Особливості підготовки та дій батальйону (роти) при веденні наступального бою при виході з оточення

325. Вихід батальйону (роти) з оточення проводиться організовано і раптово для противника. Батальйон (рота) може виходити з оточення у складі бригади, полку, об'єднаної військової групи (батальйону) і самостійно.

При виході з оточення у складі бригади, полку (батальйону) або об'єднаній військовій групи батальйон (рота) може діяти: у складі першого ешелону на напрямку головного удару (зосередження основних зусиль), на відволікаючому напрямку, як війська прикриття або в ар'єргарді; складати загальновійськовий резерв. Вихід з оточення дрібними групами і без озброєння та військової техніки неприпустимий.

Вихід з оточення полягає в створенні пролому в бойових порядках противника на обраній ділянці (напрямку) батальйоном (ротою) самостійно або веденням зустрічних дій з району оточення і підрозділами із зовнішнього фронту з метою з'єднання зі своїми військами.

326. Під час виходу з оточення самостійно, командир батальйону (роти) повинен установити слабкі місця в розташуванні противника, наявність і місця розташування його резервів і вогневих засобів у глибині, а також характер місцевості на обраному для прориву напрямку.

При виборі місця прориву для виходу з оточення командир батальйону (роти) повинен врахувати віддалення від своїх військ, у бік яких відбувається прорив, характер допомоги з зовнішнього фронту оточення і дії своєї авіації, особливо вертольотів.

Вихід з оточення краще здійснювати вночі або в інших умовах обмеженої видимості. Чим стрімкіше здійснюється прорив, тим менше втрат понесуть підрозділи.

327. При виході з оточення у складі бригади, полку, об'єднаної військової групи, батальйону старшим командиром указуються найближче і подальше завдання; роті - найближче завдання та напрямок продовження наступу.

При самостійному прориві і виході з оточення бойове завдання визначається командиром батальйону (роти).

Найближчим завданням батальйону може бути знищення противника на напрямку прориву та утворення пролому у фронті оточення. Подальше завдання батальйону полягає у виході підрозділів з оточення і з'єднанні їх з військами, які діють назустріч їм з метою сприяння виходу з оточення, або в оволодінні районом, що забезпечує вигідні умови для подальших дій.

Найближче завдання роти полягає в знищенні противника на напрямку прориву та утворенні пролому у фронті оточення. Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалося з'єднання з підрозділами, які діють із зовнішнього фронту оточення назустріч роті, або вихід роти в район, вигідний для подальших дій.

328. Бойовий порядок батальйону (роти) при самостійному виході з оточення будується в один ешелон і складається з підрозділів першого ешелону, підрозділів прикриття, резерву, артилерії безпосереднього підпорядкування, підрозділів, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону (роти).

П е р ш и й е ш е л о н призначений для прориву фронту оточення, виконання найближчого завдання і забезпечення виходу підрозділів батальйону (роти) з оточення. До складу першого ешелону призначається не менше половини всіх підрозділів і більша частина артилерії і танків. Для відбиття можливих контратак противника і забезпечення флангів військ, які виходять з оточення, від підрозділів першого ешелону на найбільш небезпечні напрямки виставляються заслони силою до взводу (відділення).

П і д р о з д і л и п р и к р и т т я призначені для введення противника в оману щодо напрямку прориву, утримання займаних позицій і заборони звуження фронту оточення, прикриття підрозділів батальйону (роти) під час прориву і виходу з оточення. До їх складу призначається до взводу від кожної роти або до роти від батальйону.

329. Бойовий порядок батальйону (роти) при діях у складі військ прикриття (в ар'єргарді) бригади (полку, об'єднаної військової групи) та при діях на відволікаючому напрямку складається з підрозділів першого ешелону, підрозділів прикриття, артилерії безпосереднього підпорядкування і загальновійськового резерву.

Перший ешелон призначений для забезпечення діями на вигідних рубежах прориву і виходу з оточення головних сил бригади (полку).

