2. Дії батальйону (роти) при участі бригади (полку) у специфічних діях

537. Специфічні дії військ (сил) ЗС України – дії військових формувань в антитерористичних операціях (АТО), а також у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Специфічні дії проводяться у мирний час, в умовах надзвичайного стану та в особливий період на території України, а в окремих випадках і за її межами (під час участі в АТО та ММО).

538. Антитерористична операція – комплекс скоординованих спеціальних заходів, які проводяться за єдиним замислом під керівництвом Антитерористичного центру органами і підрозділами СБУ, МВС, МНС, ДПС, ЗС України із залученням сил і засобів інших центральних органів виконавчої влади для попередження, запобігання та припинення злочинних дій, які здійснюються з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізації наслідків терористичного акту.

539. Надзвичайна ситуація (НС) – обстановка на певній території, яка склалася внаслідок аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного або іншого лиха, які призвели до людських жертв та завдали шкоди здоров’ю людей, довкіллю та об’єктам господарювання значних матеріальних збитків і порушили умови життєдіяльності населення.

Ліквідація наслідків НС – комплекс аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, які проводяться при виникненні надзвичайних ситуацій і спрямовані на рятування життя та збереження здоров’я людей, зменшення розмірів шкоди довкіллю та матеріальних збитків, а також на локалізацію зон надзвичайних ситуацій, припинення дії характерних для них небезпечних чинників.

540. Надзвичайні ситуації залежно від походження поділяють на техногенні та природні.

Надзвичайна ситуація техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викиданням або загрозою викидання небезпечних і шкідливих хімічних та радіоактивних речовин, раптове руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах зв’язку та телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії тощо.

Надзвичайна ситуація природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, інфекційні захворювання свійських тварин, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо.

Залежно від обсягів наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, НС класифікуються як ситуації державного, регіонального, місцевого або об’єктового рівнів.

541. Батальйон (рота) у ході участі бригади у специфічних діях може виконувати наступні завдання: створення сприятливих умов для проведення операції на військових об’єктах (охорона й оборона місць збереження зброї, боєприпасів, вибухових та отруйних речовин); запобігання, виявлення і припинення терористичних актів та злочинів терористичної спрямованості; реалізація попереджувальних, режимних, організаційних та інших спеціальних заходів; надання відповідним органам управління інших суб’єктів боротьби з тероризмом засобів зв’язку, транспортних та необхідних матеріально-технічних засобів та необхідної інформації; евакуація населення з районів здійснення диверсій і терористичних актів.

542. Способами дій батальйону (роти) під час участі бригади в АТО можуть бути: охоронні, оборонні, пошукові, розвідувально-пошукові, розвідувально-ударні, штурмові, засадні та ізоляційні дії.

Способи ведення дій підрозділів під час участі в АТО зумовлюються спрямованістю терористичних дій ДРС противника і НЗФ та умовами обстановки.

543. Підрозділи батальйону (роти), які залучаються до проведення АТО, посилюють охорону й оборону об’єктів, беруть участь в ізоляції району терористичного акту, пошуку та затриманні (знищенні) терористичних груп (терористів), а також у ліквідації наслідків терористичного акту. Підрозділи батальйону (роти) можуть входити до складу певних оперативних груп: групи для безпосереднього припинення терористичного акту, яка включає підгрупи ведення переговорів і штурмову (підгрупи захоплення, снайперів, підтримки і прикриття); групи забезпечення дій (підгрупи блокування або оточення, фільтрації, розвідки і ліквідації загрози вибухів) та групи МТЗ.

544. Загальне керівництво діями в операції здійснює оперативний штаб з управління АТО. Підрозділами батальйону (роти) при проведенні ізоляційних, охоронних, оборонних, пошукових, штурмових, розвідувально-пошукових, розвідувально-ударних, засадних дій керує командир батальйону (роти) зі свого КСП, який розташовується на місцевості або з рухомого КСП на штатних КШМ.

545. Етапами участі батальйону (роти) в АТО можуть бути: створення сприятливих умов для проведення операції; участь у виконанні заходів щодо запобігання, виявлення і припинення терористичних актів; евакуація населення з районів здійснення терористичних актів; надання необхідної допомоги потерпілим та проведення заходів щодо ліквідації наслідків терористичного акту.

