- •Передмова
- •Тема 1 суть та класифікація зовнішньоекономічних зв’язків
- •1.1 Зміст та функції зовнішньоекономічних зв’язків
- •1.2 Класифікація зовнішньоекономічних зв’язків
- •Тема 2 організація управління зовнішньоекономічною діяльністю в україні
- •2.1 Основні принципи, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України
- •2.2 Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
- •Кабінет міністрів України:
- •Національний банк України:
- •Міністерство економіки України:
- •Державне управління митного контролю України:
- •Антимонопольний комітет України:
- •2.3 Ліцензування, квотування та заборона зовнішньоекономічних операцій
- •2.4 Оподаткування та митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
- •Тема 3 управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні підприємства
- •3.1 Форми організації зовнішньоекономічної служби на рівні підприємства
- •3.2 Дослідження ринку у зовнішньоекономічній діяльності підприємства
- •3.3 Аналіз конкурентоспроможності продукції фірми
- •3.4 Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •Тема 4 вибір іноземного партнера
- •4.1 Класифікація фірм, які діють на світовому ринку
- •4.2 Правове положення і відповідальність фірм
- •Тема 5 основні показники діяльності іноземних фірм
- •5.2 Показники, що характеризують фірму
- •Показники конкурентоспроможності фірми
- •Показники фінансового стану фірми
- •Тема 6 зовнішньоторговельна угода купівлі-продажу
- •6.1 Правові аспекти зовнішньоторговельної угоди купівлі-продажу
- •6.2 Укладення зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу
- •6.3 Джерела правового регулювання зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу
- •Тема 7 структура та зміст зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу
- •7.1 Загальні положення. Вступна частина контракту
- •7.2 Базисні умови поставок
- •7.3 Предмет контракту. Терміни поставок. Якість товару
- •7.4 Ціна і загальна сума контракту
- •7.5 Упакування й маркування
- •7.6 Оплата
- •7.7 Обов'язки сторін
- •7.8 Відповідальність за порушення контракту. Санкції
- •7.9 Звільнення від відповідальності. Форс-мажор
- •7.10 Страхування. Арбітраж
- •Арбітраж
- •7.11 Мова контракту. Заключна частина
- •Зміни та доповнення до Контракту
- •Тема 8 валютно-фінансові відносини підприємств з зарубіжними партнерами
- •8.1 Міжнародні правила тлумачення основних положень і термінів валютно-фінансових відносин
- •8.2 Валютно-фінансові умови контрактів
- •8.3 Форми міжнародних валютних розрахунків
- •8.4 Кредитування зовнішньої торгівлі
- •Тема 9 види та особливості контрактів міжнародної купівлі-продажу
- •Види контрактів купівлі-продажу
- •9.2 Особливості контрактів на комплектне устаткування
- •9.3 Особливості довгострокових контрактів на сировину та напівфабрикати
- •Тема 10 документальне забезпечення зовнішньоекономічних операцій
- •10.1 Документація по забезпеченню виробництва експортного товару і підготовці його до відвантаження
- •10. 2 Комерційні документи
- •10. 3 Документи платіжно-банківських операцій
- •10.4 Страхові документи
- •10. 5 Транспортні документи
- •10. 6 Транспортно-експедиторські документи
- •10. 7 Митні документи
- •Тема 11 створення та розвиток спільних підприємств
- •11.1 Цілі та мотивація створення спільних підприємств
- •11.2 Правове забезпечення створення і діяльності спільних підприємств
- •11.3 Економічне забезпечення створення і діяльності спільних підприємств
- •11.4 Розвиток спільних підприємств в Україні
- •Рекомендована навчальна література
11.3 Економічне забезпечення створення і діяльності спільних підприємств
Сфера економічного забезпечення спільного підприємництва досить обширна і багатогранна. Особливу роль в ній грають питання фінансування спільного підприємництва. Це формування його джерел, співвідношення внесків учасників у статутний капітал а також проблеми оподаткування і розрахунків показників ефективності функціонування спільного підприємництва.
Ф
Структуру фінансування капіталовкладень в спільне підприємництво можна подати такою схемою.
