6. Мусульманська Іспанія: соціально-економічний розвиток.(рокса мриглод)

У протилежній частині Європи — на Піренейському півострові — також 6. відбувалася військова колонізація. У VII—XIII ст. увесь Піренейський півострів, окрім його північної гірської частини, був завойований арабами. Європейці називали їх маврами, за назвою місцевості Мавританія у Північній Африці, звідки ті прийшли до Іспанії. На початку X ст. володарі Іспанії відокремилися від Арабського халіфату і заснували окрему державу — Кордовський халіфат. Мусульманська Іспанія перетворилася в найрозвиненішу частину тогочасної Європи. Звідси проникали в Європу досягнення арабської культури і науки. Під час цього набігу араби обмежилися плюндруванням прибережної території, а вже 711 р. значно сильніше військо арабів та берберів під командуванням Джебель аль-Таріка переправилося через протоку і вторглося в Іспанію. У першіїі же великій битві вестготське військо зазнало нищівної поразки. За кілька років араби й бербери (християни називали їх маврами) захопили більшу частину Іспанії та просунулися вглиб Франкського королівства, однак були зупинені Карлом МартеломНа перших порах мусульманська Іспанія, яку називали аль-Андалус, входила до складу Арабського халіфату. Коли в халіфаті владу захопили Аббасиди, Абдаррах-ман із династії Омейядів 756 р. заснував в Іспанії емірат зі столицею в Кордові. Формально він визнавав владу халіфату Аббасидів у Багдаді, але згодом аль-Андалус став незалежною арабською державою, яка в X ст. досягла вершини політичної могутності. Тут було створено дієву адміністрацію, податки дозволяли утримувати армію найманців і військовий флот. Правителі використовували східні церемоніал та моду на одяг і страви, запрошували арабських поетів і співців.

Араби збагатили різні сфери життя іспанців. В арабській Іспанії почали вирощувати рис, цукрову тростину, гранатові дерева, бавовну тощо. Було розширено систему зрошувальних каналів, що покращувало землеробство. Особливого розмаху досягло виноградарство. Розвивалося і скотарство, передусім вівчарство. Селяни брали в оренду від великих землевласників ділянки землі й вносили за користування ними грошову плату. У містах процвітали різні ремесла: виготовлення тканин, виробництво зброї, скла, предметів розкоші, обробка шкіри.

Економічні успіхи супроводжувалися культурним піднесенням: розвивалася наука, відкривалися бібліотеки та навчальні заклади, що вважалися чи не найкращими в тогочасній Європі.

Маври – категорія, що включає як власне африканських мусульман (переважно арабів), що складали достатньо малочисельну (1-3 %) і високо привілейовану еліту халіфату; так і берберів, що виконували роль найманців в армії та дрібних чиновників мусульманського державного апарату, які розмовляли берберською мовою і використовували арабську в офіційному оточенні (5 %-10 %)

Мувалади - християни романського походження, які прийняли іслам та практично повністю злилися з мусульманами (5 %)

Мудехари – мусульманські селяни і ремісники, які залишилися у захоплених християнами землях.

Ренегати – колишні християни, які досить недавно прийняли іслам і воювали на боці мусульман

Мориски – мусульманські селяни і ремісники, які добровільно або насильницьки перейшли в християнство у контрольованих християнами землях

Мосараби - групи романомовних християн європейського походження, які проживали на контрольованих мусульманами землях.