Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БС СВ Ч-ІІ 2009.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
1.88 Mб
Скачать

2. Підготовка загальновійськового бою підрозділів

36. Підготовка бою (дій) батальйону (роти) включає: організацію бою (дій); підготовку штабу батальйону та підрозділів до виконання поставленого завдання; підготовка району бойових дій підрозділів, зайняття вказаного району та інші заходи спрямовані на підготовку дій батальйону (роти).

37. Організація бою (дій) полягає в з’ясуванні завдання, оцінки обстановки та прийнятті рішення; постановці бойових завдань підрозділам; організації вогневого ураження противника; організації взаємодії, управління та всіх видів забезпечення бою (дій); детальній розробці послідовності, термінів та способів дій всіх сил та засобів на основі прийнятого рішення; розробці та оформленні бойових та інших документів, підготовці відповідних розрахунків.

38. Роботу по організації бою (дій) командир батальйону (роти) починає, як правило, з одержанням попереднього розпорядження з орієнтуванням щодо подальших дій.

З одержанням попереднього розпорядження з орієнтуванням щодо подальших дій командир батальйону (роти) з’ясовує завдання, визначає заходи, які необхідно провести негайно для підготовки батальйону (роти) до подальших дій, орієнтує своїх заступників та командирів підрозділів і віддає необхідні вказівки з організації управління, розвідки та забезпечення.

39. З одержанням попереднього бойового розпорядження командир батальйону (роти) з’ясовує завдання; проводить розрахунок часу; орієнтує своїх заступників та командирів підрозділів щодо одержаного завдання; віддає начальнику штабу вказівки щодо підготовки необхідних для прийняття рішення даних і розрахунків, підготовки підрозділів до виконання бойового завдання, про час і порядок організації взаємодії і роботи на місцевості; уточнює питання організації управління, розвідки, взаємодії та всебічного забезпечення; оцінює обстановку; визначає замисел і доповідає його командиру бригади, полку (батальйону) та віддає попередні бойові розпорядження.

40. З одержанням бойового наказу або бойового розпорядження командир батальйону завершує прийняття рішення, доповідає його командиру бригади (полку), віддає усний бойовий наказ, проводить рекогносцировку, в ході якої уточнює завдання підрозділам, організує взаємодію та надає вказівки щодо організації забезпечення бою (дій) та управління.

Якщо бойовий наказ або бойове розпорядження одержані відразу після попереднього розпорядження з орієнтуванням щодо подальших дій, командир батальйону з’ясовує завдання; проводить розрахунок часу; орієнтує своїх заступників та командирів підрозділів щодо наступних дій; віддає вказівки начальнику штабу щодо підготовки необхідних для прийняття рішення даних і розрахунків, підготовки підрозділів до виконання бойового завдання, визначає час і порядок роботи на місцевості; уточнює питання організації розвідки, управління, взаємодії та всебічного забезпечення; оцінює обстановку; приймає рішення, доповідає його командиру бригади (полку); віддає усний бойовий наказ; проводить рекогносцировку, в ході якої уточнює завдання підрозділам; організує взаємодію і дає вказівки щодо організації управління та всебічного забезпечення бою (дій).

Після віддачі командиром батальйону бойового наказу командир роти завершує прийняття рішення, доповідає його командиру батальйону, віддає усний бойовий наказ, проводить рекогносцировку, у ході якої уточнює завдання підрозділам, організує взаємодію та віддає вказівки по організації забезпечення бою (дій) та управління.

41. Після організації взаємодії і постановки завдань з організації управління і забезпечення бою (дій) командир батальйону (роти) здійснює контроль готовності підрозділів до бою (дій) та у встановлений час доповідає командиру бригади, полку (батальйону) про готовність підрозділу до виконання поставленого завдання.

Залежно від обстановки і наявності часу послідовність роботи командира батальйону (роти) щодо організації бою (дій) може бути й іншою. В усіх випадках свою роботу він повинен проводити так, щоб забезпечити безперервне управління підрозділами, своєчасне прийняття і затвердження рішення, вчасну постановку завдань і надати більшу частину часу підпорядкованим підрозділам на підготовку до виконання завдання.

42. З’ясування завдання проводитися з метою визначення вихідних даних для підготовки бою (дій).

Під час з’ясування одержаного завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти мету майбутніх дій, замисел старшого командира (особливо способи розгрому противника), завдання, місце в бойовому порядку та роль батальйону (роти) у бою (діях), завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.

