Особливості підготовки та ведення оборонного бою у степовій місцевості

260. Степова місцевість передбачає собою значну за площею рівнину, яка частіше покрита рослинністю. В більшості випадків така місцевість має властивості відкритої місцевості. Іноді степова місцевість пересічена глибокими ярами і балками.

Рівнинні форми рельєфу, слабо розвинена мережа доріг, незначна рослинність або повна їх відсутність – все це створює особливості в підготовці та веденні оборонного бою батальйону (роти).

У степовій місцевості батальйон (рота) займає оборону на найбільш вірогідному напряму наступу противника. Батальйон (рота) може будувати оборону на більш широкому фронті в один ешелон з виділенням резерву, за умовою добре організованої системи вогню з широким маневром резервом.

У степовій місцевості відсутні місцеві предмети, яки могли би бути орієнтирами, це ускладнює завдання командирам щодо цілевказівки.

відкрита місцевість наполягає командира звертати більше уваги на інженерне забезпечення і тактичне маскування.

Район оборони батальйону і опорні пункти рот підготовлюються для ведення кругової оборони.

Під час організації оборонного бою у степовій місцевості, командир батальйону (роти) крім звичайних питань повинен передбачити: ведення розвідки на більшу, ніж у звичайних умовах, глибину; ураження противника, що наступає, з граничних відстаней; встановлення в районі оборони (опорному пункті) добре видимих і стійких позначок, для висування і переходу в контратаку резерву; на місцевості з відсутністю джерел води – забезпечити запас питної води в підрозділах.

261. Відбиття наступу здійснюється з граничних відстаней. З підходом противника до переднього краю оборони вогонь всіх вогневих сил і засобів доводиться до критичного напруження.

Під час спроби противника обійти район оборони (опорний пункт) с флангів, командир здійснює маневр вогнем на цій напрямок.

Під час вклинення противника в район оборони (опорний пункт), йому наносяться удари вогнем артилерії і мінометів, а впертою обороною підрозділів зупиняється наступ противника. При наявності необхідних умов противник, що вклинився, знищується рішучою контратакою резервом і встановлюється втрачене положення.

Розділ п’ятий наступальний бій

1. Загальні положення

262. Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника та оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника усіма наявними засобами, рішучій атаці, стрімкому просуванні військ в глибину його бойового порядку, знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, техніки, різноманітних об’єктів і намічених районів (рубежів) місцевості.

Наступ повинен проводитись з повною напругою сил, у високому темпі, беззупинно вдень та вночі, в будь-яку погоду, при тісній взаємодії підрозділів всіх родів військ, спеціальних військ та забезпечення.

Розгром противника та оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) досягається вмілим застосуванням всіх наявних сил і засобів, швидким використанням результатів ударів авіації, вогню артилерії та інших засобів ураження, своєчасним нарощуванням зусиль в глибину, широким застосуванням охоплень, обходів і проведенням атак у фланг і в тил противника, своєчасним та постійним уточненням (постановкою) завдань підрозділам та забезпеченням їх у ході бою, а також вмілим використанням місцевості для здійснення маневру з метою швидкого виходу на фланги та в тил противнику, проведенням рішучих атак, розчленовуванням його бойового порядку та знищенням по частинах.

263. Наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Батальйон (рота) наступає у складі бригади (полку, батальйону) на противника, який поспішно перейшов до оборони, як правило, з ходу, а на противника, який займає підготовлену оборону - з положення безпосереднього зіткнення з ним. Наступ починається проривом оборони, що полягає в зломі її ударами всіх видів зброї та рішучій атаці танкових і механізованих підрозділів на вузькій ділянці, у створенні пролому в обороні й подальшому її розширенні в бік флангів і в глибину.

Батальйон прориває оборону противника у складі бригади (полку). Ширина ділянки прориву бригади (полку) може складати до 2 км, Батальйон в цьому випадку наступає на фронті до 1 км, рота до 500 м.

