Розділ другий розташування на місці

1. Розташування на місці

74. Розташування на місці – організоване розміщення підрозділів батальйону (роти) у вихідному районі, районі зосередження, районі очікування, районі відпочинку, призначеному районі та в інших районах.

Батальйон (рота) при розташуванні на місці повинен бути в постійній готовності до відбиття нападу противника, здійснення маневру в новий район і до виконання інших раптово виникаючих завдань.

75. Район розташування призначається на місцевості, яка має природні укриття і забезпечує захист підрозділів від зброї масового ураження та високоточної зброї. Він повинен забезпечувати розосереджене і приховане їх розміщення, швидкий збір і проведення маневру в потрібному напрямку, зручність розміщення та відпочинку особового складу, а також сприятливі умови в санітарно-епідемічному відношенні. Необхідно уникати розташування підрозділів поблизу населених пунктів, важливих об'єктів, по яких противник може нанести масовані вогневі удати та застосувати зброю масового ураження.

Розташування підрозділів у населених пунктах здійснюється в умовах суворої зими або тривалої непогоди, якщо немає часу на влаштування укриттів поза населеними пунктами. При розташуванні в населених пунктах цивільне населення евакуюється з районів розташування підрозділів .

76. Батальйон у призначеному районі розташовується поротно з таким розрахунком, щоб з початком виходу з району не робити зайвих пересувань.

Район розташування батальйону включає позиції (маршрути дій) сторожової (безпосередньої) охорони, механізованих (танкових) рот, райони розташування мінометної (артилерійської) батареї, гранатометного і протитанкового підрозділів, підрозділів технічного забезпечення і тилу.

Розмір району для розташування батальйону на місці може бути до 15 кв. км.

Порядок розміщення підрозділів батальйону залежить від характеру майбутніх дій, тривалості перебування в районі, умов обстановки і характеру місцевості.

У батальйоні призначається черговий підрозділ у складі взводу. Він знаходиться у районі розташування своєї роти в постійній готовності до виконання раптово виникаючих завдань, у тому числі і для гасіння пожеж у районі розташування і поблизу його.

Механізована (танкова) рота в указаному їй районі розташовується уздовж маршруту висування, використовуючи захисні та маскувальні властивості місцевості. Відстань на відкритій місцевості між танками, бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) повинна бути 100 - 150 м, між взводами - 300 - 400 м, між ротами - 1 - 1,5 км.

Мінометна (артилерійська) батарея батальйону розташовується в повному складі або повзводно на загрозливих напрямках, знаходячись у постійній готовності до відкриття вогню.

Гранатометний і протитанковий підрозділи батальйону розташовуються з механізованими ротами.

Зенітний підрозділ займає вогневі позиції в місцях, які забезпечують можливість ведення вогню по літаках, вертольотах та інших повітряних цілях.

Розвідувальний взвод розташовується поблизу командно-спостережного пункту.

Підрозділи матеріально-технічного забезпечення батальйону розміщаються з урахуванням зручності забезпечення підрозділів.

Розташування підрозділів під лініями електропередачі, поблизу газо - та нафтопроводів не допускається.

77. Під час з'ясування завдання на розташування на місці командир батальйону (роти) особливу увагу звертає на заходи, що проводяться старшим начальником в інтересах розвідки району майбутнього розташування підрозділів.

При оцінці противника визначається можливість нанесення ударів по підрозділах при розташуванні в зазначеному районі, а також імовірність дій у ньому диверсійно-розвідувальних груп противника й збройних формувань. Оцінюючи місцевість командир батальйону (роти) вивчає її захисні та маскувальні властивості, можливість їх використання для захисту військ, у першу чергу від високоточної зброї, умови для дій тактичних повітряних десантів (аеромобільних підрозділів) і диверсійно-розвідувальних груп противника

У рішенні на розташування на місці командир батальйону (роти) визначає: на що зосередити основні зусилля; місця (райони) розташування з визначенням порядку дій щодо їх заняття; склад, завдання і порядок зміни чергового підрозділу і добового наряду; основні питання управління і взаємодії; порядок організації сторожової (безпосередньої) охорони й інші завдання по видах забезпечення, у тому числі щодо використання місцевих ресурсів.

