3. Дії батальйону (роти) у міжнародних миротворчих операціях

506. До району дій батальйон (роти) при участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях в залежності від пункту призначення може висуватися своїм ходом, перевозиться залізничним, повітряним, морським транспортом, а також пересувається комбінованим способом.

507. Дії батальйону (роти) під час проведення миротворчої операції мають свої особливості в залежності від фази розвитку конфлікту. На стадії непримусових дій (коли конфліктна ситуація перебуває під контролем влади, акції екстремістів не виходять за рамки критичної межі) основну роль відіграють правоохоронні дії. Батальйон (рота) може здійснювати заходи застережно-демонстративного характеру та залучаться до виконання обмежених поліцейських функцій. На стадії збройного протиборства, коли вичерпано всі можливості мирного врегулювання конфлікту та існує збройна протидія реалізації мандату на проведення міжнародних миротворчих операцій, миротворчий контингент, за наявності відповідних повноважень від Ради Безпеки ООН згідно зі Статутом ООН та наказу старшого начальника застосовує примусові дії, в тому числі і зброю. У такому разі операція з підтримання миру перетворюється на операцію з примушення до миру або покарання агресора.

508. Залежно від конкретних умов використовуються основні способи застосування батальйону (роти) при участі бригади (полку) під час проведення миротворчої операції: завчасне попереджувальне розгортання батальйону (роти) у районі конфлікту з метою запобігання його ескалації; виконання основних заходів операції з підтримання миру (примушення до миру) та постконфліктні дії, щодо відновлення мирної інфраструктури.

Завчасне попереджувальне розгортання батальйону (роти) у районі конфлікту з метою запобігання його ескалації включає: демонстрацію сили на підтримку політичних попереджень ворогуючим сторонам; розділення позицій, з яких ворогуючі сторони можуть розпочати збройні акції; проведення часткової евакуації населення з району конфлікту; надання в разі необхідності гуманітарної (медичної, продовольчої та іншої) допомоги населенню.

Дії підрозділів в демілітаризованих зонах передбачають: контроль за дотриманням режиму припинення вогню; контроль комунікацій, що використовуються ворогуючими сторонами з оперативними цілями; здійснення в районі конфлікту режиму заборони авіаційних польотів; забезпечення коридорів для постачання гуманітарних вантажів та інші запобіжні та забезпечувальні дії.

Виконання основних заходів операції з підтримання миру (примушення до миру) та постконфліктні дії підрозділів щодо відновлення мирної інфраструктури можуть включати: роз’єднання ворогуючих сторін, недопущення відновлення конфлікту; надання допомоги у розвитку процесу мирного урегулювання; примушення до миру, активні та масштабні заходи з використанням сили (примушення до припинення ворожнечі); відновлення життєдіяльності найважливіших елементів інфраструктури та цивільних інститутів країни у пост конфліктний період.

Залежно від форми конфлікту підрозділами використовуються такі способи ведення дій: нагляд за виконанням умов перемир’я і домовленостей про припинення вогню; роз’єднання протилежних сторін, недопущення їх пересування та зіткнень; створення демілітаризованих зон, гуманітарних кордонів; контроль місцевості і дій населення в районах відповідальності; протидія масовим заворушенням; охорона життєво важливих об’єктів і комунікацій; контроль перевезень; недопущення незаконного (несанкціонованого) ввозу і вивозу озброєння, техніки та матеріально-технічних засобів; забезпечення безпечного транзиту всіх видів транспорту і функціонування комунікацій; контроль за обліком військовополонених та незаконно затриманих цивільних осіб; надання гуманітарної допомоги цивільному населенню.

509. З початком миротворчої операції спостереження і звітування це два найважливіші завдання підрозділів. Пункти спостереження встановлюються для нагляду за всією діяльністю в районі операцій включаючи дороги, поселення, повітряний простір, прибережні райони, аеродроми, лінії з припинення вогню і кордони.

Діями підрозділів на першому етапі після входу батальйону (роти) в район відповідальності можуть бути: встановлювання пересувних контрольно-перепускних та спостережних пунктів, що надасть можливість детальніше вивчити ситуацію в районі, основні напрями та маршрути руху транспорту і людей, визначити місця для встановлення постійних контрольно-перепускних та спостережних пунктів.

Встановлення пересувних контрольно-перепускних та спостережних пунктів повинно проводитись після прибуття підрозділу в свою зону відповідальності, але починати будівництво постійних пунктів необхідно тільки після детального вивчення ситуації в зоні відповідальності та впевненості в правильному виборі місця.

Контрольно-перепускні та спостережні пункти встановлюються, щоб практично довести всім сторонам і місцевому населенню району присутність миротворців; звітувати про всю діяльність; перевірити й оглянути всіх людей та рух до і від миротворчої зони; не допустити проникнення порушників і контрабанди зброєю, боєприпасами, вибухівками; припиняти весь рух або лише обрану частину.

