- •1.Термін „середні віки”: суть I походження терміну(маргарита кушнір)
- •2. Хронологічні етапи середньовічної історії Європи. (галя кіпран)
- •3. Джерела середньовічної історії Західної Європи.(ящак назар)
- •4. Iсторіографія середньовічної історії Західної Європи хх ст.(віктор гуменний)
- •5. Стародавні германці (територія розселення, господарство).(свирида люда)
- •6. Мусульманська Іспанія: соціально-економічний розвиток.(рокса мриглод)
- •7. Стародавні германці (етнічна характеристика і територія розселення до початку експансії).(оля гулько)
- •8. Суспільний устрій давніх германців.(віка дубова)
- •9. Релігія давніх германців.(роман тютенко)
- •10. Боротьба германців проти Римської імперії у і-іv ст.(саша дюба)
- •11. "Книга Страшного Суду".(гусар)
- •12. Виникнення германських королівств на території колишньої Римської імперії у V ст.(саша дюба)
- •13. Експансія гунів у Європі. «Битва народів» та її наслідки.(вася федевич)
- •15. Королівство остготів.(маша тишківська)
- •16. Королівство вестготів.(маша тишківська)
- •17.Королівство вандалів.(маша тишківська)
- •18. Королівство лангобардів.(віка дубова)
- •19. Експансія вікінгів у Західній Європі у іх - першій половині х ст.(саша дюба)
- •21. Завоювання Піренейського півострова арабами. (рома ключник)
- •22. Початок Реконкісти.(гнатюк оленка)
- •23. Формування християнських держав Піренейського півострова.(рокса мриглод)
- •25. Господарство та общинна організація франків у V-VII ст.(віка дубова)
- •26. Розпад імперії Карла Великого.(роман тютенко)
- •27.Органи державного управління франків, їх функції та повноваження (V- vіі ст.).(гуз петро)
- •29. Франкська держава за Піпіна Короткого.(люда свирида)
- •30. Внутрішня політика короля Хлодвіга.(люда свирида)
- •31. Внутрішня та зовнішня політика Оттона і до 962 р. (соломія швець)
- •33. Політика німецьких королів та імператорів стосовно слов’янських племен і держав у х-хі ст.(гуз петро)
- •34. Боротьба за інвеституру між Генріхом іv і Григорієм vіі.(довгий юра)
- •35. Форми залежності західноєвропейських селян у vііі-х ст.(наталя циганин)
- •36. Бенефіційна реформа у Франкській державі та її наслідки.(гнатюк оленка)
- •37. Військові походи Карла Великого та їх наслідки.(антон дяченко)
- •38. Феодальне помістя каролінзької епохи і управління ним.(соломія швець)
- •39. Британія у V ст. Боротьба бриттів проти германської експансії.(віка пенюк)
- •40 Англосаксонські королівства в Британії. Особливості процесу феодалізації на їх території.(довгий юра)
- •41. Альфред Великий: внутрішня і зовнішня політика.(гнатюк оленка)
- •42. Боротьба англосаксів проти норманів(володя бойко)
- •43. Походи вікінгів наприкінці х - першій половині хі ст.(володя бойко)
- •44. Держава Канута Великого.(партика маряна)
- •45. Східно-Франкське королівство в іх - першій половині х ст.(ляна войтович)
- •46. Скандинавське суспільство до іх ст.(рома ключник)
- •47. Північноіталійські міста-держави в хі ст.(рокса мриглод)
- •48. Формування теократичної монархії римських пап в хі ст.(ящак назар)
- •49. Виникнення Французького королівства. Політика перших Капетінгів.(роман тютенко)
- •51. Угорська експансія в Центральну і Західну Європу кінця іх-х ст.(тарас мартинюк)
- •52. Арабський халіфат періоду виборних халіфів.(ящак назар)
- •53. Арабський халіфат в період правління династії Омеядів.(віктор гуменний)
- •54. Розпад Арабського халіфату. Арабські набіги на територію Західної Європи.(тарас мартинюк)
- •55. Культура Арабського халіфату і її вплив на цивілізацію Західної Європи.(віктор гуменний)
- •56. Протиріччя і конфлікти в структурі Християнської церкви періоду раннього середньовіччя.(галя кіпран)
- •57. Схизма 1054 р. Її причини та наслідки.(маряна нестерович)
- •58. Ієрархічна структура Християнської церкви у Західній Європі в період раннього середньовіччя.(емілія шпирка)
- •59. Русько-скандинавські стосунки.(антон дяченко)
- •60. Держава норманів у Південній Італії в хі ст.(володя бойко)
- •61. Епоха «лінивих королів» (639-751): особливості і політичні наслідки.(ляна войтович)
- •62. Франко-німецька боротьба за Лотарингію у іх-хі ст.(іра антонишин)
- •63. Каролінзьке відродження.(антон дяченко)
- •64. Оттонівське відродження.(юля медведєва)
- •65. Військова справа у Західній Європі періоду раннього середньовіччя..(тарас мартинюк)
- •66. Європейська середньовічна культура V-хі ст.: освіта, наука, література.(христя швец)
- •67. Мистецтво Західної Європи в період раннього середньовіччя.(христя швец)
- •68. Італійська політика німецьких королів та імператорів у х-хі ст.(віка пенюк)
- •69. Культура мусульманської Іспанії vііі-хі ст.(вася федевич)
- •71. Єретичні рухи у Європі іv-хі ст.(андрій легедза)
- •72. Імперія франків за часів правління Людовика Благочестивого.(андрій легедза)
- •73. Внутрішня і зовнішня політика Вільгельма Завойовника.(андрій легедза)
- •74. Експансія арабів у vіі- vііі ст.(довгий юра)
- •75. Внутрішня політика Карла Великого.(юля медведєва)
- •76. Західно-Франкське королівство періоду останніх Каролінгів.(наталя захаркв)
- •77. Регіональні особливості Священної Римської імперії.(наталя циганин)
69. Культура мусульманської Іспанії vііі-хі ст.(вася федевич)
+70. Участь Сіда Кампеадора у Реконкісті.(МАРЯНА ПАРТИКА)
У боротьбі в Реконкісті брав участь кастильський дворянин, що увійшов в героїчний епос, як СІД КАМПЕАДОР («Поема про Сіда» складалась в 12 сті дійшла до нас в одному єдиному списку, зробленому в кін. 15 ст). Організатор війни проти маврів.