У результаті з’ясування завдання він повинен зробити висновки і визначити які розпорядження, кому і коли віддати, як організувати подальшу роботу по прийняттю рішення та підготовці бою (дій).

Начальник штабу батальйону під час з’ясування завдання, як правило, працює разом з командиром. Заступник начальника штабу (помічник начальника штабу) наносить на карту завдання батальйону; завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; завдання, які вирішуються засобами старшого начальника та інші необхідні дані. При наявності часу начальник штабу може проінформувати командирів штатних і приданих підрозділів про отримане завдання і вказівки командира по підготовці до виконання поставленого завдання.

43. Оцінка обстановки полягає у вивченні та аналізі факторів і умов, які впливають на виконання поставленого завдання та включає оцінку противника, своїх військ, району бойових дій (місцевості), стану погоди, пори року, та інших факторів, які впливають на виконання бойового завдання. По кожному елементу обстановки робляться висновки в інтересах прийняття рішення і визначення завдань підрозділам.

Під час оцінки противника штаб готовить дані про склад, положення, стан і можливий характер дій його підрозділів, найбільш важливі об’єкти (цілі), особливості обладнання району бойових дій, ступень захищеності, можливі шляхи висування та рубежі розгортання, систему вогню та загороджень, сильні та вразливі сторони противника; для оцінки своїх підрозділів дані про склад, стан, положення і характер дій штатних, приданих підрозділів і сусідів та умови взаємодії з ними, забезпеченість, наявність і стан запасів матеріальних засобів, морально-психологічний стан особового складу; під час оцінки району бойових дій (місцевості) дані про характер рельєфу, захисних і маскуючих властивостей місцевості, стан шляхів маневру, підвозу, евакуації, прохідність поза дорогами, наявність і характер мінно-вибухових і невибухових загороджень, радіаційну, хімічну та біологічну обстановку.

Крім того штабом проводяться розрахунки розподілу сил та засобів, часу висування на рубежі розгортання, проходження рубежів (пунктів), зайняття районів і інші.

У результаті оцінки обстановки командир батальйону (роти) робить висновки та намічає окремі елементи рішення.

44. Рішення командир приймає одноособово на основі з'ясування отриманого завдання, оцінки обстановки та пропозицій заступників.

Рішення (замисел) оформляється на робочій карті з пояснювальною запискою, доповідається командиру бригади, полку (батальйону) і оголошується безпосередньо підлеглим посадовим особам.

Рішення (замисел) командир батальйону (роти) доповідає старшому командиру в ході його практичної роботи.

Неповнота даних про обстановку не звільняє командира від своєчасного прийняття рішення.

В рішенні командир визначає:

- замисел бою (тактичних дій);

- бойові завдання підрозділам;

- основні питання взаємодії, управління і всебічного забезпечення.

Замисел бою (тактичний дій) складає основу рішення і визначається в залежності від отриманого завдання, місця батальйону (роти) у бойовому порядку бригади (полку, батальйону) і полягає у визначенні порядку і способів виконання отриманого завдання. В замислі визначаються: напрямок зосередження основних зусиль; способи розгрому противника (якого, де, в якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо введення його в оману); бойовий порядок.

Бойові завдання підрозділам, як правило, перед боєм ставляться бойовим наказом (попередніми бойовими розпорядженнями), а у ході бою – бойовим розпорядженням.

В основних питаннях взаємодії командир батальйону (роти) визначає порядок взаємодії штатних, приданих, підтримуючих і взаємодіючих підрозділів під час виконання поставлених завдань по рубежах, напрямках дій і часу.

В основних питаннях управління командир батальйону (роти) уточнює місце і час розгортання спостережного пункту, напрям і порядок його переміщення; визначає порядок управління підрозділами під час підготовки та в ході бою (дій), завдання і порядок роботи органів управління, заходи забезпечення стійкості і безперервності управління.

Рішення командир батальйону (роти) оформляє на своїй робочій карті.

45. У бойовому наказі командир батальйону (роти) вказує:

У першому пункті - стислі висновки з оцінки противника.

У другому пункті - об'єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку майбутніх дій, а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними.

У третьому пункті - бойове завдання батальйону (роти) та замисел бою (дій).

