Особливості підготовки та ведення оборонного бою взимку

249. Природні умови зимою суттєво впливають на організацію оборони і бойове застосування підрозділів.

Місцевість з великою кількістю боліт, озер, рік, висот та інших важкопрохідних ділянок, а в зимовий період глибоке снігове покриття сприяють створенню оборони меншими, ніж у звичайних умовах, силами.

250. Оборона зимою організовується на більш широкому фронті, на доступних для наступу противника напрямках і будується окремими ротними і взводними опорними пунктами, які підготовляються до кругової оборони. Основні зусилля зосереджуються на утриманні доріг і висот, які до них прилягають, населених пунктів, озерних дефіле, переправ через водні перешкоди та інших важливих об'єктів. Оборонні позиції потрібно вибирати на піднесених місцях.

Проміжки між ротними і взводними опорними пунктами можуть бути більшими, ніж у звичайних умовах. У них улаштовуються різноманітні загородження, організовуються вогневі засади і патрулювання.

Під час організації оборони зимою командир батальйону (роти) додатково визначає: напрямки, найбільш доступні для дій противника, особливо його диверсійно-розвідувальних груп і способи їх знищення; заходи щодо утримання вузлів доріг, населених пунктів, висот й інших важливих об’єктів та забезпечення флангів і проміжків, підготовки озброєння і військової техніки, а також засобів захисту від зброї масового ураження до роботи в умовах низьких температур, щодо обладнання укриттів для зігрівання особового складу і захисту його від переохолодження й обмороження; порядок розчищення фортифікаційних споруджень і відновлення загороджень після сильних снігопадів, улаштування в умовах бездоріжжя водостоків у траншеях, укриттях і на вогневих позиціях.

З метою підтримання високої бойової готовності підрозділів командир батальйону (роти) повинен частіше перевіряти несення служби особовим складом у заметіль і снігопад.

251. Під час інженерного обладнання району оборони (опорного пункту) враховуються глибина снігового покриття, глибина промерзання ґрунту, товщина та стан льоду на водних перешкодах. На скельному ґрунті і на болотистій місцевості фортифікаційні спорудження будуються насипного типу. Для цього використовуються сніг, лід та камінь. Якщо снігове покриття глибоке, траншеї і ходи сполучення обладнуються зі снігу.

Схили, які направлені у бік противника, при наявності часу заливаються водою для обмерзання.

На підступах до оборони ділянки доріг у дефіле і важкопрохідних місцях, укриття перед переднім краєм оборони, які можуть бути використані противником, руйнуються або мінуються. Перед переднім краєм і в глибині оборони влаштовуються мінно-вибухові загородження, завали і перешкоди з валунів. Лід на ріках, озерах і в затоках на окремих ділянках підготовлюється до підриву.

Хибні спорудження через легкість їх улаштування і важкість маскування дійсних окопів і укриттів набувають великого значення. З метою тактичного маскування озброєння і техніка фарбується у білий колір, а особовий склад використовує білі маскувальні халати.

252. Під час організації технічного і тилового забезпечення в батальйоні (роті) передбачається створення додаткових запасів ракет, боєприпасів, продовольства, палива та підтримання в постійній готовності до застосування в умовах низьких температур озброєння і техніки, вживаються заходи щодо попередження обмороження. Підготовлюються в підрозділах пункти обігріву особового складу.

Медичний пункт батальйону розміщується в опалювальних приміщеннях або укриттях і забезпечується запасом палива, а також теплим одягом для поранених і хворих.