546. Підготовка підрозділів батальйону (роти) до участі в АТО може здійснюватись заздалегідь або терміново у разі виникнення (безпосередньої загрози виникнення) терористичного акту. Послідовність, зміст і методи роботи командира і штабу батальйону, командира роти під час підготовки та в ході участі в АТО загалом не відрізняються від підготовки бою, але мають особливості, зумовлені характером завдань, умовами обстановки та наявністю часу.

Під час підготовки до участі в АТО крім звичайних питань командир батальйону (роти) повинен враховувати:

при з’ясуванні отриманого завдання – зміст етапів операції; порядок використання сил і засобів; завдання, що будуть виконуватись батальйоном (ротою), порядок спільних дій з іншими підрозділами бригади та підрозділами ІВФ і ПрО та розмежування функцій, завдань (зон, районів);

при оцінці обстановки – склад терористичного угрупування проти якого належить діяти; наявність у нього озброєння і військової техніки; джерела поповнення ОВТ і запасами МТЗ, наявність командних кадрів, що мають військову освіту і їх підготовленість; здатність ведення тривалих автономних дій; можливість поповнення своїх угрупувань за рахунок місцевих жителів, ставлення місцевих жителів до терористичних угрупувань; сили і засоби, необхідні для вирішення часткових завдань на різних етапах проведення операції; склад елементів бойового порядку; обмеження щодо застосування зброї; порядок здійснення взаємодії з підрозділами ІВФ і ПрО; суспільно-політична та криміногенна обстановка у районі проведення операції; умови місцевості, що можуть сприяти діям терористичних угрупувань та інші питання.

Особливостями задуму командира батальйону (роти) на участь в АТО є те що, у першому пункті замислу, залежно від характеру і умов проведення операції найбільш доцільним буде визначати напрямки дій (основний і допоміжні) які кінцевою метою повинні приводити до головного терористичного угрупування, його розгрому або локалізації.

Далі у задумі на дії батальйону (роти), залежно від характеру завдань, що належить виконувати, командиром можуть визначатись такі питання: локалізація району дій терористичного угрупування, порядок посилення охорони визначених об’єктів, супроводу колон автотранспорту різного призначення; надання допомоги органам МВС, патрулювання, ведення розвідувально-пошукових дій, блокування і роззброєння дрібних груп і окремих терористів; ізоляція району дій та перешкоджання поповненню терористичних угрупувань боєприпасами і МТЗ; забезпечення особливого режиму пересування транспорту і цивільних осіб в районі проведення АТО та інші питання підтримки відповідного правового режиму.

При визначенні способів розгрому противника повинні визначатись питання щодо блокування і знищення противника, дії щодо перешкоджання його маневру і виходу з району, що блокується; вжиття заходів щодо виключення втрат серед цивільного населення і руйнування об’єктів інфраструктури. Поряд з цим, більш ретельно повинен бути визначений порядок вогневого ураження груп терористів, обмеження щодо застосування зброї з вказівкою районів, об’єктів (напрямків) і які види зброї заборонено застосовувати.

547. Участь батальйону (роти) в АТО вважається завершеною, якщо терористичний акт припинено та ліквідовано загрозу життю і здоров’ю заручників й інших осіб, які знаходилися у районі її проведення. Після завершення АТО підрозділи батальйону (роти) можуть надавати допомогу потерпілим та проводити інші заходи щодо ліквідації наслідків терористичного акту.