У четвертому пункті - після слова "наказую" ставляться бойові завдання: механізованим (танковим) ротам (взводам) першого ешелону, в тому числі приданим; механізованим (танковим) ротам (взводам) другого ешелону або резерву, тактичним групам; бронегрупам і вогневим засідкам; підрозділам артилерії, засобам протиповітряної оборони та іншим вогневим засобам, у тому числі приданим; гарматам і танкам, які виділені для стрільби прямою наводкою; іншим підрозділам посилення і елементам бойового порядку.

У п'ятому пункті - витрата ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання.

У шостому пункті - час готовності до виконання завдання.

У сьомому пункті - місце і час розгортання командно-спостережного пункту та напрямок його переміщення, а також на кого з командирів рот (взводів) покладається управління батальйоном (ротою) у випадку виходу з ладу командно-спостережного пункту батальйону (роти).

У восьмому пункті – об’єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, вказані старшим начальником.

У попередньому бойовому розпорядженні командир батальйону (роти), як правило, вказує: відомості про противника; об'єкти, які уражаються в інтересах роти (взводу) засобами старшого командира; бойове завдання роті (взводу) зі ступенем деталізації, який відповідає прийнятому рішенню, на час віддання попереднього бойового розпорядження; час готовності та основні заходи щодо підготовки до бою (дій); час і способи доведення завдань та інші дані.

У бойовому розпорядженні командир батальйону (роти), вказує: короткі висновки із оцінки противника; об'єкти, які уражаються в інтересах роти (взводу) засобами старшого командира; бойове завдання роті (взводу) та час готовності до дій. При необхідності в бойовому розпорядженні можуть вказуватись завдання сусідів та інші дані.

Усі накази, розпорядження і вказівки командира батальйону записуються начальником штабу в журнал відданих і отриманих розпоряджень.

46. Взаємодію командир батальйону (роти) організує, як правило, на місцевості на глибину видимості, а по карті (на макеті місцевості) на всю глибину бойового завдання, за участю своїх заступників (заступника), командирів рот (взводів), командирів окремих, приданих і підтримуючих (взаємодіючих) підрозділів.

Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) повинен: узгодити порядок дій штатних, приданих і підтримуючих (взаємодіючих) підрозділів під час виконання поставлених завдань по рубежам, напрямкам дій і часу; добитися єдиного розуміння всіма командирами мети бою (дій), бойових завдань і способів їх виконання; намітити та узгодити варіанти дій підрозділів і заходи щодо введення противника в оману, виходячи з характеру його можливих дій, а також указати сигнали оповіщення, управління та взаємодії.

Організація взаємодії може здійснюватися методом вказівок командира батальйону (роти) або методом доповідей командирів підпорядкованих підрозділів з послідовним відпрацьовуванням дій своїх підрозділів за завданням, часом, місцем і розіграшем основних тактичних епізодів за можливим варіантам дій. В умовах обмеженого часу взаємодія організується методом вказівок. У ході бою взаємодія здійснюється безперервно, постійно уточнюється, а при різких змінах обстановки організується заново.

Оповіщення підрозділів про повітряного противника, радіоактивне, хімічне і біологічне зараження здійснюється єдиними постійно діючими сигналами. Їх повинен знати весь особовий склад.

Для організації практичної взаємодії штаб оповіщає командирів приданих та підтримуючих підрозділів про місце та час роботи на місцевості (макеті місцевості, картах).

47. Організація управління полягає в створенні системи управління, підтримці її в високій бойовий готовності і забезпеченні її стійкого функціонування в ході бою (дій). Під час організації управління, командир батальйону (роти) визначає: місця і час розгортання командно-спостережних пунктів рот (взводів) і приданих підрозділів, порядок їх переміщення в ході бою (дій); порядок організації зв’язку та порядок ведення радіообміну; способи і терміни надання донесень; ступінь інженерного обладнання командно-спостережних пунктів і порядок їх охорони; заходи по відновленню порушеного управління (порядок розробки документів управління і передачі управління у випадку виходу з ладу командно-спостережного пункту).

За організацію і режим роботи командно-спостережного пункту батальйону при підготовці та в ході бою (дій) і забезпечення стійкого функціонування системи управління відповідає начальник штабу.

48. Під час організації забезпечення бою (дій) командир батальйону (роти) вказує основні заходи забезпечення, порядок і терміни їх виконання, сили і засоби, які залучаються. При необхідності можуть вказуватися й інші дані.

