7.8 Відповідальність за порушення контракту. Санкції

У випадку порушення асортиментних поставок, поставки некомплект­ного товару, недоброякісної продукції, зміни цін в порівнянні з вказаними в контракті покупець має право подавати рекламацію.

Претензія - синонім рекламація (claim) - це вимога, яку висуває один з контрагентів до іншого по угоді з метою віднов­лення порушених прав і врегулювання розбіжностей з контракту. Термін "рекламація" застосовують, як правило, при виникненні вимог у зв’язку з невідповідною якістю товарів (продукції).

Сторони контракту встановлюють порядок подання рекламації, терміни, протягом яких вона може бути заявлена, права і обов’язки сторін в зв’язку з поданням рекламації, способи її врегулювання.

Подання покупцем рекламації не може служити причиною для відмови як від поставки, так і від приймання наступних партій товару за тим же контрактом.

В тексті зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу можуть бути передбачені способи врегулювання рекламацій за кількістю і якістю, наприклад:

• покриття недовантаження окремою партією чи наступними поставками;

• повернення товару і оплата його вартості готівкою;

• виправлення дефектів в товарі за рахунок продавця;

• заміна товару іншим, який відповідає умовам контракту (всі транспорт­ні і інші витрати, пов’язані з поверненням товару і його заміною, оплачуються продавцем);

• надання знижок з ціни товару чи зниження ціни всієї партії товару пропорційно відсотку дефектного товару;

• зарахування встановленої суми за товар при розрахунках за наступ­ні поставки з того ж контракту чи з наступної угоди.

При продажу товарів, які мають індивідуальні ознаки, звичайно в контракт включається умова про заміну товару у випадку подання рекламації. В торгівлі сировинними і продовольчими товарами, як правило, застосовується надання знижок з ціни товару чи зниження ціни всієї партії товару.

Порушенням контракту визнається невиконання зобов'язання чи невідповідне його виконання. При цьому виникає відповідальність сторони, яка повинна компенсувати іншій стороні всю шкоду, пов’язану з невиконанням чи невідповідним виконанням контрактних зобов'язань. Така відповідальність може мати компенсаційний чи штрафний характер і служити дієвим важелем, який дозволяє одному контрагенту впливати економічними методами на поведінку іншого. Правові засади відповідаль­ності за порушення контрактних зобов'язань регулюються національним законодавством, якщо це обумовлено в контракті та міжнародними угодами.

При укладенні зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу з іноземним партнером необхідно враховувати, що санкції, які будуть передбачені в умовах контракту, виконують роль засобу забезпечення виконання іншою стороною своїх контрактних зобов'язань.

Відповідальність за невиконання зобов’язання за контрактом виражається в сплаті кредитору певної грошової суми (чи інших цінностей).

Недодержка, штраф (penalty) - це найбільш поширений засіб забезпечення виконання зобов’язань за контрактом. Сплата недодержки не залежить від того чи поніс партнер фактичні збитки. Потерпіла сторона не повинна доводити наявності збитків внаслідок порушення умов контракту та їх розмір. Навіть якщо партнер отримав вигоду, він все одно має право вимагати сплати недодержки. При цьому діє загальне правило: сплата недодержки не звільняє боржника від виконання зобов'язання.

Важливо в умовах контракту визначити розмір штрафних санкцій та спосіб визначення збитків, які слід відшкодувати. Штрафи можуть виражатися як у твердій грошовій сумі, так і у відсотках від загальної вартості, наприклад, непоставленого товару. Як правило, спосіб обчислення штрафу визначається умовами контракту про ціну товару. Штраф у формі твердої грошової суми передбачають у випадку, коли контрагенти домовились про "тверду" (фіксовану) ціну за товар, що поставляється, або передбачена виплата штрафу в достатньо стійкій валюті. Якщо в контракті вказана змінна ціна, то для покупця вигідно обчислювати штраф за прострочку поставки чи за недопоставку товару у відсотках від вартості непоставленого товару, оскільки зі збільшенням ціни товару відповідно зростає і розмір штрафу.

Також контрагенти по договору можуть передбачити в його умовах санкції за невиконання чи невідповідне виконання інших зобов'язань за контрактом: штрафи за безпідставну відмову покупця прийняти товар, який відповідає встановленим нормам якості, за неповідомлення про проведене відвантаження товару тощо.

При невиконанні чи невідповідному виконанні зобов’язань за кон­трактом одним з партнерів у іншого можуть виникнути збитки. Встановлення права вимагати відшкодування збитків не обумовлено ніяким іншим зобов’язанням, крім самого факту порушення контракту. Його умови можуть містити вимоги як відшкодування збитків, так і компенсації втраченої вигоди контракту.

Позитивний контрактний інтерес (expectance interest) полягає в тому, що потерпіла сторона повинна бути поставлена відшкодуванням збитків в таке положення, в якому вона знаходилась би, якщо б контракт був виконаний. Під негативним контрактним інтересом (reliance interest) розуміється право потерпілої сторони отримати відшкодування витрат, які вона понесла в розрахунку на те, що контракт мав би бути виконаний.

Право на компенсацію збитків передбачає їх вираз в грошовій чи іншій рівній компенсаційно-матеріальній формі. Грошовий вираз негативного інтересу - витрат, понесених потерпілою стороною, - може бути підтверджений документально. Для оцінки грошового виразу негативного інтересу використовується два способи:

1) визначення витрат, необхідних для адекватної заміни виконання;

2) встановлення фінансових наслідків втрати певних переваг через те, що потерпіла сторона не отримала вигід, які могла б набути у випадку виконання контракту.

Збитки повинні бути невідворотними, передбаченими і достовірними. Потерпіла сторона повинна розумними способами спробувати зменшити негативні наслідки, що викликані порушенням контракту. Звичайно визнаються тільки збитки, які потерпіла сторона не змогла попередити розумними діями. При встановленні розмірів збитків, як правило, приймається ринкова вартість (value), а не договірна ціна товару (price). Інколи застосовується деяка середня величина між ринковою і договірною ціною.