«Сід» по арабськи означає «правитель, хазяїн». Компеадор –по іспанськи – воїн.
Історичнийпрототип Сіда – Родріго Діас, можновладний лицар, що був на службі у кастильського короля Санчо 2, а після його смерті – Альфонсо 6, при якому став головнокомандуючим кастильської армії. З 1080 – у вигнанні. Недоброзичливці звинуватили Сіда в тому, що він сховав частину здобутих багатств від короля. Альфонс 6 скористався цим і в 1080 Сіда вигнали з Кастилії.
Родріго декілька років служив еміру Сарагоси, де став головним радником з внутрішньої політики і виско цінувався еміром.
В 1087 Альфонсо призвав Сіда назад для участі в завойовницьких походах проти маврів. Той погодився, але за умови, що частина завойованих земель достанеться особисто йому.
В 1094 – захопив Валенсію і став її правителем. (воював як з християнськими тиранами, так і з мавританськими). Помер в 1106. (або помер в 1099 і похований в монастирі Сан Педро де Карденья).
71. Єретичні рухи у Європі іv-хі ст.(андрій легедза)
Після останніх гонінь за Діоклетіана , християнство почало утверджуватися у багатьох державах . У 325 на І Вселенському соборі в Нікеї було вироблено Символ Віри та утверджено церковну організацію.
Арій(256-336) – александрійський пресвітер , який вчив , що єдиносутність Бога-Отця і Бога-Сина є хибною , що Бог-Син є творінням Бога-Отця , а отже є нижчим . Цю ідею підтримало багато солдатів імперії на чолі із імператором , а також багато варварських народів . Проте у боротьбі із (православними) патріархом александрійським Афанасієм , та міррлікійським єпископом Миколаєм , Арій зазнає поразки на соборі , а його вчення – засуджене . Окремі імператори все ж вважали аріанство – рівноправною релігією на рівні із ортодоксальною (Валентиніан ІІІ)
Несторіани . У 428-431 константинопольську кафедру займав патріарх Несторій, який пішов ще далі за Арія . Він вважав Христа не Богом-Сином , а людиною, яка через втілення св.Духа стала месією, а його страждання на хресті не мали відношення до Бога. Матір Ісуса не була Богородицею ,бо породила не предвічного Бога , а людину . Несторія підтримав константинопольський клір та антіохійський патріарх Іоанн. Проти них виступив александрійський патріарх Кирило, єрусалимський патріарх Ювеналій та папа Целестин . На ІІІ Вселенському соборі , який зібрався у 431 у Ефесі було засуджено несторіанство. Сирійська церква ж пішла за Несторієм , місіонери якої дійшли аж до Індії та Китаю, несторіанство стало в деяких країнах державною релігією . На цьому ж соборі було засуджено пелагіянство , яке запровадив чернець Пелагій , стверджуючи , що кожна людина має вільну волю та творячи добро , може досягнути внутрішнього самовдосконалення і отримати спасіння душі .
Монофізити – походили із александрійської церкви – навчали , що у Христа лише одна природа – божественна, а не подвійна . І те , що на хресті страждав не богочоловік, а сам Бог . У 451 в Халдиконі було зібрано IV Вселенський собор . Собор прийняв рішення , згідно з яким «Христос – Бог, але він і людина, перебуває у двох єствах, незмінно і нероздільно». Монофізити ж не визнали цього , за ними пішли єгипетська, ефіопська та вірменська григоріанські церкви . Єдина вселенська християнська церква розділилася на ортодоксів , несторіан та монофізитів .У 553р. за Юстиніана І було скликано V Вселенський собор у Константинополі , де було зачуджено всіх засновників єрисей і самі течії, навіть посмертно . Ще однією єрессю – було монофеліти , які , визнаючи наявність у Христа двох природ , внесли висновок про єдину божественну волю , що і поклало початок новій єресі , яку започаткували монахи Сергій та Пірр. За Нікейський символ віри виступив теолог Максим Ісповідник . На помісному Латеранському соборі у 649 ця єресь була засуджена .Але в 650 Максим був викликаний до Константинополя , де був ув’язнений у монастирській тюрмі у Лазіці , де і був замучений , також було ув’язнено папу Мартина І , равенським екзархом , сметрну кару якого було змінено на заслання у Крим .Але вже 680 на VІ Вселенському соборі ця єресь була засуджена .
Несторіанство та монофізицтво мало зачіпило Західну Європу , проте і тут боротьба була бурхливою . Лиш з VІ франки і германці відійшли від аріанства . Лиш папа Григорій І розпочав політику зміцнення римської церкви, утверджуючи її в Європі .