Основний і оборотний капітали складають статутний фонд за вартістю. Грошові внески в статутний фонд можуть бути внесені у вигляді:
вартості будинків, споруд, обладнання, інших матеріальних цінностей;
прав користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також у вигляді інших майнових прав;
грошові кошти учасників спільного підприємства.
За домовленістю між учасниками спільного підприємства оцінка їх внесків у статутний фонд може здійснюватися як в національній, так і в іноземній валюті. Внесок вітчизняного учасника у статутний фонд оцінюється у гривнях по договірних цінах з врахуванням цін світового ринку чи в іноземній валюті при перерахунку за офіційним валютним курсом. Внесок іноземного учасника оцінюється в тому ж порядку, з перерахунком вартості внеску у гривні за офіційним курсом.
При оцінці землі партнери виходять з розрахунків, які робляться безпосередньо місцевими органами влади. В деяких випадках партнери домовляються про оцінку земельної ділянки, виходячи з оцінок, які діють в країні-партнері. При цьому беруться до уваги такі характеристики:
географічне положення земельної ділянки;
забезпеченість електроенергією;
віддаленість від постачальників сировини та ринків збуту;
геологорозвідувальні та інші характеристики.
Вартість ліцензій та ”ноу-хау” визначається на основі виду об’єкта, який передається за ліцензією чи його правової охорони, ціни одиниці продукції, яка має випускатися протягом дії ліцензії. Загалом це питання вирішується партнерами на комерційній основі.
Оборотний капітал може бути поданий в гривнях, у вільноконвертовній валюті, в сировині і матеріалах - необхідних для початкової стадії організації виробництва спільного підприємства.
Міжнародна практика показує, що найбільш прийнятна форма фінансування спільного підприємства - проектне фінансування (project finance). Це фінансування окремої економічної одиниці, при якому кредитор виходить з того, що потоки готівки даної економічної одиниці є первинними джерелами коштів для погашення кредитів, а її власні кошти - забезпеченням кредиту.
Фінансування проектів ще називають балансовим фінансуванням, де нестача власних коштів учасників проекту заміщується банківським кредитом. При здійсненні проектного фінансування є можливість маневрувати коштами для задоволення інтересів і кредитора, і боржника, що дозволяє віднести метод проектного фінансування до провідних форм фінансування спільного підприємства. Основою проектного фінансування є кваліфіковані економічні і фінансові розрахунки по проекту, які дозволяють зробити висновок про здатність проекту генерувати виручку в національній і іноземній валютах в обсязі, достатньому для своєчасного погашення кредиту і нарахування процентів, і здійснення інших виплат і прийнятності для кредитора (гаранта) проектних ризиків.
Аналізуючи проблему економічного забезпечення створення і функціонування спільного підприємства слід виділити умови фінансування, які забезпечують успішне становлення та розвиток спільного підприємства:
Ефективне, по можливості, використання грошових коштів (на різних рівнях управління);
Забезпечення економічної зацікавленості колективу в проведенні робіт по створенню і освоєнню виробничих потужностей;
Здійснення чітко організованого фінансового контролю за ефективністю витрат.
Специфіка фінансів спільного підприємства пов’язана з характером і особливостями розподільчих відносин, які виникають в цій сфері. Об’єктом розподілу в рамках спільного підприємництва є виручка від реалізації продукції (послуг). Фінансові відносини спільного підприємництва здійснюються в процесі розширеного відтворення між такими суб’єктами:
держава і спільне підприємство (при здійсненні платежів до бюджету);
органи матеріально-технічного постачання і спільне підприємство (операції з закупки сировини, матеріалів, обладнання, послуг);
фінансово-кредитні органи і спільне підприємство (використання та погашення кредитів);
кадри (робітники і службовці) і спільне підприємство (залучення до роботи в спільному підприємстві та оплата праці).
Основною формою фінансових відносин спільного підприємництва з державою є оподаткування.
Згідно із статтею 20 Закону України “Про режим іноземного інвестування” підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки на тих же підставах, що й підприємства, які не мають іноземних інвестицій. Для спільних підприємств не існує спеціальних податкових пільг, як це було до прийняття вищезгаданого Закону.