3. Перевезення підрозділів

126. Перевезення батальйону залізничним (водним) транспортом здійснюється одним-двома військовими ешелонами, повітряним транспортом - декількома військовими командами, колісними тягачами на трейлерах - одною колоною.

Для завантаження (посадки) на рухомий склад, на судна, у літаки (вертольоти) і вивантаження (висадки) з них батальйону вказується станція, порт (пристань), аеродром (площадка) завантаження (посадки) і вивантаження (висадки).

До завантаження (посадки) батальйон (рота) знаходиться в районі очікування, а після вивантаження (висадки) виходить у район збору. Час перебування в районі очікування використовується для підготовки до завантаження (посадки) і подальших дій.

127. У ході прийняття рішення на перевезення залізничним (водним) транспортом командир батальйону (начальник військового ешелону) віддає розпорядження на підготовку до перевезення; разом з військовим комендантом на шляхах сполучення уточнює план завантаження військового ешелону і розрахунки на перевезення особового складу, озброєння, техніки, майна підрозділів по вагонах, платформах (суднах або суднових приміщеннях); встановлює черговість завантаження (посадки) підрозділів, час початку і закінчення; визначає порядок висування підрозділів до місць завантаження (посадки); проводить рекогносцировку району очікування, станції (порту, пристані) завантаження (посадки), маршрутів висування підрозділів до них і ставить завдання підрозділам.

128. У ході прийняття рішення на перевезення повітряним транспортом командир механізованого батальйону (роти) додатково віддає розпорядження на підготовку до перевезення; разом з командиром частини (підрозділу) військово-транспортної (армійської) авіації або командиром загону (групи) цивільної авіації і військовим комендантом аеропорту уточнює порядок завантаження (посадки), місця стоянок і бортові номери літаків (вертольотів), план завантаження (посадки), розрахунок на перевезення особового складу, озброєння, техніки, ракет, боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів підрозділів по літаках (вертольотах), списки особового складу військових команд на кожен літак (вертоліт); визначає черговість, час початку і закінчення завантаження (посадки) і виходу підрозділів; проводить рекогносцировку району очікування, аеродрому (площадок), маршрутів виходу підрозділів до них і до місць стоянки літаків (вертольотів) і ставить завдання підрозділам.

129. У наказі на перевезення командир батальйону вказує:

- у першому пункті - дані про противника;

- у другому пункті — завдання батальйону, номер (номери) військового ешелону (команди, команд), найменування судна (суден), бортові номери літаків (вертольотів), станцію (порт, пристань, аеродром, площадки) завантаження (посадки), район очікування і маршрути виходу до них; час початку і закінчення завантаження;

- у третьому пункті - замисел на перевезення, розподіл підрозділів, особового складу, озброєння і техніки по військових ешелонах (командах), вагонах, платформах (суднах, суднових приміщеннях, літаках, вертольотах); черговість і порядок завантаження підрозділів; організацію протиповітряної оборони (чергові підрозділи і вогневі засоби, порядок чергування, спостереження, відкриття і ведення вогню по повітряних цілях), кількість, склад добового наряду і вантажно-розвантажувальних команд;

- у четвертому пункті після слова «наказую» - завдання підрозділам, місця (кількість вагонів, платформ, номери літаків, вертольотів, кают, палуб, трюмів і інших приміщень, номери військових команд) для розміщення особового складу, озброєння і техніки, черговість і порядок завантаження (посадки), місце в похідній колоні батальйону (ешелону) при висуванні з району очікування до місць завантаження (посадки) і порядок дій після вивантаження; зенітному підрозділу, який прямує в складі військового ешелону, крім того, завдання щодо прикриття під час завантаження, на шляху руху і при вивантаженні, а підрозділам, від яких виділяються вантажно-розвантажувальні команди і добовий наряд - склад команд (наряду), їх завдання і час готовності;

- у п'ятому пункті - час готовності до висування з району очікування і до завантаження;

- у шостому пункті - посадових осіб ешелону, місце їх перебування в ешелоні (на судні) або номер літака (вертольота), у якому вони прямують, сигнали оповіщення, управління і взаємодії.