49. При організації бою (дій) у батальйоні (роті) розробляються і відпрацьовуються: розрахунок часу; бойовий наказ (наказ), бойові розпорядження (попередні бойові розпорядження) підрозділам; робоча карта командира батальйону (роти); розпорядження (вказівки) щодо всебічному забезпеченню (в журналі відданих і отриманих розпоряджень); донесення про бойовий та чисельний склад, а в батальйоні, додатково, — заявки на матеріальне забезпечення підрозділів, донесення по тиловому забезпеченню, по технічному забезпеченню і про дози радіоактивного опромінення особового складу.

В батальйоні (роті) ведеться журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому записуються всі отримані розпорядження (вказівки) старшого командира (штабу), розпорядження командира батальйону (роти), що віддаються при підготовці бою (дій) та в ході виконання поставленого завдання.

При організації найбільш складних видів бою (дій) в батальйоні може розроблятися схема організації взаємодії.

50. На робочій карті командира батальйону (роти) відображаються: положення і склад противника; завдання батальйону (роти); завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними (напрямки дій); завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира в інтересах батальйону (роти); замисел бою (дій), завдання підрозділам; місця і час розгортання командно-спостережних пунктів; основні питання взаємодії й інші питання.

Рішення командира батальйону (роти) відображається на робочих картах його заступників в обсязі, який необхідній для виконання ними функціональних обов’язків.

51. На схемі взаємодії відображаються: завдання, які виконуються підрозділами; сили і засоби які залучаються для вирішення цих завдань; порядок узгоджених дій підрозділів першого і другого ешелонів (загальновійськового резерву) артилерії по завданнях, місцю і часу; завдання сусідів і підтримуючих підрозділів; сигнали управління і взаємодії.

52. Підготовка вогневого ураження (вогню) є найважливішою складовою частиною роботи командира батальйону (роти) з управління підрозділами.

Підготовка вогневого ураження (вогню) включає організацію вогневого ураження (вогню) та підготовку до виконання вогневих завдань. Старшим командиром батальйону визначається зона відповідальності за розвідку і ураження.

53. Організація вогневого ураження (вогню) включає: визначення порядку вогневого ураження противника в бою (при веденні дій); постановку завдань по вогневому ураженню; узгодження дій сил і засобів вогневого ураження в ході організації взаємодії; визначення заходів щодо всебічного забезпечення вогневого ураження.

Для управління підрозділами і вогнем призначаються єдині орієнтири, кодуються топографічні карти та місцеві предмети, до командирів доводяться радіоданні та сигнали, на озброєння і військову техніку наносяться пізнавальні знаки та умовні номери.

Під час усвідомлення отриманого завдання та оцінки обстановки командир батальйону (роти) зобов'язаний вивчити призначені старшим командиром єдині орієнтири і сигнали; об’єкти (цілі), які уражаються старшим начальником в інтересах батальйону (роти); оцінити вплив місцевості, погоди, часу доби на виконання вогневих завдань, а також визначити заходи, які необхідно провести для підготовки озброєння до бойового застосування.

Орієнтирами вибираються добре видимі вдень і вночі та найбільш стійкі до руйнування місцеві предмети. Орієнтири нумеруються справа наліво та по рубежах від себе в бік противника. Один з орієнтирів призначається основним.

Номери орієнтирів і сигнали, які встановлені старшими командирами, змінювати забороняється. При необхідності командир батальйону (роти) може додатково призначати орієнтири та сигнали. Командир батальйону (роти), як правило, призначає не більше п'яти додаткових орієнтирів (на напрямку і в межах дій рот (взводів), на межах смуги і додаткового сектору вогню). Крім орієнтирів для управління вогнем можуть використовуватися добре видимі місцеві предмети.

При прийнятті рішення, визначаючи порядок і способи виконання отриманого завдання і завдань ротам (взводам), мінометній батареї, доданим підрозділам, командир батальйону (роти) розкриває порядок і способи вогневого ураження противника по за­вданням, видам зброї і вогню, способам його ведення, напрямкам, напруженості і способам стрільби.

При організації взаємодії і управління командир батальйону (роти) узгоджує зусилля штатних і приданих вогневих засобів по черговості виконання вогневих завдань і знищення найбільш важливих цілей, визначає порядок цілевказівок і корегування результатів стрільби; встановлює сигнали (команди) на відкриття, перенос і припинення вогню. Крім того командир батальйону (роти) визначає порядок ведення вогню по повітряних цілях механізованими, танковими підрозділами, які не задіяні у бою з наземним противником.

