістю зон, які не прострілюються та закритістю підступів до оборони будівлями і спорудами. Під час оборони в місті (населеному пункті) необхідно вміло використовувати особливо міцні будівлі, підвальні приміщення і підземні комунікації.

Батальйон у місті (населеному пункті) обороняє один або декілька кварталів, рота - квартал або декілька будинків, а взвод - один-два будинки.

232. Кожен населений пункт і окрему будівлю батальйон (рота) своїми силами повинен перетворити в неприступну фортецю з круговою обороною, яка забезпечить тривале її утримання навіть при повному оточенні противником.

233. Під час організації оборони в місті (населеному пункті) командир батальйону (роти), крім звичайних питань, визначає: які будівлі включити в опорні пункти і підготувати до оборони; порядок маневру силами і засобами; в яких приміщеннях обладнати сховище; порядок і терміни підготовки будівель до оборони.

234. Батальйонні райони (вузли) оборони і ротні опорні пункти створюються так, щоб вони перекривали магістральні вулиці, бульвари, площі і мости через ріки і канали. Передній край оборони готується по околиці міста (населеного пункту) або виноситься вперед, якщо до міста примикають командні висоти. Опорні пункти готуються до кругової оборони і повинні мати вогневий зв'язок між собою. В них створюються додаткові запаси ракет, боєприпасів, продовольства, питної води, медикаментів та інших матеріальних засобів. Між собою опорні пункти з'єднуються ходами сполучення.

Для створення опорних пунктів у першу чергу використовуються особливо міцні будівлі з напівпідвальними і підвальними приміщеннями, які забезпечують можливість обстрілу вулиць і майданів.

У проміжках між опорними пунктами і на вулицях влаштовуються барикади, загородження, руйнування і завали, підступи до яких мінуються і повинні забезпечувати обстріл фланговим і перехресним вогнем. Легкі будівлі, які заважають спостереженню і веденню вогню, руйнуються.

Для маневру підрозділами всередині кварталів улаштовуються проходи, а також використовуються підземні спорудження і колектори. У підземних спорудженнях, які не використовуються для маневру, влаштовуються загородження, а по виходах з них готується вогонь.

235. Система вогню батальйону (роти) будується на поєднанні флангового і перехресного вогню стрілецької зброї, гармат, вогню протитанкових ракетних комплексів, гранатометів і артилерії, розташованих на закритих вогневих позиціях, а також танків, бойових машин піхоти, які виділені для стрільби прямою наводкою.

Підрозділи, які займають оборону в багатоповерхових будівлях, організовують вогонь у декілька ярусів для забезпечення обстрілу всіх підступів до опорних пунктів (будівель). При цьому більша частина вогневих засобів, у тому числі окремі гармати, розміщуються на нижніх поверхах будівель і напівпідвалах.

Придані механізованому батальйону танки, використовуються для дій з вогневих засад або в опорних пунктах механізованих взводів. Вогневі позиції танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і гармат, які виділені для стрільби прямою наводкою готуються за кам'яними огорожами, в яких пророблюються та ретельно маскуються амбразури.

Вогневі позиції протитанкових ракетних комплексів і гранатометів обираються в місцях, які забезпечують можливість ведення вогню уздовж вулиць і майданів.

Більша частина приданої артилерії застосовується переважно для стрільби прямою наводкою. Інші артилерійські підрозділи займають закриті вогневі позиції у парках, садах, на майданах, стадіонах та в інших місцях, які забезпечують можливість ведення вогню.

Зенітні переносні засоби та пости повітряного спостереження розміщуються на дахах будівель, з яких забезпечується круговий огляд.

236. Під час підготовки будівель до оборони вікна та двері закладаються цеглою або мішками з піском (землею) і в них залишаються амбразури для ведення вогню, пророблюються проходи в горищах і міжповерхових перекриттях, підвали кам’яних споруд обладнуються під сховища, всі приміщення очищуються від легкозаймистих предметів, дерев’яні підлоги засипаються шаром піску (землі) та готуються засоби пожежегасіння. В стелях приміщень поверхів готуються проломи для відходу по ним особового складу. Для цього у підрозділах готуються драбин і вірьовочні сходини.

З метою своєчасного виявлення підземно-мінних робіт, які проводить противник, призначаються інженерно - саперні підрозділи з засобами підслуховування.

237. Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) особливу увагу звертає на максимальну самостійність дій підрозділів, які обороняються, погоджує способи виконання поставлених завдань в умовах відсутності зв’язку та повного оточення. Особлива увага приділяється встановленню сигналів взаємного розпізнавання підрозділів, які доводяться до всього особового складу батальйону (роти).

238. Командно-спостережний пункт батальйону (роти) максимально наближується до переднього краю та обладнується в місцях, які забезпечують найкраще спостереження за районом оборони (опорним пунктом). Для здійснення ефективного управління на напрямках дій підрозділів батальйону (роти) в різних районах (кварталах) міста, спостереження за якими неможливе з одного командно-спостережного пункту командира батальйону (роти), можуть обладнуватись допоміжні командно-спостережні пункти.

У ході бою в місті найбільш широко застосовується дротяний зв’язок і посильні з використанням наявних підземних комунікацій.

239. Бій у місті (населеному пункті) носить осередковий характер і ведеться за утримання кожного опорного пункту і будинку. Підрозділи, які їх обороняють, повинні бути здатними вести бій самостійно, навіть в умовах оточення, тому вони підсилюються танками, артилерією, інженерними підрозділами і підрозділами радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

Противник, якому вдалося увірватися в будинок знищується вогнем впритул, гранатами і в рукопашному бою. При цьому танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери), гармати та інші вогневі засоби, які знаходяться поза будинком, своїм вогнем забезпечують заборону підходу до нього резервів противника.

Контратаки проводяться невеликими силами з метою повернення захоплених противником окремих будинків і опорних пунктів.