510. При патрулюванні діями підрозділів може бути: підтвердження і нагляд за припиненням вогню; збирання інформації; перевірка районів, за якими не можна спостерігати із спостережних пунктів; розслідування інцидентів; надання миротворчим силам свободи руху; виставлення постійних патрулів між сторонами для послаблення кризи; демонстрація ворогуючим сторонам присутності миротворчої сили; заспокоєння ізольованих громад; установлення мобільних КПП; перевірка позицій ворогуючих сторін; припинення або зменшення намагань проникнення порушників; ведення спостереження з ізольованих і незайнятих спостережних пунктів; установлення фізичного зв’язку між сусідніми, але відносно ізольованими, підрозділами; надання захисту сторонам або місцевому населенню.

Патрулювання здійснюється різними способами. Вибір способу залежить від місцевості, розміру району операцій і придатності обладнання, яким користуються миротворчі сили. Загальні способи патрулювання це піший, мобільний та повітряний.

Піші патрулі складають основу будь-якої системи патрулів. У заселених районах піший патруль має більшу перевагу, тому що встановлює кращий контакт з місцевим населенням і місцевими представниками влади, які можуть стати джерелом інформації, хоча з нею потрібно поводитися обережно: вона може бути неправильною і спричинити страждання невинним особам.

Мобільні патрулі застосовуються у випадках: обмеження кількості миротворчого контингенту; великі розміри району відповідальності; обмеження щодо свободи руху миротворців, встановлені воюючими сторонами, несприятливі умови місцевості та пори року. Перевага мобільних патрулів полягає у більшій швидкості патрулювання та кращій розпізнаваності; наявності більш потужних засобів зв’язку, можливість встановлення прожекторів та приладів нічного бачення для якісного спостереження в нічний час; наданні більше помітних знаків про присутність миротворців місцевому населенню.

Повітряні патрулі застосовуються у випадках наявності вертольотів та літаків. Як правило, причетні сторони повинні погоджуватись на повітряне патрулювання перед тим, як воно розпочнеться.

511. Для забезпечення безпеки перевезення людей та вантажів через території та населенні пункти, де проживає населення однієї із ворогуючих сторін, призначається конвой.

Начальник конвою (командир підрозділу, особовий склад якого залучається до здійснення конвою) після отримання завдання на здійснення конвою повинен уважно вивчити маршрут руху конвою, рельєф місцевості по якій проходить маршрут, якість доріг, найбільш небезпечні гірські ділянки маршруту, особливу увагу звернути на вивчення населених пунктів, через які проходить маршрут конвою (національність населення, політичні погляди, кримінальна активність). Ці дані він отримує з розвідданих батальйону (роти) або розвідданих інших миротворчих контингентів.

Начальник конвою за день до виконання завдання отримує з органів місцевої влади або муніципалітету списки людей, майна та автотранспорту, які необхідно конвоювати, при цьому він перевіряє щоб серед цих людей не було осіб, які розшукуються за скоєння військових або інших злочинів.

Начальник конвою при підготовці до виконання завдання ставить завдання своїм підлеглим на підготовку техніки та озброєння до здійснення конвою, сам особисто приймає в цьому участь і особливу увагу звертає на готовність засобів зв’язку.

Начальник конвою в вечірній час за день до конвою збирає особовий склад, який залучається до виконання завдання, проводить інструктаж і перевіряє засвоєння особовим складом своїх завдань. За день до здійснення конвою оповіщається вищестоящий штаб, який ставить завдання миротворчим контингентам, через який пролягає маршрут руху конвою на охорону та супроводження.

Особовий склад та техніка прибуває на місце зустрічі конвою, за 30 хвилин до початку руху. За цей час призначений особовий склад перевіряє згідно списку людей у всіх видах автотранспорту (автобуси, легкові та вантажні автомобілі). Начальник конвою розставляє бойові машини в колоні конвою, рівномірно розподіляє сили та засоби захисту конвою від нападу. При наявності в зоні відповідальності діючого контрольно-перепускного пункту по маршруту руху конвою, всі цивільні особи та їх транспортні засоби підлягають обшуку на предмет наявності зброї, боєприпасів, вибухових та наркотичних речовин. У випадку відсутності контрольно-перепускного пункту всі цивільні особи та їх транспорт обшукується до початку руху конвою.

Для того, щоб з місця постійної дислокації відслідковувати рух конвою, на протязі маршруту призначаються контрольні точки, якими можуть бути населені пункти, перевали, повороти або перехрестя, при проходженні яких командир конвою доповідає на старшому начальнику.

При проходженні найбільш небезпечних населених пунктів в яких спостерігається висока кримінальна активність та негативний настрій по відношенню до осіб, яких супроводжує конвой, для швидкого та якісного управління особовим складом конвою розробляються умовні команди (сигнали) і доводяться до особового складу конвою.

У випадку загрози безпеці руху колони автотранспорту в місцях чи населених пунктах, де неможливо швидко пересуватися, начальник конвою зупиняє колону та приймає міри для затримки порушників. У випадку затримання порушників командир конвою передає їх у найближчу поліцейську дільницю.

При блокуванні дороги або у випадку озброєного нападу на колону конвою, начальник конвою дає команду на відбиття нападу, при цьому зброя застосовується згідно правил застосування зброї. Про всі випадки, які трапляються на протязі здійснення конвою начальник конвою негайно доповідає на командний пункт. Якщо під час конвою виходить із ладу цивільний автотранспорт, колона конвою продовжує рух без зупинок, зламана машина підлягає охороні миротворчим персоналом в зоні відповідальності якого це трапилось.