Підрозділи прикриття призначені для забезпечення виходу з бою і відходу головних сил батальйону (роти). До їх складу призначається до взводу від кожної роти або до роти від батальйону.

330. Резерв батальйону створюється у складі взводу, а роти - у складі механізованого відділення (танка). Резерв розташовується на такому місці, звідки забезпечується можливість висування в короткий термін для підтримки бою підрозділів, виділених для прориву, а також для розвитку їх успіху.

331. Під час прориву та виходу з оточення підрозділи бойової охорони виконують завдання з прикриття флангів підрозділів, що здійснюють прорив, відбиття контратак противника і недопущення звуження коридору прориву (діють у заслонах).

Кількість підрозділів бойової охорони залежить від глибини фронту оточення на напрямку прориву. Кожний підрозділ бойової охорони призначається у складі до механізованого (танкового) взводу. Вони підсилюються артилерією, засобами протиповітряної оборони, підрозділом інженерних військ із засобами загороджень.

332. Приймаючи рішення на прорив і вихід з оточення на напрямку головного удару бригади (полку, об'єднаної військової групи), командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: ділянку, напрямок і час прориву фронту оточення; сили і засоби для прориву; вихідне положення підрозділів, призначених для прориву, порядок і час його заняття; порядок взаємодії підрозділів з військами, які діють поза кільцем оточення.

Приймаючи рішення на самостійний прорив і вихід з оточення, командир батальйону (роти) додатково визначає: ділянку відволікаючих дій, сили і засоби, що виділяються та їх завдання; ділянку прориву; сили і засоби для прориву, прикриття і їх завдання; порядок виходу з оточення, черговість відходу підрозділів, які прикривають прорив; склад, завдання і порядок дій підрозділів бойової охорони.

У рішенні на дії в складі військ прикриття (в ар'єргарді) командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: рубежі оборони і завдання підрозділів на кожному рубежі; можливі напрямки маневру підрозділами і вогнем з метою недопущення звуження противником кільця оточення; порядок виходу з бою і відходу, здійснення маневру з рубежу на рубіж; місця вогневих засідок; порядок виходу з бою, відходу і дій підрозділів бойової охорони; порядок взаємодії з військами, які діють поза оточенням, а також порядок евакуації поранених і хворих, пошкоджених (несправних) озброєння і військової техніки.

Командир батальйону (роти), призначеного для дій на відволікаючому напрямку, крім того, визначає підрозділи, які залучаються, засоби посилення, завдання підрозділам і способи їх виконання, дій підрозділів після прориву оточення.

333. У бойовому наказі на прорив і вихід з оточення командир батальйону (роти) при постановці завдань вказує:

підрозділам, які призначені для прориву - засоби посилення, завдання, які сили і засоби виділити для прикриття флангів (у заслони), вихідне положення для прориву і час його заняття;

підрозділам прикриття - засоби посилення, завдання, ділянку відволікаючих дій, хто підтримує, час і порядок відходу;

зенітному підрозділу – сектор відповідальності, порядок прикриття підрозділів батальйону (роти) від ударів повітряного противника і ведення вогню по наземних цілях;

артилерійському підрозділу, мінометній батареї, гранатометному і протитанковому підрозділам - завдання з вогневого ураження противника, вогневі позиції (рубежі), час і порядок виходу з оточення;

резерву - склад, район зосередження і порядок переміщення.

У бойовому наказі на дії у складі військ прикриття (в ар'єргарді) командир батальйону (роти) при постановці завдань вказує:

підрозділам головних сил - рубежі дій, бойові завдання, порядок виходу з бою і маневру на нові рубежі, до яких дій бути готовим після виконання завдання;

підрозділам прикриття - склад, завдання, час, до якого вони повинні утримувати займані позиції, та порядок їхніх подальших дій.

У бойовому наказі на дії в складі військ прикриття на відволікаючому напрямку командир батальйону (роти) при постановці завдань ротам (взводам) першого ешелону додатково вказує: склад, завдання щодо проведення відволікаючих дій, порядок виходу з бою і проведення маневру.

