- •1.Термін „середні віки”: суть I походження терміну(маргарита кушнір)
- •2. Хронологічні етапи середньовічної історії Європи. (галя кіпран)
- •3. Джерела середньовічної історії Західної Європи.(ящак назар)
- •4. Iсторіографія середньовічної історії Західної Європи хх ст.(віктор гуменний)
- •5. Стародавні германці (територія розселення, господарство).(свирида люда)
- •6. Мусульманська Іспанія: соціально-економічний розвиток.(рокса мриглод)
- •7. Стародавні германці (етнічна характеристика і територія розселення до початку експансії).(оля гулько)
- •8. Суспільний устрій давніх германців.(віка дубова)
- •9. Релігія давніх германців.(роман тютенко)
- •10. Боротьба германців проти Римської імперії у і-іv ст.(саша дюба)
- •11. "Книга Страшного Суду".(гусар)
- •12. Виникнення германських королівств на території колишньої Римської імперії у V ст.(саша дюба)
- •13. Експансія гунів у Європі. «Битва народів» та її наслідки.(вася федевич)
- •15. Королівство остготів.(маша тишківська)
- •16. Королівство вестготів.(маша тишківська)
- •17.Королівство вандалів.(маша тишківська)
- •18. Королівство лангобардів.(віка дубова)
- •19. Експансія вікінгів у Західній Європі у іх - першій половині х ст.(саша дюба)
- •21. Завоювання Піренейського півострова арабами. (рома ключник)
- •22. Початок Реконкісти.(гнатюк оленка)
- •23. Формування християнських держав Піренейського півострова.(рокса мриглод)
- •25. Господарство та общинна організація франків у V-VII ст.(віка дубова)
- •26. Розпад імперії Карла Великого.(роман тютенко)
- •27.Органи державного управління франків, їх функції та повноваження (V- vіі ст.).(гуз петро)
- •29. Франкська держава за Піпіна Короткого.(люда свирида)
- •30. Внутрішня політика короля Хлодвіга.(люда свирида)
- •31. Внутрішня та зовнішня політика Оттона і до 962 р. (соломія швець)
- •33. Політика німецьких королів та імператорів стосовно слов’янських племен і держав у х-хі ст.(гуз петро)
- •34. Боротьба за інвеституру між Генріхом іv і Григорієм vіі.(довгий юра)
- •35. Форми залежності західноєвропейських селян у vііі-х ст.(наталя циганин)
- •36. Бенефіційна реформа у Франкській державі та її наслідки.(гнатюк оленка)
- •37. Військові походи Карла Великого та їх наслідки.(антон дяченко)
- •38. Феодальне помістя каролінзької епохи і управління ним.(соломія швець)
- •39. Британія у V ст. Боротьба бриттів проти германської експансії.(віка пенюк)
- •40 Англосаксонські королівства в Британії. Особливості процесу феодалізації на їх території.(довгий юра)
- •41. Альфред Великий: внутрішня і зовнішня політика.(гнатюк оленка)
- •42. Боротьба англосаксів проти норманів(володя бойко)
- •43. Походи вікінгів наприкінці х - першій половині хі ст.(володя бойко)
- •44. Держава Канута Великого.(партика маряна)
- •45. Східно-Франкське королівство в іх - першій половині х ст.(ляна войтович)
- •46. Скандинавське суспільство до іх ст.(рома ключник)
- •47. Північноіталійські міста-держави в хі ст.(рокса мриглод)
- •48. Формування теократичної монархії римських пап в хі ст.(ящак назар)
- •49. Виникнення Французького королівства. Політика перших Капетінгів.(роман тютенко)
- •51. Угорська експансія в Центральну і Західну Європу кінця іх-х ст.(тарас мартинюк)
- •52. Арабський халіфат періоду виборних халіфів.(ящак назар)
- •53. Арабський халіфат в період правління династії Омеядів.(віктор гуменний)
- •54. Розпад Арабського халіфату. Арабські набіги на територію Західної Європи.(тарас мартинюк)
- •55. Культура Арабського халіфату і її вплив на цивілізацію Західної Європи.(віктор гуменний)
- •56. Протиріччя і конфлікти в структурі Християнської церкви періоду раннього середньовіччя.(галя кіпран)
- •57. Схизма 1054 р. Її причини та наслідки.(маряна нестерович)
- •58. Ієрархічна структура Християнської церкви у Західній Європі в період раннього середньовіччя.(емілія шпирка)
- •59. Русько-скандинавські стосунки.(антон дяченко)
- •60. Держава норманів у Південній Італії в хі ст.(володя бойко)
- •61. Епоха «лінивих королів» (639-751): особливості і політичні наслідки.(ляна войтович)
- •62. Франко-німецька боротьба за Лотарингію у іх-хі ст.(іра антонишин)
- •63. Каролінзьке відродження.(антон дяченко)
- •64. Оттонівське відродження.(юля медведєва)
- •65. Військова справа у Західній Європі періоду раннього середньовіччя..(тарас мартинюк)