548. Під час участі батальйону (роти) у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру підрозділи батальйону (роти) можуть залучатися до виконання таких завдань:

при ліквідації наслідків НС на вибухо- та пожежонебезпечних військових об’єктах – ізоляція району надзвичайної ситуації; локалізація осередків та гасіння пожеж на початковій стадії їх виникнення, проведення першочергових аварійно-рятувальних робіт, ізолювання районів вибухів (пожеж), евакуація населення і матеріально-технічних засобів, проведення пошуково-рятувальних робіт, надання медичної допомоги потерпілим, розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів, очищення прилеглої території, проведення відновлювальних робіт та рекультивації ґрунтів тощо;

при ліквідації наслідків НС техногенного характеру на об’єктах атомної енергетики, хімічної промисловості, гідротехнічних спорудах – ізоляція району надзвичайної ситуації; проведення пошуково-рятувальних робіт, транспортування сил і засобів аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) служб і матеріальних ресурсів, евакуація потерпілих, проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт, дезактивації, дегазації ділянок місцевості, споруд, техніки тощо;

при ліквідації наслідків у районах, які постраждали від стихійного лиха, – ізоляція району стихійного лиха, проведення пошуково-рятувальних, інженерно-технічних робіт, транспортування сил і засобів аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) служб, евакуація потерпілих з небезпечних районів, надання медичної допомоги потерпілим, перевезення вантажів з гуманітарною допомогою, матеріально-технічних засобів, відновлення функціонування об’єктів життєзабезпечення населення тощо;

при ліквідації наслідків у зонах (районах) епідемії, епізоотії, епіфітотії – ізоляція району надзвичайної ситуації; надання медичної допомоги потерпілим, проведення профілактичних щеплень, лабораторної діагностики, забезпечення карантинних заходів та проведення дезінфекції, дезінсекції і дератизації тощо.

У всіх випадках підрозділи батальйону (роти) можуть залучатися до ізолювання зон (районів) виникнення НС, охорони й оборони об’єктів, забезпечення громадського порядку та виконання завдань правового режиму надзвичайного стану.

549. Завдання, у разі виникнення НС, батальйон (рота) зазвичай буде виконувати у взаємодії з органами і підрозділами ІВФ і ПрО та Державної спеціальної служби транспорту, установами Міністерства охорони здоров’я іншими центральними органами державної виконавчої влади. Підрозділи батальйону (роти) в цьому випадку можуть додаватися, підтримувати або передаватися у оперативне підпорядкування відповідних органів управління сил цивільного захисту МНС.

550. Підготовка дій батальйону (роти) до участі у ліквідації наслідків НС здійснюється за алгоритмами підготовки загальновійськового бою у звичайних умовах. Рішення щодо виконання завдань з ліквідації наслідків НС приймає командир батальйону (роти), спираючись на заходи завчасного (загального) планування, а у разі зміни обстановки – за уточненим або новим варіантом дій.

551. Під час прийняття рішення, зумовленого завданнями і обстановкою, які не притаманні завданням і обстановці бою у звичайних умовах, усвідомлюється:

при з’ясуванні отриманого завдання – в якому правовому режимі, у взаємодії з якими військами й органами місцевої влади необхідно виконувати поставлене завдання; обмеження щодо дій особового складу, на застосування техніки та інших засобів;

при оцінюванні своїх військ та сусідів – які сили і засоби батальйону (роти), органів влади, на якій правовій підставі та в якому обсязі забезпечують виконання поставленого завдання; характер завдань, які виконуються силами і засобами ІВФ і ПрО; порядок підтримання зв’язку і взаємодії з ними;

при оцінюванні району дій – суспільно-політична та криміногенна обстановка у районі ліквідації наслідків НС; можливості місцевої промислової бази, трудових та інших ресурсів, які можуть бути використані в умовах правового режиму надзвичайного стану в інтересах виконання поставлених завдань.

552. Замисел на дії батальйону (роти) щодо ліквідації наслідків НС визначається командиром на підставі висновків з аналізу визначеного завдання, оцінювання обстановки і залежно від характеру отриманого завдання та проведених розрахунків.

У замислі на дії батальйону (роти) щодо ліквідації наслідків НС визначаються: мета дій; завдання, райони й об’єкти, на яких зосереджуються основні зусилля; способи дій при виконанні кожного завдання; райони відповідальності підрозділам, місця розташування базових таборів; порядок висування і розгортання підрозділів у районі виконання завдань та ротації підрозділів.

Крім того, у замислі додатково можуть визначатися: перелік об’єктів, які є екологічно небезпечними; заходи щодо забезпечення безпеки населення у районі НС; порядок надання гуманітарної допомоги й евакуації населення тощо.

