1. Поняття про госп. Облік, його роль в системі управління.

Господарський облік — це спостереження, сприймання, вимі­рювання та реєстрація господарських фактів, тобто реальних, не вигаданих предметів (споруда, трактор, хліб тощо), або реальних процесів (купівля, виготовлення продукту, виконання роботи, на­дання послуги тощо) господарювання.

Проте господарський облік реєструє не всі явища природи і су­спільства, а лише господарську діяльність людей, спрямовану на добування, перетворення та пристосування продуктів природи до потреб людського суспільства. Ця діяльність людей і є матеріаль­ним виробництвом.

З розвитком людського суспільства господарський облік усклад­нювався і вдосконалювався, зростали його значення і роль у госпо­дарському житгі суспільства. Облік повніше охоплював процес мате­ріального виробництва і перетворювався на обов'язкову функцію господарського управління процесами виробництва, обміну, розподі­лу та споживання.

Господарський облік використовується насамперед для спосте­реження, вимірювання та реєстрації елементів процесу суспільного відтворення. Отже, господарський облік — це кількісне відображення і якісна характеристика процесу суспільного відтворення з метою управління ним.

2. Хар-ка видів господарського обліку.

Існують три види господарського обліку — оперативний, бухгалтерський, статистичний. Завдяки цьому господарський облік забезпечує всі ланки управління необхідною інформацією, яка використовується в масштабі держави для планування, розробки нормативів, стимулювання, аналізу та контролю. Кожному виду господарського обліку належить відповідне місце і роль у єдиній системі обліку та статистики.

Сучасний оперативний (оперативно-технічний) облік охоплює різноманітні процеси й операції здебільшого виробничо-технічного характеру. Завдяки йому керівництво підприємств отримує необхідні оперативні дані про виконання виробничої програми та замовлень, використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, реалізацію продукції, формування собівартості, накопичення прибутку і т. п. Особливо важливою є роль оперативного обліку в боротьбі за економію напівфабрикатів, сировини, матеріалів і комплектуючих виробів у процесі виробництва.

Багато важить оперативний облік у забезпеченні контролю за використанням робочого часу, трудових ресурсів, за непродуктивними втратами виробництва та ін.

Особливістю оперативного обліку є простота фіксування даних, достатня вірогідність відображення процесів і операцій, брак потреби у спеціальних методах обробки отриманих даних.

Статистичний облік — це система вивчення й контролю масових суспільних явищ. Для вивчення їх кількісної сторони у нерозривному зв'язку з якісною стороною статистичний облік підприємств будується на даних бухгалтерського й оперативного обліку, а також на даних первинного обліку, що організовується самостійно. Дані, отримані за допомогою цих видів обліку, обробляються статистичними методами та використовуються для контролю за виконанням показників на мікро-та макрорівні.

Дані статистичного обліку, особливо результати спостережень за використанням основних засобів, трудових ресурсів, широко застосовуються в бухгалтерському обліку з метою підвищення його достовірності.

Бухгалтерський облік — це система суцільного, безперервного та взаємозв'язаного відображення господарської діяльності підприємства, засіб узагальнення всіх господарських операцій у вартісному вираженні.

Характерними особливостями бухгалтерського обліку є: реєстрація всіх без винятку господарських операцій; документальність; наявність спеціальних прийомів і способів обробки отриманих даних. Записи в бухгалтерському обліку здійснюються тільки на підставі правильно оформлених документів.

3. Ф-ції, завдання та вимоги, які ставляться до бухобліку.

Бухгалтерський облік має відповідну ціль, для досягнення якої чітко визначені його завдання; він має свої параметри, предмет, об'єкти, метод та методичні прийоми, регламентовані форми й методи обліку, свою облікову політику та принципи.

Особливого розгляду потребує визначення завдань бухгалтерського обліку, з якими нерозривно пов'язаний розподіл обов'язків економічних і технічних служб підприємств щодо здійснення внутрішньогосподарського контролю.

За сучасних умов налічується близько 30-ти завдань бухгалтерського обліку, які різні науковці трактують по-різному. Дуже важливо те, що кожне п'яте завдання сформульовано як контроль за окремими напрямами діяльності підприємства: виконан-ням плану, наявністю та використанням коштів і матеріальних ресурсів, за мірою праці та споживання. Крім того, понад половина завдань із природи самого бухгалтерського обліку не випливає, а тому працівники бухгалтерій їх виконують унаслідок закріплених за ними обов'язків.

Беручи загалом, можна так сформулювати основні завдання бухгалтерського обліку:

— безперервне, суцільне, взаємозв'язане й документоване спостереження за економічними процесами та явищами в усіх ланках економіки;

— забезпечення всіх рівнів управління для прийняття управлінських рішень достовірною та своєчасною інформацією про економічні процеси і явища, що відбуваються, про стан засобів господарства;

— створення вихідної інформаційної бази для планування, стимулювання, організації, регулювання, аналізу та контролю;

— забезпечення контролю за законністю й доцільністю здійснюваних операцій господарської діяльності;

—установлення спільно з іншими економічними й технічними службами контролю за збереженням майна;

• забезпечення правильного розподілу тієї частки національного доходу, яка у формі заробітної плати надходить у розпорядження робітників і службовців відповідно до кількості та якості затраченої праці;

Вимоги до бухобліку:

1. Точність — ведення поточного бухгалтерського обліку тільки на підставі первинних документів з використанням уста­новлених форм, методів та вимірників без будь-яких округлень, застосування раціональних та ефективних форм і методів обліку.

2. Достовірність — записи у бухгалтерському обліку мають бути точно підтверджені даними первинних документів.

3. Юридична обґрунтованість — належне оформлення пер­винних документів та наявність у них необхідних підписів.

4. Реальність показників обліку та їх порівнянність.

5. Тотожність синтетичного й аналітичного обліку.

6. Узагальнення облікових даних на 1-ше число кожного місяця.

7. Своєчасність —забезпечення необхідною інформацією від­повідних структур, фахівців, акціонерів, власників у встановле­ний строк.

8. Максимальне використання обчислювальної техніки та ти­пових програм автоматизації обліку.

9. Застосування уніфікованих та стандартизованих первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку.

10. Дотримання єдиної методики обчислення показників та оцінки активів балансу.

11. Повнота — всі господарські операції, які правильно офор­млені первинними документами, підлягають запису в регістрах бухгалтерського обліку на відповідних його рахунках без будь-яких винятків.

12. Економічність — забезпечення організації та ведення бухгалтерського обліку без перевищення гранично допустимих витрат.

4. Принципи бухобліку :

1. Обачність;

2. Повне висвітлення;

3. Автономність;

4. Послідовність;

5. Безперервність;

6. Нарахування та відповідності доходів та витрат;

7. Превалювання сутності над формою;

8. Історична собівартість;

9. Єдиний грошовий вимірник;

10. Періодичність.