При постановці завдань на розташування командир батальйону (роти) в бойовому наказі вказує:

механізованим, танковим й іншим штатним і приданим підрозділам - основні та запасні райони (місця) розташування, порядок їхнього заняття й інженерного обладнання;

охороні - склад, позицію охорони (маршрут руху патрульних) та час її заняття (початок патрулювання), завдання, порядок відкриття та ведення вогню, підтримання зв'язку і доповіді про противника, порядок зміни, пропуск та відзив;

зенітному підрозділу – вогневі позиції, завдання, час і ступені бойової готовності;

черговому підрозділу - склад, до яких дій бути готовим, район розташування, порядок взаємодії при відбитті раптового нападу противника та сигнали відклику.

При організації взаємодії командир батальйону (роти) додатково погоджує дії підрозділів батальйону (роти) при занятті зазначеного району з силами і засобами комендантської служби; підрозділів батальйону (роти), органів охорони і чергового підрозділу при відбитті нападу противника.

Для організації відбиття можливого нападу наземного противника визначаються: штатним і доданим підрозділам - завдання, маршрути висування, позиції (рубежі); мінометному й артилерійському підрозділам - вогневі позиції та порядок підготовки рубежів розгортання (вогневих позицій) і виходу на них, порядок проведення маневру підрозділами і вогнем. Для відбиття нападу повітряного противника командир батальйону (роти) визначає, які мати чергові вогневі засоби в підрозділах і вказує порядок ведення вогню.

Командир батальйону (роти) здійснює контроль за інженерним обладнанням району розташування, технічним обслуговуванням озброєння і військової техніки, поповненням підрозділів ракетами, боєприпасами й іншими матеріальними засобами і дотриманням високої бойової готовності підрозділів.

78. До виходу батальйону (роти) у призначений район старшим начальником організується його рекогносцировка. До складу рекогносцировочної групи, яка висилається старшим командиром включаються один з офіцерів батальйону і по одному офіцеру (прапорщику) або сержанту від кожної роти. Вони уточнюють місця розташування рот, інших штатних і приданих підрозділів, командно-спостережних пунктів, вогневі позиції зенітного підрозділу, місця розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу, розвідують і позначають під’їзні шляхи, зустрічають свої підрозділи та відводять у призначені місця.

Забороняється робити написи або виставляти покажчики з найменуванням та нумерацією підрозділів та прізвищами їхніх командирів.

Результати рекогносцировки доповідаються командиру батальйону (роти). На основі доповіді старшого групи, яка здійснювала рекогносцировку, командир уточнює своє рішення і завдання підрозділам.

Райони розташування займаються підрозділами по мірі їхнього підходу з маршу, відразу розосереджуються і маскуються. Зупинка колон підрозділів на дорогах в очікуванні розташування у відведеному районі не допускається.

При розташуванні батальйону (роти) у районі, звільненому від противника, командир батальйону (роти) заздалегідь організує ретельну розвідку й очищення району від дрібних груп противника та і його розвідувально-сигналізаційних приладів. Виявлені мінні поля, заміновані об'єкти та заражені ділянки місцевості позначаються й охороняються. При необхідності на шляхах руху проробляються проходи або позначаються об'їзди. При наявності часу проводиться суцільна очистка району від мін. Для позначення пунктів і місць, несприятливих в санітарно-епідемічному відношенні, виставляються відповідні знаки.

79. Підрозділи під час розташування на місці охороняються безпосередньо, а при загрозі нападу противника і сторожовою охороною, яка виставляється бригадами, полками (батальйонами) на вказаних їм рубежах і в смугах (на позиціях). Сторожова охорона повинна бути круговою і перехоплювати всі основні дороги і підступи до району розташування. У ротах організовується безпосередня охорона.

Командно-спостережний пункт батальйону обладнується з урахуванням ефективного управління підрозділами під час перебування в районі розташування і виходу з нього. У батальйоні (роті) організуються проводовий зв'язок між командно-спостережними пунктами, попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником зброї масового ураження та високоточної зброї, оповіщення про повітряного та наземного противника, радіоактивне, хімічне і біологічне (бактеріологічне) зараження, застосування запалювальної зброї, обмежується пересування особового складу та техніки, а також проводяться заходи маскування.