- •66. Європейська середньовічна культура V-хі ст.: освіта, наука, література.(христя швец)
- •67. Мистецтво Західної Європи в період раннього середньовіччя.(христя швец)
- •68. Італійська політика німецьких королів та імператорів у х-хі ст.(віка пенюк)
- •69. Культура мусульманської Іспанії vііі-хі ст.(вася федевич)
- •71. Єретичні рухи у Європі іv-хі ст.(андрій легедза)
- •72. Імперія франків за часів правління Людовика Благочестивого.(андрій легедза)
- •73. Внутрішня і зовнішня політика Вільгельма Завойовника.(андрій легедза)
- •74. Експансія арабів у vіі- vііі ст.(довгий юра)
- •75. Внутрішня політика Карла Великого.(юля медведєва)
- •76. Західно-Франкське королівство періоду останніх Каролінгів.(наталя захаркв)
- •77. Регіональні особливості Священної Римської імперії.(наталя циганин)
65. Військова справа у Західній Європі періоду раннього середньовіччя..(тарас мартинюк)
66. Європейська середньовічна культура V-хі ст.: освіта, наука, література.(христя швец)
Перші століття середньовіччя називали „темними віками” і навряд чи їх можна назвати сприятливими для поступу культури. Проте саме в цей період відбувалося народження нової європейської середньовічної культури, яка черпала свої початки з античної спадщини, культури варварів і християнства. Перші результати такої взаємодії стали відчутними в період «Каролінгського відродження». Так називали піднесення культури у Франкському королівстві за часів правління Карла Великого і його найближчих наступників. Це був перший в історії середньовічної Європи прояв глибокого і свідомого інтересу до античної культури і освіти. У той же час Кал Великий не забував і про своє германське походження, наказав збирати германські старожитності і цікавився стародавніми франкськими піснями.
Сам Карл мав добру, як на той час, освіту: знав грецьку і латинську мови, полюбляв читати книжки, а от писати так до кінця життя й не навчився. Він запрошував до себе і залучав до управління державою вчених з усієї Європи. Вони створили гурток при дворі імператора під назвою “Академія” — на кшталт філософської школи грецького філософа Платона, — де читали, за присутності Карла, твори античних філософів і церковних богословів, складали вірші, вільно обмінювалися думками з різних тем, сперечалися.
За допомогою членів “Академії” Карл заснував при центрах єпископств школи, де готували освічених людей для управління державою. Він видав указ про обов’язкове навчання всіх дітей вільних людей. Організацією цих шкіл і написанням для них перших підручників зайнявся вірний соратник Карла сакс Алкуін. Однак наказ не змогли виконати через брак достатньої кількості вчителів. Із шкіл, заснованих Карлом при єпископствах, згодом виникли середньовічні університети. Школа, де готували людей до управління державою, існувала і при дворі.
Карл Великий цікавився історією. За його наказом збирались і переписувалися давні римські та грецькі рукописи. Він доручив записувати щорічно всі події, що відбувались у державі. Ці записи отримали назвуаннали (від лат. annus — рік). За його наказами будувалися кам’яні палаци й собори, прокладалися нові шляхи. Карл Великий започаткував грандіозний проект будівництва каналу між Рейном і Дунаєм, що мав з’єднати Північне море з Чорним (проект так і не було здійснено за тих часів).
Культурне піднесення мало свій вияв і у досить широкому будівництві. Було збудовано понад 300 палаців, соборів, церков і монастирів.
У своїй резиденції в Ахені Карл збудував величний двірцевий комплекс. У центрі знаходився великий зал для прийомів, імператорські покої. Бічне крило комплексу, де розміщувалася школа, бібліотека, архів, з`єднувало зал з капелою – двірцевою церквою. Церква, яка вціліла до теперішнього часу, прикрашена скульптурами, колонами і мозаїками. Проте все це було вивезено з Італії – відчувався дефіцит майстрів, які б все це могли зробити. Сучасники оцінювали капелу як „чудо дивної і високої краси”. Вона була взірцем для наслідування.
„Каролінське відродження” виявилося нетривалим. Воно не створило якихось відомих шедеврів. Але завдяки йому було збережено багато з античної спадщини і були закладені основи для розквіту у майбутньому середньовічної європейської культури.
У наступні два століття (ІХ-Х ст.) у культурі знову спостерігався занепад і вони „замкнулася” за стінами монастирів.