При наявності в обороні противника розривів, проміжків і відкритих флангів наступ може починатись вогневим ураженням противника і спільною атакою частиною сил з фронту і виділеними підрозділами з флангів і тилу через найбільш слабкі місця в обороні. У цьому випадку наступ починається на більш широкому фронті, ніж під час прориву оборони.

264. Механізований і танковий батальйони можуть наступати в першому ешелоні бригади (полку), складати її другий ешелон або загальновійськовий резерв, діяти як авангард, передовий (рейдовий, спеціальний, обхідний або розвідувальний) загін і морський десант.

Механізована і танкова роти можуть наступати в першому ешелоні батальйону, складати його другий ешелон або резерв, діяти в головній похідний заставі, в обхідному, спеціальному і розвідувальному загонах.

Механізований батальйон (рота), крім того, може діяти як тактичний повітряний десант і складати основу штурмового загону (штурмової групи).

Механізований батальйон танкової бригади (полку) (танковий батальйон механізованої бригади, полку) на початку наступу може придаватися поротно танковим (механізованим) батальйонам першого ешелону. Під час розвитку наступу в глибині вони можуть виконувати завдання самостійно або у взаємодії з іншими батальйонами у повному складі.

Механізована рота, яка придана танковому батальйону повзводно придається танковим ротам.

Танкова рота, яка придана механізованому батальйону діє у повному складі, а під час наступу в місті, горах, лісі може повзводно придаватися механізованим ротам.

Мінометна (артилерійська) батарея, гранатометний та зенітний підрозділи механізованого батальйону залишаються у безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і діють у повному складі для підтримки наступаючих підрозділів на напрямку зосередження основних зусиль батальйону. Іноді мінометна (артилерійська) батарея повзводно, а гранатометний та зенітний підрозділи по відділеннях придаються ротам першого ешелону.

Протитанковий підрозділ батальйону залишається в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону (роти) і діє в повному складі.

265. Основні показники наступу батальйону (роти) визначаються метою, завданням, обстановкою, що конкретно склалася, а також складом, станом, можливостями, побудовою оборони противника та характеризуються глибиною бойового завдання, фронтом наступу, середнім темпом наступу і тривалістю виконання бойового завдання.

Глибина бойового завдання визначається з розрахунку забезпечення розгрому підрозділів противника на фронті наступу батальйону (роти).

Фронт наступу визначається з урахуванням бойового складу штатних і приданих підрозділів, їх можливостей і умов обстановки.

Орієнтований темп наступу під час прориву позиції завчасно підготовленої або у розвитої в інженерному відношенні оборони противника може складати 1-1,5 км/год на середньо пересіченій місцевості, а при прориві позицій недостатньо розвитої в інженерному відношенні оборони 1-1,5 км/год.

Тривалість виконання бойового завдання визначається глибиною бойового завдання і середніми темпами наступу.

Механізований (танковий) батальйон наступає на фронті до 2 км, а на ділянці прориву бригади (полку) – на фронті до 1 км.

Механізована (танкова) рота наступає на фронті до 1 км, а на ділянці прориву – 500 м.

266. Батальйону першого ешелону вказуються: найближче завдання, подальше завдання і напрямок продовження наступу; роті, а також батальйону другого ешелону - найближче завдання і напрямок продовження наступу.

Найближче завдання батальйону першого ешелону полягає в знищенні противника в опорних пунктах рот першого ешелону на своєму фронті наступу й оволодінні ними; подальше завдання - у розвитку наступу, розгромі противника у взаємодії із сусідніми батальйонами в глибині району оборони й оволодінні першою позицією.

Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання подальшого завдання бригади (полку).

Найближче завдання роти першого ешелону (в тому числі і танкової роти, яка придана механізованому батальйону) полягає у знищенні противника в опорному пункті взводу першого ешелону й оволодінні ним.

Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання найближчого завдання батальйону.

Найближче завдання батальйону другого ешелону при введенні його в бій може полягати в завершенні розгрому, разом з батальйонами першого ешелону, бригадних (полкових) резервів противника й оволодінні їх рубежем.