512. Супроводження високопосадових осіб припускає високу безпеку високопоставлених осіб, що охороняються при їх переміщенні. Під час підготовки та здійснення супроводження необхідно: дотримуватись правил секретності в плануванні і віддачі наказів на супроводження; суворо дотримуватися тиші і дисципліни під час пересувань; змінювати шляхи і годинний розклад переміщень; вживати необхідних заходів для забезпечення супроводження, організовувати і відправляти підрозділи охорони підготовленими, для вмілого забезпечення охорони під час пересування і на зупинках; мати постійний зв’язок з повітряною і вогневою підтримкою на випадок засідки; тримати у готовності резерви і підрозділи (сили) негайного реагування; налагоджувати зв’язок з сусідніми миротворчими контингентами, вищим командуванням і, по можливості, із силами держави-господаря; розподіляти провідників, комунікаційне обладнання і зброю; розвідувати у місцевого населення інформацію щодо пропонованого шляху, застосовувати пошукових собак та інші засоби викриття засідок.

Для забезпечення супроводження високопосадових осіб розробляється план рятунку цих осіб на випадок нападу на конвой, а також виділяється достатня охорона в місцях, переходу з одного виду транспорту до іншого.

Під час конвоювання доступ до високопосадових осіб обмежений. Командир конвою затверджує список осіб, яким надається доступ до високопоставлених осіб під час їх супроводження.

513. Дії підрозділів по контролю за місцевим населенням здійснюється з метою затримання військових злочинців, недопущення перевезення зброї, боєприпасів та наркотичних і вибухових речовин, а також їх переміщення. Для забезпечення входу в зону дії миротворчого контингенту необхідно мати дозвіл, який діє у разі пред’явлення посвідчення особи. Дозвіл оформлюється місцевою мовою, для чого на кожному посту повинні бути зразки всіх документів, які використовуються в цьому регіоні. При наявності складної ситуації, або накопиченні великої кількості біженців на посту, необхідно проводити їх реєстрацію разом з представниками Червоного Хреста.

Перевірка місцевого населення може проводитися різними способами. Перш за все перевіряються підозрілі особи, яки мають незвичайний одяг та проявляють не адекватну поведінку. Особлива увага приділяється автомобілям, в яких знаходиться одна людина. Догляд жінок здійснюється тільки військовослужбовцями-жінками, у випадку коли їх немає тільки технічними засобами в спеціально відведеному для цього приміщені. При перевірці автомобіля в якому знаходиться більше однієї особи, персонал контрольного пункту повинен запропонувати всім вийти з машини. Після проведення огляду кожної особи, їх відводять в бік, не ближче 10 м від машини, після цього проводиться огляд транспортного засобу.

При перевірці місцевого населення обов’язковою є його реєстрація. При цьому в книгу реєстрації заносяться такі дані: час, повне ім’я, тип автомобіля, колір, реєстраційний номер, опис вантажу, який перевозиться, напрямок руху. Якщо люди пересуваються без автомобілів, а наприклад на ослах чи верблюдах, робиться спеціальна відмітка з зазначенням кількості худоби. Якщо під час перевірки буде знайдена зброя, вона повинна негайно конфіскуватись, із складанням акту конфіскації. Перелік предметів, які підлягають конфіскації залежить від статусу миротворчої місії та визначаються керівником місії.

При перевірці автомобілів та людей можна застосовувати різні види перевірок. У разі великої кількості автомобілів, можна перевіряти тільки кожний третій автомобіль, автомобілі тільки одного типу або які рухаються в одному напрямку, автомобілі в яких знаходяться тільки один чоловік або всіх чоловіків у віці від 15 до 40 років; при проходженні автомобіля через перший контрольно-перепускний пункт водію видається квиток з позначенням часу проходження цього пункту, під час проходження другого контрольно-перепускного пункту персонал перевіряє відмітку першого та ставить свою відмітку про час проходження. Якщо такий автомобіль не викликає підозри, його можна перепускати без перевірки. Видані квитки не можуть бути постійними, вони повинні періодично змінюватись.

514. Діями підрозділів при виконанні завдань у міжнародних миротворчих операціях можливе надання гуманітарної допомоги населенню, які включають: виділення військових спостерігачів і супровідників для місцевих фермерів; допомога під час жнив і збирання урожаю в зоні операції; прийняття заходів щодо запобігання випадків суперечок до землі, свободи руху людей і тварин (права випасу); допомога в проведенні громадських послуг в зоні операції; медична допомога місцевому населенню - медичний персонал миротворчих сил може лікувати цивільних осіб в своїх медичних закладах або їздити до місцевих лікарень, а також доставляти медикаменти і допомагати при евакуації пацієнтів; посередництво між противниками в справах продажу і розподілу промислових продуктів; допомога в переговорах і в справах розселення переміщених осіб; допомога під час ремонту будинків громадського вжитку (церкви, школи тощо).