553. Після визначення замислу командир батальйону (роти) завершує прийняття рішення і визначає завдання, основні питання взаємодії, всебічного забезпечення та управління.

Затвердивши рішення у старшого начальника, командир ставить завдання підрозділам, в яких визначає: склад сил і засобів, які залучаються (передаються як оперативно підпорядковані, додані або ті, які підтримують); райони (об’єкти) організації невідкладних рятувальних робіт та інших дій; місця та порядок розташування сил і засобів, які залучаються до ліквідації (запобігання) НС; кількість матеріально-технічних засобів, які виділяються для проведення дій; термін готовності. Крім того, додатково командир батальйону (зведеного загону, роти) визначає:

підрозділам механізованих військ – порядок участі у першочергових (невідкладних) аварійно-рятувальних і ліквідаційних, а також у режимно-обмежувальних заходах, аварійно-відновлювальних роботах, розшуку та евакуації особового складу, населення та матеріальних цінностей із зони надзвичайної ситуації;

підрозділам інженерних військ – завдання з інженерної розвідки зони надзвичайної ситуації; ділянки (маршрути) пророблення проходів у завалах, руйнуваннях; райони зняття забрудненого шару ґрунту; місця підготовки майданчиків для вертольотів, порядок участі в обладнанні польових аеродромів; місця обладнання та утримання переправ; маршрути (райони) підготовки та утримання шляхів підвезення (будівництва шляхів); місця (райони) обладнання пунктів польового водопостачання; місця зведення водозахисних споруд; райони (маршрути, послідовність) очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів; будови, конструкції, які являють загрозу і підлягають руйнуванню або закріпленню; райони (маршрути) обладнання протипожежних смуг; місця улаштування захисних споруд від розливу води; кількість матеріально-технічних засобів, які виділяються; термін готовності до дій;

підрозділам РХБ захисту – завдання (заходи) щодо: радіаційного, хімічного і біологічного захисту; виявлення, ізоляції, нейтралізації радіаційно- та хімічно небезпечних речовин (об’єктів); аналізу проб радіоактивних та хімічних речовин для їх ідентифікації та нейтралізації; участі у локалізації та гасінні пожеж;

підрозділам МТЗ – завдання щодо своєчасного забезпечення дій підрозділів батальйону (зведеного загону, роти) необхідними матеріально-технічними засобами; порядок евакуації із зони надзвичайної ситуації запасів зброї, техніки, ракет і боєприпасів, іншого майна та засобів, їх сортування, приведення у безпечний стан та зберігання, місця проведення ремонту техніки; постачання (видачі) запасів матеріальних засобів, заправлення техніки пальним, постачання хліба формуванням, які не мають засобів для випікання хліба, та населенню у зоні надзвичайної ситуації; порядок підвезення матеріальних засобів, перевезень особового складу, а також евакуації потерпілого населення, хворих, майна; об’єкти (райони), які підлягають дезінфекції, дезінсекції, дератизації; кількість матеріально-технічних засобів, які виділяються; порядок бактеріологічного (біологічного) контролю особового складу; заходи щодо збирання, оброблення, узагальнення та надання (розповсюдження) інформації про бактеріологічну (біологічну) обстановку, спеціальної обробки військ; термін готовності.

554. Для ліквідації наслідків НС на базі батальйону (роти) у пунктах постійної дислокації можуть створюватися зведені загони ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій з залученням необхідної кількості спеціальної техніки, особового складу та матеріально-технічних засобів та проводитись їх підготовка до дій в ході повсякденної планової підготовки військ.

555. Матеріально-технічне забезпечення дій підрозділів батальйону (роти) при виконанні завдань у зоні НС здійснюється за рахунок запасів бригади (зведеного загону), а також стаціонарних складів, баз (центрів забезпечення) та від постачальників за найближчим місцем дислокації (розташування) формувань, установ, підприємств організацій, незалежно від їх підпорядкованості, форми власності і господарювання.