Найближче завдання роти другого ешелону при введенні її в бій може полягати в завершенні розгрому противника, спільно з ротами першого ешелону, в опорних пунктах у глибині оборони й оволодінні першою позицією.

Напрямок продовження наступу батальйону (роти) другого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання подальшого завдання бригади (полку, батальйону).

267. Напрямок головного удару указується старшим командиром або визначається командиром батальйону при наступі поза ділянкою прориву бригади (полку) на всю глибину поставленого завдання. Основні зусилля зосереджуються в напрямку найбільш слабкої оборони противника, де можливе нанесення удару у фланг і тил у поєднанні з наступом з фронту. В окремих випадках та при діях із застосуванням високоточної зброї основні зусилля можуть зосереджуватись в напрямках, де оборона противника сильно підготовлена і відсутні проміжки в бойових порядках та відкриті фланги. При цьому удар наноситься з фронту, з наступним використанням утворених проломів для нанесення ударів у фланг і в тил противнику, що обороняється . На напрямку головного удару утворюється і постійно підтримується триразова і більша перевага у силах і засобах над противником, за рахунок скорочення фронту наступу і використання різних варіантів побудови бойового порядку підрозділів, ефективного ведення вогню й інших способів. На напрямку головного удару також передбачається використання більшої частини засобів вогневого ураження та застосовуються найбільш підготовлені та боєздатні підрозділи.

Напрямок головного удару в ході наступу може змінюватись в залежності від успіху, який намічається у своїх підрозділів, сусідів, а також дій противника.

268. Бойовий порядок батальйону в наступі складається з: першого ешелону, другого ешелону, резерву, мінометної батареї, приданого артилерійського підрозділу, протитанкового взводу, гранатометного взвод, підрозділу технічного забезпечення і тилу батальйону. Бойовий порядок роти може включати перший ешелон, придану артилерійську батарею, протитанкове відділення .

П е р ш и й е ш е л о н створюється більш сильним і призначається для розгрому противника, що протистоїть, виконання найближчого завдання і розвитку наступу в глибину. Він може складатися з двох-трьох рот з засобами підсилення. У склад першого ешелону включається і придана танкова (механізована) рота.

Д р у г и й е ш е л о н призначається для нарощування зусиль і розвитку успіху першого ешелону, виконання сумісно з ним подальшого завдання і закріплення захоплених рубежів. Крім того, він може використовуватись для заміни рот першого ешелону в разі втрати ними боєздатності, для знищення противника, який залишився на флангах і в тилу першого ешелону, його диверсійно-розвідувальних груп, відбиття контратаки і вирішення інших завдань. В його склад виділяється до роти.

Р е з е р в призначається для вирішення раптово виникаючих у ході бою завдань, а також тих, які покладаються на другий ешелон. До його складу може виділятись від взводу до роти.

М і н о м е т н а б а т а р е я є штатним підрозділом батальйону і призначена для знищення та подавлення вогневих засобів і живої сили противника, пунктів управління противника, зруйнування фортифікаційних споруджень, а також залучатися до освітлення, задимлення місцевості (цілей). Вона залишається в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і використовується на напрямку головного удару. У деяких випадках вона може повзводно або в повному складі придаватися ротам або одній з рот першого ешелону.

А р т и л е р і й с ь к и й д и в і з і о н, приданий батальйону, призначений для знищення та подавлення засобів ядерного та хімічного нападу, наземних елементів системи високоточної зброї противника, його артилерійських та мінометних батарей, живої сили, вогневих засобів, резервів, пунктів управління, а також для зруйнування фортифікаційних споруд. Вогневі підрозділи дивізіону можуть виділятися для знищення цілей вогнем прямою наводкою. Дивізіон може побатарейно придаватися ротам першого ешелону або підтримувати їх, при цьому одна з батарей залишається підручною у командира дивізіону для виконання в найкоротший термін раптово виникаючих завдань.