Підрозділу бойової охорони вказується: склад, рубежі дій, порядок дій на кожному рубежі й здійснення маневру, хто підтримує.

334. У ході проведення рекогносцировки командир батальйону (роти) уточнює: положення противника і характер його дій; об'єкти ураження; вихідне положення підрозділів та їх завдання. Під час прориву і виходу з оточення самостійно, крім того, уточнюються рубежі дій і завдання підрозділів прикриття і забезпечення флангів (заслонів).

335. Організовуючи взаємодію, командир батальйону (роти) особливу увагу повинний зосередити на узгодженні зустрічних дій своїх підрозділів і військ, що діють поза оточенням, за часом, напрямком дій і захоплюванням ними рубежів, а також погодити дії підрозділів, які здійснюють прорив, з підрозділами бойової охорони при проведенні противником контратак і спробах закрити пролом у фронті оточення; підрозділів, які здійснюють прорив, прикриття і бойову охорону при закритті противником пролому. Крім того, вказується порядок позначення свого положення для авіації і розпізнавання своїх військ, що діють із зовнішнього фронту оточення.

Під час організації управління, радіоданні для зв'язку з підрозділами, які діють із зовнішнього фронту оточення, доводяться до командира взводу включно. Всі оточені підрозділи забезпечуються радіоданими для зв'язку з військами, які діють у районах, намічених для виходу з оточення.

336. Організовуючи всебічне забезпечення, командир батальйону (роти) вказує: завдання розвідувальним органам (спостерігачам); заходи щодо забезпечення скритності і раптовості прориву; характер і порядок інженерного обладнання місцевості на ділянці прориву і рубежі прикриття; місця, час і способи пророблення проходів у загородженнях противника, що та у який час має бути заміновано, зруйноване або знищене; порядок евакуації поранених і хворих, а також озброєння і військової техніки, призначає відповідальних за це командирів.

337. Під час здійснення прориву і виходу з оточення вночі в своєму рішенні командир батальйону (роти) визначає рубіж, яким підрозділи повинні оволодіти до світанку. При постановці завдань вказуються додаткові орієнтири й азимут (напрямок) наступу і відходу. При організації взаємодії вказується порядок упізнання своїх підрозділів. Крім того, організується світлове забезпечення прориву і виходу з оточення.

338. Основними завданнями штабу при прориві та виходу з оточення є: підтримка безперервної взаємодії між підрозділами, які здійснюють прорив, підрозділами прикриття і забезпечення флангів (заслонів) і підрозділами, діючими поза фронтом оточення; своєчасний збір інформації про положення і характер дій противника і доведення її до командира батальйону; доведення завдань до командирів підпорядкованих підрозділів.

339. Під час виходу з оточення командир батальйону (роти) здійснює управління зі свого командно-спостережного пункту, знаходячись у бойовій машині піхоти (бронетранспортері, танку), і проходить з підрозділами, які здійснюють прорив.

340. Прорив починається з вогневої підготовки наступу. Вночі та в інших умовах обмеженої видимості, іноді вигідно атакувати противника раптово, без вогневої підготовки. У цьому разі з переходом підрозділів прориву в атаку, артилерія відразу виконує завдання вогневої підтримки атаки.

Механізовані підрозділи, які призначені для прориву, атакують противника на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах). Стрімкою атакою вони проривають фронт оточення, стрімко просуваються вперед, не даючи противнику відновити боєздатність. Артилерія і засоби, що виділені для стрільби прямим наведенням, придушують і знищують цілі противника які заважають просуванню підрозділів, призначених для прориву. Після прориву підрозділи, що беруть участь у ньому, використовуються для розвитку і розширення прориву або для недопущення закриття противником пролому, який утворився, і забезпечити виведення решти оточених підрозділів.