Командир роти наказ на перевезення віддає в такій же послідовності, як і командир батальйону, але при цьому в четвертому пункті він вказує: місця розміщення особового складу, озброєння і техніки взводів на рухомому складі (судні, літаку, вертольоті); черговість і порядок завантаження (посадки); місця взводів у колоні роти під час висування з району очікування до місця завантаження й у район збору після вивантаження; склад вантажно-розвантажувальних команд, хто старший, завдання та час і порядок їх виконання; від кого й у якому складі призначити добовий наряд і порядок його підготовки; заходи безпеки при навантаженні (посадці), на шляху проходження і при вивантаженні (висадженні). Крім того, у шостому пункті наказу він замість посадових осіб ешелону вказує старших по вагонах і своє місце в потязі (на судні), або номер літака (вертольота), у якому він прямує.

130. Після віддання наказу на перевезення, командир батальйону (начальник військового ешелону) дає вказівки про порядок підготовки озброєння і військової техніки для завантаження ешелону; способи розміщення і кріплення озброєння і техніки на руховому складі (судні); про організацію охорони в ешелоні або на судні (уточнює склад добового наряду, час і порядок його зміни, місця постів, обов'язки вартових і порядок зв'язку з ними); про порядок дій за сигналами оповіщення і управління; доводить вимоги безпеки при навантаженні (вивантаженні) і в ході перевезення, а також дає вказівки щодо взаємодії з органами військових сполучень і організації всебічного забезпечення, захисту від запалювальної зброї і протипожежного захисту (аварійно-рятувальних робіт).

131. Взаємодія організується командиром батальйону (роти) на всю глибину перевезення при цьому уточнюються та узгоджуються: порядок висування підрозділів із займаних районів і заняття ними у встановлений термін району очікування завантаження (посадки); порядок висування на станції (порти, пристані, пункти, аеродроми, площадки) завантаження (посадки) і його проведення; порядок відбиття повітряного нападу противника і дій підрозділів при застосуванні противником ядерної, хімічної, високоточної зброї в ході завантаження (посадки); перевезення і вивантаження (висадки); порядок дій підрозділів у разі припинення перевезення (при переході до руху своїм ходом, при поновленні перевезення); порядок проведення вивантаження (висадки); висування батальйону (роти) у районі зосередження після вивантаження (висадки); підготовка до наступних дій.

132. Управління у військовому ешелоні (на судні) здійснюється з використанням проводових засобів зв'язку, особистим спілкуванням, за допомогою посильних, а також світловими і звуковими сигналами.

Командир батальйону зі штабом (начальник військового ешелону) на шляху руху розміщується під час перевезення залізничним транспортом, як правило, у середині ешелону, маючи провідний зв'язок з начальником варти, спостережними постами, а також з машиністом тепловоза (електровоза), а під час перевезення морським (річковим) транспортом - в одній з кают, або в іншому окремому приміщенні. Під час перевезення повітряним транспортом командир батальйону (роти) і штаб прямують у складі військових команд.

133. На робочій карті командира батальйону (роти) під час перевезення відображаються: положення батальйону (роти) на момент одержання завдання; вихідний район, основний і запасний райони завантаження (посадки), район очікування перед завантаженням, час їх заняття і маршрути виходу в них; вихідний пункт, побудова похідного порядку і розрахунки на висування; організація комендантської служби; станція (порт, пристань, пункт, аеродром, площадки) завантаження (посадки) і вивантаження (висадки); порядок вивантаження і виходу в район зосередження після вивантаження (висадки); час зосередження і розташування підрозділів у ньому; черговість і терміни завантаження і відправлення; завдання і склад похідної і безпосередньої охорони; організація протиповітряної оборони; місця пунктів управління у вихідному районі, у ході перевезення й у районі зосередження після вивантаження; схема зв'язку; сигнали оповіщення, управління і взаємодії; завдання сусідів, а також деякі питання забезпечення посадки (завантаження).

Штаб батальйону на робочій карті командира батальйону (начальника штабу батальйону) робить розрахунки на перевезення і погоджує їх з представниками ВІСП на видах транспорту.

У розрахунках на перевезення залізничним транспортом вказується: номер військового ешелону, кількість особового складу, кількість озброєння і військової техніки (по маркам), кількість матеріальних засобів (боєприпасів, ПММ, тощо), кількість рухомого складу в ешелоні.