А р т и л е р і й с ь к а б а т а р е я, яка придана роті, призначена для знищення живої сили, вогневих засобів, перешкоджаючих її просуванню.

Протитанковий взвод (приданий протитанковий підрозділ, протитанкове відділення механізованої роти) призначений для боротьби з танками й іншими броньованими машинами противника, прикриття висування та розгортання рот першого ешелону, вводу в бій другого ешелону (резерву) та відбиття контратак противника. Крім того, він може залучатися для знищення вогневих засобів у відкритих або закритих фортифікаційних спорудах, а в окремих випадках і бойових вертольотів, які діють на малих висотах. Протитанковий взвод та приданий протитанковий підрозділ залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону. У деяких випадках протитанковий взвод може придаватися ротам першого ешелону.

Г р а н а т о м е т н и й в з в о д призначений для ураження живої сили і вогневих засобів противника. Він може знаходитися в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону, або повзводно придаватися ротам першого ешелону.

З е н і т н и й п і д р о з д і л, штатний або приданий батальйону, призначений для знищення повітряного противника на гранично малих і малих висотах. Він веде вогонь по повітряних цілях під час руху, з коротких зупинок, на плаву при форсуванні водної перешкоди, також може залучатись для боротьби з наземними (надводними) цілями противника.

269. Для забезпечення дій батальйону (роти) у наступі можуть створюватися органи бойової охорони, група розгородження (в роті - група розмінування), головна похідна застава, а від неї головний дозор або дозорне відділення (танк) та інші тимчасові формування.

Органами бойової охорони в наступі є бічна й тилова охорона. Вони можуть створюватися завчасно, або в ході наступу.

Б о к о в а (т и л о в а) о х о р о н а призначена для прикриття флангу (тилу) наступаючого підрозділу від ударів противника, який залишився в опорних пунктах, та недопущення відсікання підрозділів, які мають успіх, від головних сил або звуження їх фронту наступу, а також для закріплення вигідних в тактичному відношенні рубежів. Вона відсилається на загрозливий напрямок для зайняття вигідного рубежу в періоди ведення бою, коли сусідні підрозділи зупинені противником або мають менші темпи наступу. По мірі просування в глибину оборони противника бічна (тилова) охорона висувається на новий рубіж або отримує інше завдання. До його складу виділяється до підсиленого взводу.

Г р у п а р о з г о р о д ж е н н я батальйону призначена для пророблення проходів у зруйнуваннях на напрямках його висування, а також в мінних полях, встановлених засобами дистанційного мінування противника перед наступаючими підрозділами. До її складу включаються інженерні підрозділи, а при необхідності й загальновійськові підрозділи.

Група розмінування в роті призначається з числа підготовлених для цього відділень (екіпажів) та забезпечується комплектом розмінування та підривними зарядами.

Головна похідна застава (дозорне відділення (танк), головний дозор) призначена для охорони батальйону (роти), який діє в передовому загоні або в авангарді (головній похідній заставі). До її складу може виділятися посилена рота або взвод, а до складу головного дозору – взвод або відділення (танк).

270. Наступ з ходу на противника, який обороняється здійснюється з вихідного району, який призначається на віддаленні 20-40 км від переднього краю оборони противник.

У вихідному районі батальйон розташовується із засобами посилення відповідно до розташування на місці.

Розгортання батальйону (роти) у бойовий порядок здійснюється в ході його висування до рубежу переходу в атаку.

Для організованого висування, розгортання і переходу в атаку батальйону (роті) призначаються маршрути висування, вихідний рубіж (пункт), рубежі (пункти) розгортання в батальйонні, ротні (взводні) колони, рубіж переходу в атаку і рубіж безпечного віддалення, а під час атаки в пішому порядку для механізованих підрозділів, крім того, і рубіж спішування. Вихідний рубіж (пункт) призначається для своєчасного початку висування батальйону із вихідного району. Його віддалення повинно забезпечувати витягування колони батальйону з засобами посилення і початок руху з заданою швидкістю та складає 5-10 км.