З утворенням пролому, в напрямку виходу з оточення висилаються розвідувальні органи. Бойова охорона підрозділів, призначених для прориву, по мірі розвитку прориву закріплюється на вигідних рубежах у готовності до відбиття атак противника у фланг підрозділам прориву і недопущення звуження коридору. Надалі, у взаємодії з бойовою охороною підрозділів прикриття вони забезпечують вихід з оточення головних сил батальйону (роти).

341. Підрозділи матеріально-технічного забезпечення батальйону виходять з оточення слідом за підрозділами, що здійснюють прорив. Транспортні засоби в першу чергу надаються для евакуації поранених і хворих. Озброєння, військова техніка, та інші матеріальні засоби, що не можуть бути евакуйовані, знищуються тільки за наказом командира батальйону (роти).

342. Підрозділи, що виділені для прикриття, повинні активними діями на займаних рубежах ввести противника в оману і відвернути частину його сил від напрямку прориву. Під час прориву вони утримують займані позиції, не допускаючи звуження фронту оточення, і відходять тільки за наказом командира батальйону (роти). Відхід підрозділів прикриття починається після прориву фронту оточення і здійснюється від рубежу до рубежу під прикриттям вогню усіх видів зброї, аерозолів (димів), загороджень і дій підрозділів бойової охорони.

Підрозділи бойової охорони відходять останніми, прикриваючи вогнем відхід підрозділів прикриття.

343. Після прориву батальйон (рота) продовжує невпинний рух на поєднання зі своїми військами, частиною сил утримуючи пролом, що утворився, до виходу з оточення всіх підрозділів. Після виходу батальйону (роти) з кільця оточення і до поєднання зі своїми військами, підрозділи бойової охорони підрозділів прикриття діють як похідна охорона.

Командир батальйону (роти) зобов'язаний з першою нагодою ввійти на зв'язок з командиром бригади, полку (батальйону), які діють поза оточенням і погодити з ним питання взаємного розпізнання і порядку пропуску підрозділів, які виходять з оточення, через бойові порядки своїх військ.

344. При закритті противником пролому у фронті оточення командир батальйону (роти) повинний прийняти всі заходи до заняття вигідного рубежу, організації на ньому кругової оборони і виконує всі ті ж заходи, як при підготовці бою в оточенні.

Частина підрозділів, що вийшли з оточення, може повертатися назад і атакувати противника з метою відновлення коридору і деблокування підрозділів, які залишилися в кільці.

345. Батальйон (рота), що призначений для дій у складі військ прикриття прориву і виходу з оточення бригади, полку, об'єднаної військової групи, залишається на займаних позиціях до зазначеного часу (сигналу) і веде такі ж дії, що передували прориву і виходу з оточення. Підрозділи батальйону (роти), призначені для дій у складі військ прикриття на відволікаючому напрямку, у встановлений час або з початком прориву на напрямку головного удару проводять імітацію атаки противника на відволікаючому напрямку.

Батальйон (рота), що призначений для дій в ар'єргарді, у встановлений час займає зазначений рубіж і діями на ньому забезпечує відхід підрозділів головних сил бригади (полку, об'єднаної військової групи). Відхід ар'єргарду починається після проходу через його бойові порядки бойової охорони підрозділів прикриття.

Батальйон (рота), який діє на відволікаючому напрямку, повинен активними діями на займаних рубежах і проведенням коротких атак з обмеженими цілями ввести противника в оману і відвернути частину його сил від напрямку прориву бригади (полку, об'єднаної військової групи). Відхід вони здійснюють з дозволу командира, який ставив їм завдання, під прикриттям підрозділів прикриття і бойової охорони.

Надалі батальйон (рота), який діє в складі військ прикриття (в ар'єргарді, на відволікаючому напрямку), послідовним веденням оборони призначених рубежів прикриває вихід з оточення головних сил бригади (полку, об'єднаної військової групи).

346. Після виходу з оточення командир батальйону (роти), доповідає про це старшому командиру (начальнику) і надалі діє за його вказівками.