Додатково на кожний ешелон готується план завантаження ешелону. В ньому зазначається: кількість вагонів (платформ) в ешелоні та їх розміщення; розподіл підрозділів по вагонам, з розрахунками на перевезення особового складу, озброєння, техніки, майна підрозділів по вагонам, платформам; час початку і закінчення завантаження.

У розрахунках на перевезення водним транспортом указується: номер військового транспорту, порти, пункти посадки (завантаження); виділені десантно-транспортні засоби, бортові номерів десантних кораблів, назви транспортних суден для кожного підрозділу і порядок їх підходу до берега з розрахунками на перевезення особового складу, озброєння, техніки, майна підрозділів по суднам або суднових приміщеннях.

У розрахунках на перевезення повітряним транспортом указується: підрозділ, який перевозиться, кількість особового складу, маса і габарити вантажів; кількість і типи залучених до перевезення літаків (вертольотів); розрахунок на перевезення особового складу, озброєння. техніки, ракет, боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів підрозділів по літаках (вертольотах), списки особового складу військових команд на кожен літак (вертоліт); час початку і закінчення завантаження (посадки).

Для скорочення часу на організацію перевезення командир батальйону повинен постійно мати готові варіанти розрахунків на перевезення батальйону різними видами транспорту. Начальник штабу батальйону повинен мати заздалегідь розроблені формалізовані документи на перевезення різними видами транспорту (варіанти розрахунків, планів і заявок), виходячи з можливих бойових завдань підрозділів, їх бойового і чисельного складу, технічних умов кріплення озброєння і техніки на транспортних засобах. При розрахунок передбачається збереження організаційної цілісності підрозділів та забезпечення їх готовності до ведення бою після вивантаження (висадки).

134. При формуванні військового ешелону криті вагони, зайняті людьми і діючими кухнями, ставлять у середню частину ешелону, а платформи і піввагони з бойовою технікою - у головну і хвостову частини. Вагони з небезпечними вантажами відокремлюються спеціальним прикриттям від локомотива, хвоста потяга, людських вагонів, а при необхідності один від одного. Платформи з зенітними засобами ставляться в головній і хвостовій частинах ешелону, для зручності ведення вогню вони відокремлюються від тепловоза (електровоза), критих вагонів чи піввагонів одною або декількома платформами з вантажем невеликих по висоті габаритів.

135. До початку висування для завантаження (посадки) командир батальйону (роти) перевіряє: знання особовим складом вимог правил безпеки, правил завантаження (посадки), вивантаження (висадки), розміщення і кріплення у вагонах і на платформах (на суднах, у літаках, вертольотах) озброєння і техніки, правил і поводження під час перевезення; готовність озброєння і техніки, ракет, боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів до завантаження (посадки), а також побудову колони батальйону відповідно до плану завантаження (посадки).

Перед завантаженням командир батальйону (начальник військового ешелону) з посадовими особами ешелону прибуває на станцію (у порт, на пристань, аеродром, площадку) завантаження (посадки), де перевіряє наявність рухомого складу, організує прийом вагонів (суднових приміщень), знімного військового устаткування і підготовку рухомого складу до завантаження; вносить при необхідності зміни в план завантаження (посадки) і в розрахунок на перевезення і дає команду (сигнал) на висування підрозділів до місця завантаження (посадки).

136. Висування з району очікування здійснюється в порядку й у терміни, встановлені командиром бригади (полку).

Завантаження озброєння, техніки і посадка особового складу проводяться суворо в зазначений час, потай, з дотриманням мір безпеки і запобіганням поломок озброєння і техніки.

У першу чергу завантажуються озброєння, техніка, запаси ракет, боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів. При цьому озброєння і техніка розміщаються з урахуванням черговості їхнього вивантаження, а зенітні засоби - з урахуванням можливості ведення вогню по повітряних цілях. Техніка, яка плаває і зенітні засоби, виділені для прикриття району завантаження, а також тягачі, які призначені для забезпечення швидкого завантаження (вивантаження) гусеничної техніки, завантажуються на платформи (судна) в останню чергу.

Запаси ракет, боєприпасів і пального завантажуються в різні вагони (на різні судна, у різні літаки, вертольоти).