Рубіж розгортання у взводні колони призначається по можливості за складками місцевості в 2-3 км від переднього краю оборони противника.

Місця посадки механізованих підрозділів десантом на танки вибираються на віддаленні 2-4 км від переднього краю оборони противника на місцевості, що забезпечує потайну і швидку посадку.

Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб забезпечити потайне висування до нього танкових і механізованих підрозділів, ведення дійсного вогню з основних видів зброї та безупинне, на максимальній швидкості, досягнення переднього краю оборони противника в установлений час ("Ч"). Він може призначатися на віддаленні до 600 м від переднього краю оборони противника, а іноді і більше.

Рубіж спішування призначається якнайближче до переднього краю оборони противника в місцях, укритих від вогню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою. Іноді він може співпадати з рубежем переходу в атаку.

Для узгодження дій механізованих (танкових), артилерійських (мінометних) підрозділів, які ведуть вогонь із закритих вогневих позицій, а також гранатометних підрозділів призначається рубіж безпечного віддалення від розривів своїх снарядів і мін (гранат). Безпечним віддаленням для механізованих підрозділів, які атакують у пішому порядку, вважається віддалення 400 м; на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) - 300 м; для танкових підрозділів - 200 м.

271. Штатні і придані артилерійські підрозділи батальйону, які залучаються до участі у вогневій підготовці атаки, гармати і танки, виділені для стрільби прямою наводкою, протитанкові підрозділи, а також гранатомети висуваються по розвіданому й обладнаному маршруту та займають заздалегідь підготовлені вогневі позиції вночі перед наступом, а коли це неможливо – з початком артилерійської підготовки атаки. Для цих засобів готуються одна-дві запасні вогневі позиції.

272. Наступ на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним батальйон (рота) починає в заздалегідь створеному, відповідно до рішення командира, бойовому порядку із вихідного положення, яке займається після необхідного перегрупування з положення оборони або зі зміною військ, які обороняються.

У ході перегрупування (зміни) батальйон займає вихідне положення для наступу, а рота - вихідну позицію. Танковий батальйон, крім того, може займати очікувальну позицію.

В и х і д н е п о л о ж е н н я призначається для завершення підготовки батальйону до наступу. Воно повинно забезпечувати приховане розміщення, найменшу уразливість підрозділів від усіх видів зброї противника і вигідні умови для переходу в наступ.

Механізованому батальйону першого ешелону вихідне положення призначається на напрямку його майбутнього наступу в межах першої позиції, батальйону другого ешелону, як правило, в межах другої позиції.

У вихідному положенні для наступу батальйону створюються вихідні позиції механізованих рот, взводу діючого в резерві, а іноді і танкових підрозділів, вогневі позиції артилерії, зенітного підрозділу та вогневих засобів, які виділяються для ведення вогню прямою наводкою, обладнуються шляхи висування підрозділів батальйону для переходу в атаку, рубежі розгортання танкових підрозділів, командно-спостережні пункти.

В и х і д н а п о з и ц і я механізованої роти складається з траншей, ходів сполучення, які прилягають до неї, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів) та позицій штатних і приданих роті вогневих засобів. У разі неможливості прихованого зайняття бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) вогневих позицій зі своєю ротою біля переднього краю вони можуть розташовуватись сумісно з взаємодіючим танковим підрозділом на вихідній або очікувальній позиції. З початком наступу ці бойові машини піхоти (бронетранспортери) висуваються до своїх рот слідом за танками.

Механізована рота першого ешелону розташовується в першій траншеї. Рота другого ешелону (резерв) батальйону займає вихідну позицію в другій і третій траншеях.

Вихідні позиції танкових підрозділів можуть призначатися за наявністю умов, які забезпечують скритність від спостереження і звукової розвідки противника на віддаленні 2-4 км від переднього краю його оборони. Ці позиції завчасно обладнуються екіпажами танків і інженерними підрозділами. Від позицій здійснюється розвідка та виваження шляхів руху танків в атаку. З положення оборони танкові підрозділи можуть починати наступ безпосередньо з займаних ними опорних пунктів.