54. Підготовка підрозділів до бою (дій) полягає в їх доукомплектуванні особовим складом, озброєнням і технікою; забезпеченні необхідними матеріальними засобами; підготовці командирів, штабу і особового складу до виконання поставленого завдання, а озброєння і техніки до бойового застосування (використання); проведенні бойового злагодження, участі підрозділів батальйону (роти) в тактичних навчаннях відповідно до характеру майбутніх дій; проведенні заходів всебічного забезпечення.

55. Контроль готовності підрозділів до бою (дій) здійснюється командиром батальйону (роти), або заступниками і полягає в детальній перевірці готовності до виконання поставленого завдання та наданні необхідної допомоги. При цьому перевіряється точність виконання відданого бойового наказу, знання підлеглими противника і своїх завдань; визначається відповідність прийнятих командирами рот (взводів) рішень загальному замислу бою (дій) і поставленим бойової завданням; розбираються разом з підлеглими доцільні способи виконання завдань; організуються і проводяться заходи щодо підготовки до бою (дій); контролюється виконання заходів щодо організації вогневого ураження, взаємодії, управління і всебічного забезпечення; оцінюється морально-психологічний стан особового складу і готовність підрозділів до виконання бойових завдань у точно встановлений час; надається допомога в забезпеченні підлеглих всім необхідним. Виявлені недоліки усуваються на місці.

56. Управління діями батальйону (роти) під час виконання поставлених завдань полягає в спостереженні за результатами дій та вогню, прийнятті рішень відповідно до обстановки, яка склалася, постановки (уточненні) завдань підрозділам (підлеглим) і вогневим засобам.

Робота командира батальйону (роти) під час виконання поставленого завдання спрямовується передусім на втілення в життя прийнятого рішення. Вона включає: постійний збір даних про обстановку та її оцінку, своєчасне уточнення рішення по мірі зміні обстановки, доведення уточнених завдань до підлеглих; підтримання безперервної взаємодії та всебічного забезпечення бою (дій); здійснення контролю за виконанням наказів і своєчасне надання підрозділам необхідної допомоги.

Під час виконання поставленого завдання можуть уточнюватися окремі питання замислу, бойові завдання підрозділам, питання взаємодії, управління і всебічного забезпечення.

У випадку різкої зміни обстановки, коли немає можливості отримати вказівки, командир батальйону (роти) зобов’язаний приймати за своєю ініціативою нове рішення в межах загального замислу старшого командира та при першій можливості доповісти про нього безпосередньому начальнику.

Бойові завдання в ході бою (дій) підпорядкованим і приданим підрозділам командир батальйону (роти) уточнює (ставить) бойовими розпорядженнями особисто, або по засобам зв’язку.

У бойовому розпорядженні, яке віддається в ході виконання поставленого завдання, як правило вказуються: нові дані про противника; об’єкти, які уражаються в інтересах батальйону (роти) старшим начальником; завдання роти (взводу); основні питання взаємодії; час виконання поставленого завдання.

У ході виконання поставлених завдань штаб постійно підтримує в бойовому стані та широко використовує всі засоби зв’язку та автоматизації. Кожен офіцер штабу зобов'язаний вміти вести прямі переговори з відповідними посадовими особами підпорядкованих і взаємодіючих підрозділів; знати обстановку по роду своєї роботи, бути готовим її доповісти з необхідними довідками, розрахунками і висновками. Обстановка в ході бою (дій) відображається на робочих картах командира батальйону (роти), його заступників, начальника штабу та інших посадових осіб. Робочі карти повинні відображати положення підрозділів своїх військ і військ противника, динаміку дій і мати відповідні пояснювальні надписи. Обстановка на картах повинна легко читатися.

Для підтримки постійної взаємодії між підрозділами штаб інформує підпорядковані та взаємодіючі підрозділи про обстановку, доводить до них уточнені завдання та вказівки про порядок їх виконання; забезпечує своєчасну передачу сигналів і команд управління та взаємодії; контролює точність виконання підлеглими підрозділами поставлених (уточнених) завдань та вказівок командира.

57. Управління вогнем у ході виконання завдання включає: розвідку наземних і повітряних цілей, оцінку їх важливості, визначення черговості та засобів поразки цілей; постановку вогневих завдань; спостереження за результатами вогню та його корегування; контроль за витратою боєприпасів.

У першу чергу знищуються командні пункти, машини управління, протитанкові засоби, обслуги кулеметів і мінометів, снайпери, артилерійські корегувальники й авіанавідники противника. Засоби ураження вибираються виходячи з забезпечення надійного знищення розвіданих цілей.