Посадка особового складу у вагони (на судна), у літаки (вертольоти) проводиться по закінченні завантаження озброєння, техніки і майна безпосередньо перед відправленням військового ешелону (команди) або виходом судна в море, але не пізніше, ніж за 10 хвилин до відправлення. Завантаження озброєння, техніки, вантажів і посадка особового складу в літаки (вертольоти) розпочинається за вказівкою командира авіаційної частини (підрозділу).

Озброєння, техніка й інші матеріальні засоби, завантажені на рухомий склад (на судна, у літаки, вертольоти), надійно закріплюються, а машини, крім того, ставляться на гальмо і нижчу передачу. Поворотні пристрої башт бойових машин застопорюються, а стопори пломбуються.

Відповідальність за завантаження, розміщення і кріплення озброєння і техніки, а також за посадку особового складу покладається на начальника військового ешелону, а під час перевезення повітряним транспортом - на командирів екіпажів літаків (вертольотів).

Зенітні й інші вогневі засоби, виділені для прикриття військового ешелону (судна) на шляху руху, займають зазначені начальником військового ешелону місця на платформах у голові і хвості ешелону (на верхніх палубах судів). Для відбиття раптових нальотів повітряного противника призначаються чергові зенітні й інші вогневі засоби, які повинні знаходитися в постійній готовності до ведення вогню.

137. Батальйон, який перевозиться залізничним (водним) транспортом, забезпечується крім військових запасів продовольства запасом на весь шлях руху і на час розвантаження. Для своєчасного надання медичної допомоги під час перевезення у військовому ешелоні (на судні) розгортається медичний пункт батальйону. Евакуація поранених і хворих з військового ешелону (з судна) здійснюється в найближчі медичні підрозділи, частини, установи.

138. Для гасіння пожеж на шляху руху призначається черговий підрозділ, який забезпечується необхідними засобами пожежегасіння і знаходиться в постійній готовності до дій. Під час перевезення морським або річковим транспортом цей підрозділ призначається для посилення штатної суднової аварійно-рятувальної команди і діє за вказівкою капітана судна.

139. Для спостереження за повітряним противником і прилягаючою місцевістю (акваторією) у військовому ешелоні (на судні) виставляються спостережні пости (пости повітряного спостереження, спостерігачі) і пости радіаційного, хімічного і біологічного спостереження. На шляху руху дані про повітряну, радіаційну, хімічну і біологічну обстановку начальник військового ешелону одержує також від військових комендантів залізничних (водних) ділянок, станцій (портів) і аеропортів.

Оповіщення про повітряного противника, радіоактивне, хімічне і біологічне зараження здійснюється сигналами, встановленими начальником військового ешелону, а також сигналами, які застосовуються на транспорті.

За сигналом оповіщення про повітряного противника військовий ешелон (судно) продовжує рух. Двері, вікна (ілюмінатори) і люки вагонів (суднових приміщень) закриваються, засоби індивідуального захисту переводяться в положення «напоготові». Зенітні й інші вогневі засоби, виділені для відбиття повітряного противника, відкривають вогонь за командою начальника військового ешелону (капітана судна), а при раптовому нападі — самостійно відповідно до вказівок про порядок ведення вогню.

За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження особовий склад використовує засоби індивідуального захисту.

140. Зони радіоактивного зараження місцевості і райони акваторії, заражені радіоактивними речовинами, під час перевезення залізничним і морським (річковим) транспортом особовий склад долає в засобах індивідуального захисту. При проходженні військового ешелону через зону радіоактивного зараження екіпажі танків і інших броньованих машин за вказівкою начальника військового ешелону (капітана судна) можуть розміщатися в машинах. Після проходження зони зараження за вказівкою начальника військового ешелону (капітана судна) проводиться часткова спеціальна обробка підрозділів. Повна спеціальна обробка підрозділів і повна санітарна обробка особового складу проводяться після вивантаження.

141. На шляхах сполучення залежно від обстановки, яка склалася, батальйон (рота) повинні бути завжди готові до вивантаження (висадки) у непідготовленому місці, проходженню маршем до місця призначення в обхід, з подоланням зон зараження, районів руйнувань, пожеж та затоплень і до вступу в бій.

З прибуттям у кінцевий пункт перевезення батальйон (рота) швидко розвантажується (висаджується) і виходить у район збору в готовності до виконання бойової завдання або до виходу в район зосередження.