Гранатометний підрозділ займає вогневі позиції за ротами першого ешелону на віддаленні від них до 300 м, а протитанковий - на віддаленні до 100 м. Протитанкове відділення роти вогневі позиції займає в траншеї на одному з флангів роти.

Вогневі позиції мінометної батареї розташовуються за ротами першого ешелону на віддаленні від них до 500 м. Приданий артилерійський дивізіон (батарея) розташовується на віддаленні 2-4 км від переднього краю.

У вихідному районі зенітні підрозділи займають стартові позиції (вогневі позиції) в районі розташування підрозділів, які прикриваються. З метою маскування вогонь по повітряних цілях відкривається тільки черговими засобами, іншими - за командою командира.

Автомобілі, призначені для перевезення особового складу механізованих підрозділів, розташовуються в укритих місцях поротно або побатальйонно.

О ч і к у в а л ь н а п о з и ц і я танкового батальйону призначається на віддаленні 5-7 км від переднього краю на місцевості, яка забезпечує приховане розміщення і найменшу уразливість танків від усіх видів зброї противника.

273. Перегрупування батальйону (роти), який займає оборону в безпосередньому зіткненні з противником, з метою зайняття вихідного положення для наступу проводиться потай вночі або в інших умовах обмеженої видимості з виконанням заходів щодо введення противника в оману. Підрозділи, які займають оборону в другому ешелоні в межах призначеної смуги наступу переходять у наступ з висуванням із займаних районів. Механізована рота виходить на вихідну позицію в ніч перед наступом. У цей же час займають підготовлені вогневі позиції гармати й інші засоби, які виділені для ведення вогню прямою наводкою. Вони розташовуються в обладнаних укриттях і з початком вогневої підготовки атаки висуваються для ведення вогню по призначених цілях.

Танки і бойові машини піхоти, які знаходяться в опорних пунктах змінюваних рот першого ешелону залишаються на місці і використовуються для ведення вогню прямою наводкою у період вогневої підготовки атаки.

274. Зміна підрозділів, які займають оборону, підрозділами, які змінюють, з метою зайняття вихідного положення для наступу, проводиться в ночі та в інших умовах обмеженої видимості. Вона повинна бути ретельно організована і проведена і потай.

275. Атака полягає у стрімкому і невпинному русі танкових і механізованих підрозділів у бойовому порядку визначеному командиром для бою в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) та інших видів зброї з метою знищення противника.

Танкові підрозділи атакують у бойовій лінії, а механізовані підрозділи в залежності від обстановки — у пішому порядку слідом за танками або на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) без спішування особового складу.

Атака механізованих підрозділів у пішому порядку застосовується під час прориву підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на сильно пересіченій і важкодоступній для танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) місцевості. Особовий склад механізованих підрозділів при цьому атакує противника в ланцюзі безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку танків вогнем стрілецької зброї. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) у цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на віддаленні, яке забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танків, що атакують, і механізованих підрозділів.

Після спішування особового складу механізованих підрозділів у бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) залишаються навідники-оператори (навідники кулеметів), механіки-водії (водії) і заступники командирів взводів, які вогнем бойових машин піхоти (бронетранспортерів) підтримують дії своїх підрозділів.

Атака механізованих підрозділів на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) застосовується, коли оборона противника надійно подавлена і знищена більша частина його протитанкових засобів, а також під час наступу на поспішно зайняту оборону. При цьому танки атакують слідом за розривами снарядів своєї артилерії, а механізовані підрозділи на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) – в бойовій лінії за танками на віддаленні 100-200 м, і ведуть вогонь з усіх своїх вогневих засобів.