80. Штаб батальйону при розташуванні на місці розробляє бойовий наказ, схему охорони й оборони району розташування, донесення про бойовий і чисельний склад, донесення щодо тилового забезпечення, заявки на матеріальне забезпечення підрозділів.

81. Інженерне обладнання районів розташування починається негайно з прибуттям у них підрозділів, а по можливості і завчасно. У районі розташування батальйону (роти) поблизу машин особовий склад обладнує відкриті або перекриті щілини, а при наявності часу влаштовує бліндажі і сховища. Для озброєння і військової техніки, зенітних і чергових вогневих засобів, підрозділів на позиціях охорони, а також для ракет, боєприпасів, пального й матеріальних засобів обладнуються окопи й укриття. Місця розташування підрозділів, озброєння і військової техніки, позиції охорони і чергових вогневих засобів, сліди від машин ретельно маскуються. З метою забезпечення маневру розвідуються наявні дороги. У районі розташування і на підступах до нього розвідуються і підготовляються шляхи для виходу підрозділів з нього і маневру при відбитті нападу противника. Радіо- і тепловипромінювальні об'єкти маскуються спеціальними покриттями (екранами), поблизу них обладнуються оманні об'єкти (теплові пастки). Маскування перевіряється візуальним спостереженням.

У населених пунктах підрозділи розташовуються ближче до окраїн. Як укриття використовуються підвальні приміщення будинків, місцеві сховища й інші міцні споруди.

82. У батальйоні (роті) для охорони особового складу, озброєння і військової техніки призначається добовий наряд. Склад добового наряду визначається старшим командиром. Кількість змін днювальних і порядок їхньої зміни повинні забезпечити охорону особового складу, озброєння і військової техніки у всьому районі розташування батальйону (роти). Черговий по батальйону (роті) забезпечується засобами зв'язку з командиром підрозділу, штабом батальйону і підрозділами безпосередньої охорони.

У районі розташування обмежується пересування особового складу і техніки. Особовому складу батальйону (роти), який не несе служби в добовому наряді і не виконує завдання в складі підрозділів охорони, забороняється вихід за межі району розташування, які визначені наказом по бригаді (полку).

Дороги в місці розташуванні батальйону (роти) при необхідності, обладнуються покажчиками напрямку руху, а також дорожніми знаками, які позначають припустиму швидкість руху машин. Забороняється робити написи, або виставляти покажчики з найменуванням і нумерацією підрозділів і прізвищами їх командирів.

83. Зміна району розташування батальйону (роти) здійснюється за вказівкою старшого командира. У разі раптового застосування противником зброї масового ураження, високоточної, запалювальної зброї або систем дистанційного мінування і при відсутності можливості вчасно докласти про це старшому командиру зміна району може проводитися за рішенням командира батальйону (роти).

Для виходу роти з району, який підпав під дистанційне мінування, групою розмінування за допомогою комплекту розмінування мін та іншими способами пророблюється прохід. Бойові машини виходять до проходу самостійно

84. У горах батальйон (рота) розташовується в місцях, які забезпечують швидкий вихід на дорогу або розгортання для відбиття нападу противника. Не допускається розташування в районах, де можливі обвали, сніжні лавини, повені і селеві потоки. Для укриття особового складу, озброєння і військової техніки використовуються складки місцевості, тунелі, гірські виробки, печери.

85. У лісі батальйон (рота) розташовується уздовж доріг і просік. На випадок виникнення лісової пожежі підготовлюються шляхи виходу в запасні райони. Гасіння пожежі і рятувальні роботи здійснюються черговим підрозділом, а при необхідності і додатково виділеним особовим складом.

86. Взимку для розташування батальйону (роти) вибираються райони, захищені від вітру. Особлива увага приділяється підтриманню в прохідному стані доріг для виходу підрозділів із районів розташування. Для обігріву особового складу обладнуються утеплені й опалювані укриття. Двигуни машин при необхідності періодично прогріваються. При цьому вживаються заходи для запобігання отруєння особового складу відпрацьованими газами, переохолодження і обмороження.