Для забезпечення заходів щодо евакуації, розміщення і харчування особового складу та мешканців військових містечок за розпорядженням командира бригади на базі батальйону (роти) можуть обладнуватись польові табори з необхідним комплектом наметів, польових меблів, кухонь та іншого обладнання.

Підрозділи батальйону (роти) при виконанні завдань з ліквідації наслідків НС забезпечуються матеріально-технічними запасами з урахуванням необхідності проведення робіт в автономному режимі на термін не менше трьох діб.

556. Управління підрозділами батальйону (роти) при ліквідації надзвичайних ситуацій здійснюється з використанням елементів штатної системи управління з прив’язкою до загальної системи управління в районі надзвичайної ситуації.

557. Для розташування військових частин (зведених загонів) і підрозділів у зоні НС облаштовуються базові табори.

558. Участь батальйону (зведеного загону, роти) у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт здійснюється з метою пошуку та визволення уражених осіб з під завалів зруйнованих захисних та інших споруд, надання їм першої медичної допомоги та евакуації їх з зон осередків ураження у лікувальні заклади та небезпечні райони, створення умов для успішного і безпечного проведення подальших рятувальних робіт, забезпеченні життєдіяльності на постраждалій території (об’єкті).

Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт здійснюється на підставі даних розвідки та оцінки стану і можливостей своїх сил з урахуванням пори року та доби, метеорологічних умов та інших чинників, які впливають на хід виконання робіт.

Ці заходи проводяться шляхом безперервного їх ведення, зосередження основних зусиль в інтересах рішення головних завдань, можливістю одночасного виконання робіт з максимальним використанням усіх сил та засобів для рятування постраждалих, локалізації та ліквідації осередків надзвичайної ситуації.

559. Висування батальйону (зведеного загону, роти) для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у райони ураження (стихійного лиха і ін) здійснюється у найкоротші строки.

Першими здійснюють висунення розвідувальні підрозділи, за ними загони забезпечення руху. Завдання цих сил - проведення розвідки, забезпечення відновлення порушених ділянок шляхів на маршрутах введення в район ураження основних рятівних сил та засобів.

Після цього у район ураження висуваються позмінно основні аварійно-рятувальні сили.

Час початку аварійно-рятувальних робіт та строки роботи кожної зміни визначаються окремо по кожному об’єкту, виходячи з обставин на місці робіт. Аварійно-рятувальні роботи ведуться безперервно, цілодобово, до їх повного завершення.

З метою нарощування зусиль у проведенні аварійно-рятувальних робіт у районах ураження, а також для збереження працездатності особового складу, що виконує рятівні роботи, передбачається своєчасна часткова або повна заміна сил. Висування і включення в роботу послідуючих змін організовується з урахуванням забезпечення безперервності ведення аварійно-рятувальних робіт відповідно до обстановки та реальною потребою сил до їх виконання.

560. Заходи захисту населення здійснюються: шляхом укриття в захисних спорудах, а також у метрополітенах (в умовах міста), гірничих виробках (шахтах, тунелях, катакомбах) та інших придатних під укриття людей захисних спорудах; розташування і евакуації з категорованих міст і зон надзвичайної ситуації (в місті) в позаміську зону; використання засобів індивідуального захисту і індивідуальних медичних засобів.

Засоби індивідуального захисту, у тому числі медичного, застосовуються, як правило, в комплексі з укриттям, розташуванням та евакуацією населення.

Захист населення досягається: своєчасним оповіщенням населення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації, радіоактивному, хімічному, бактеріологічному забрудненні та катастрофічному затопленні; попередженням його про прийняття необхідних заходів захисту і передачі інформації, що забезпечує цілеспрямовані дії населення; проведенням радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвідки, дозиметричного та хімічного контролю; проведенням протиепідемічних, санітарно-гігієничних та пожежно-профілактичних заходів, що зменшують загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань і пожеж; санітарною обробкою людей і знезаражуванням одягу, засобів індивідуального захисту техніки, транспорту, території та споруд.

Життєзабезпечення населення проводиться шляхом постачання в район надзвичайної ситуації питної води, продуктів харчування і гігієни, предметів першої необхідності, пального в зимових умовах, комунально-побутового обладнання, а також працевлаштування евакуйованого населення.