При постановці (уточненні) вогневих завдань командир вказує: кому (якому підрозділу), де (цілевказівки); що (найменування цілі) і завдання (знищення, подавлення, руйнування або інше).

Цілевказівки можуть здійснюватися: від орієнтирів (місцевих предметів) і від напрямку руху (атаки), по азимутальному покажчику, трасуючими кулями (снарядами), розривами снарядів, сигнальними засобами, а також наведенням зброї на ціль.

Корегування вогню здійснюється від орієнтирів (місцевих предметів) і розривів снарядів з указівкою величини відхилення по дальності і напрямку.

58. Виклик і коректування вогню приданого артилерійського підрозділу здійснюється через його командира, а підтримуючого – через артилерійського коректувальника або особисто командиром батальйону (роти). При виклику вогню командир батальйону (роти) вказує: вид вогню (вогонь по окремій цілі, зосереджений вогонь, нерухомий загороджувальний вогонь); завдання стрільби (подавити, знищити, придушити, освітити, задимити); характер і місце розташування цілі, або її номер; терміни виконання вогневого завдання. Під час коректуванні вогню командир батальйону (роти) вказує: характер і місце розташування цілі, або її номер; величину відхилення по дальності і напрямку.

Цілевказівки екіпажам вертольотів (літаків) здійснюються через авіаційних навідників, а безпосередні цілевказівки - за розпорядженням старшого командира позначенням місця цілі вогнем зі стрілецької зброї й озброєння бойових машин трасуючими кулями (снарядами). Завдання на позначення місця цілі ставиться як і вогневе завдання з вказівкою часу відкриття вогню.

59. У випадку різкої зміни обстановки командир батальйону (роти) зобов’язаний приймати по своїй ініціативі нове рішення в межах загального замислу старшого командира та з першою нагодою доповісти про обстановку та прийняте рішення безпосередньому начальнику.

При безпосередній загрозі застосування противником ядерної зброї командир батальйону (роти) попереджає про це підрозділи і, не припиняючи виконання бойової завдання, вживає заходи по їх укриттю і розосередженню, по проведенню заходів інженерного забезпечення, радіаційного, хімічного і біологічного захисту.

60. Командир батальйону (роти) зобов'язаний вчасно доповідати командиру бригади, полку (батальйону) про отримання бойового завдання, прийняте рішення, наслідки застосування противником зброї масового ураження і систем високоточної зброї, виконання завдання, нові данні про противника і про застосування ним нових способів і засобів ведення бою, а також про різкі зміни обстановки і значні втрати своїх сил і засобів, у тому числі про психогенні втрати.

У доповіді вказується: ступінь виконання поставленого завдання; положення, характер дій штатних і приданих підрозділів; дані про противника, якій діє перед фронтом і на флангах батальйону (роти); прийняте рішення по обстановці, яка склалася (якщо воно приймалося) та інші питання. Крім того в доповіді можуть бути прохання до старшого командира по підтримці дій батальйону (роти). Доповідь про виконання завдань згідно раніше затвердженого рішення може здійснюватися встановленим сигналом.

Про підготовку противника до застосування зброї масового ураження і систем високоточної зброї, наслідки їх застосування і різкі зміни обстановки доповідається негайно.

61. Для взаємного розпізнавання, визначення приналежності та місць знаходження підрозділів у кожному батальйоні (роті) першого ешелону бригади, полку (батальйону), якій знаходиться в безпосередньому зіткненні з противником, або якій веде бій (розвідку) в тилу противника, призначається пост (пункт) позначення зі складу спеціально підготовленого відділення (екіпажа). Позначення даним постом (пунктом) місцезнаходження підрозділів здійснюється сигнальними і технічними засобами впізнання шляхом їхнього приведення в дію по команді командира батальйону (роти) або начальника штабу батальйону відповідно до розпорядження вищестоящого штабу.

Пост (пункт) позначення батальйону (роти) призна­чається в складі одного сержанта та двох солдатів. Він забезпечується приладами спостереження, великомас­штабною картою або схемою місцевості, журналом конт­ролю, компасом, годинником, ліхтарем, засобами зв'язку та подання сигналів розпізнавання позначення та оповіщення. Технічні засоби розпізнавання та по­значення встановлюються поблизу командно-спостереж­ного пункту батальйону.

Під час постановки завдання посту (пункту) позначення, як правило, вказуються склад поста (пункту), місце знаходження, сектори спостереження, сигнали роз­пізнавання, позначення та оповіщення.