276. Вогневе ураження противника в наступі полягає в узгодженні з діями підрозділів бригади (полку) вогневій взаємодії на противника силами та засобами авіації, артилерії з застосуванням боєприпасів, зарядженими звичайними та запалюючими речовинами з метою зниження бойових можливостей противника до рівня, який гарантовано забезпечує виконання бригадою (полком) завдань зі збереженням своєї боєздатності на відповідному (вказаному) рівні, здійснюється безперервною підтримкою вогнем та ударами дій підрозділів та утворенні тим самим сприятливих умов для виконання ними поставлених завдань.

З призначеного часу до виходу механізованих і танкових підрозділів на рубіж переходу в атаку проводиться вогнева підготовка наступу. А з виходом підрозділів на рубіж переходу в атаку, до виконання бригадою (полком) завдання, проводиться вогнева підтримка наступу.

До вогневого ураження противника в батальйоні залучаються штатні і придані артилерійські підрозділи, гранатометні і протитанкові підрозділи, гармати і танки, бойові машини піхоти та інші вогневі засоби.

У період вогневої підготовки наступу артилерія й авіація придушують і знищують засоби масового ураження, системи високоточної зброї, артилерію, протитанкові засоби, живу силу і вогневі засоби противника в опорних пунктах його оборони і поза ними, а також пункти управління й інші об'єкти, а гранатометний взвод - живу силу і вогневі засоби, розташовані поза укриттями, у відкритих окопах (траншеях) і за складками місцевості.

Гармати і танки, які виділені для стрільби прямою наводкою, а також бойові машини піхоти і протитанкові ракетні комплекси в цей час знищують вогневі засоби противника, у першу чергу протитанкові і броньовані, на передньому краї і в найближчій глибині.

В о г н е в а п і д т р и м к а наступу здійснюється безперервно вогневим впливом артилерії на підрозділи противника першого ешелону на його резерви і інші важливі цілі.

277. Батальйонна артилерія та придані батальйону (роті) артилерійські підрозділи під час вогневого ураження противника можуть самостійно застосовувати наступні види вогню: вогонь по окремій цілі, зосереджений вогонь, нерухомий та рухомий загороджувальний вогонь, а також залучатися за рішенням старшого начальника до ведення масованого вогню, послідовного зосередження вогню, вогневого валу, рухомої вогневої зони.

По всіх періодах вогневого ураження узгоджено використовуються високоточні і звичайні боєприпаси. При цьому більша частина високоточних боєприпасів застосовується на напрямку головного удару для ураження об’єктів, насамперед невеликих й високо захищених, які ускладнюють наступ підрозділів і ураження яких звичайними боєприпасами неможливе. Для застосування високоточної зброї по всіх періодах вогневого ураження може виділятися визначений час.

278. Основними заходами щодо захисту від високоточної зброї противника в наступі є: розосередження підрозділів, особливо при розташуванні (висуванні) на відкритій місцевості; інженерне обладнання місцевості і маршрутів руху; проведення заходів щодо протидії технічним засобам розвідки і засобам наведення керованих боєприпасів противника; активне проведення заходів щодо маскування, забезпечення скритності підрозділів та обладнання хибних районів їх розташування, пунктів управління, переправ, імітації руху озброєння і техніки.

279. Управління підрозділами під час наступу з ходу у період їх висування, розвертання і атаки, при наявності умов командир батальйону здійснює з спостережного пункту, який займається за 1-2 години до початку вогневої підготовки наступу на напрямку головного удару батальйону. З командиром батальйону знаходяться необхідні йому офіцери. Колону батальйону веде начальник штабу – старший на командно-спостережному пункті батальйону.

За відсутності умов командно-спостережний пункт в повному складі висувається у голові колони головних сил, звідки і керує командир батальйону.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником командир батальйону керує підрозділами з командно-спостережного пункту, якій розташовується у вихідному положенні батальйону.

Переміщення командно-спостережного пункту батальйону здійснюється з дозволу командира батальйону. У ході бою командно-спостережний пункт батальйону дії за ротами першого ешелону на віддаленні, яке забезпечує найкраще спостереження за противником.

Командно-спостережний пункт роти знаходиться в ході висування – в голові колони роти, а в ході бою – за взводами першого ешелону.