4.2 Правове положення і відповідальність фірм

Кожна фірма, яка бере участь у господарській діяльності, відноситься до певної правової форми і діє у відповідності з нор­мами цивільного і торговельного права своєї держави. Ці норми регу­люють ділові відносини фірми з контрагентами.

Знання правового положення фірми дає відповідь на такі питання:

1. Хто і в якому розмірі несе відповідальність по зобов'язаннях фірми?

2. Хто оплачує борги фірми у випадку її банкрутства?

3. Хто має право укладати контракти та угоди від імені фірми (якщо її представник перевищив свої повноваження, то фірма має право відмовитись від своїх зобов’язань по даній угоді)?

4. В чиєму веденні знаходиться рішення питань, пов’язаних з підписанням контрактів?

Правова форма визначає відповідальність та правоздатність пайщиків фірми, форми звітності, порядок оподаткування отриманого прибутку, структуру органів управління фірмою, порядок ліквідації фірми та ряд інших аспектів, знання яких необхідне при встановленні ділових відносин між партнерами.

Хоча у відповідності з нормами цивільного і торговельного права окремих держав правові форми фірм відрізняються і мають свої, специфічні для кожної країни особливості, можна виділити основні види правових форм іноземних фірм та основні риси, притаманні для різноманітних правових систем і загальні для більшості країн Заходу.

1. Індивідуальні підприємці або комерсанти - це фізичні особи, які здійснюють різноманітні господарські операції в різних сферах діяльності (виробничій, торговельній, транспортній, банківській, біржовій тощо).

Індивідуальні підприємці укладають комерційні угоди від свого імені і несуть повну відповідальність всім своїм майном по зобов’язаннях своєї фірми.

У відповідності з законодавством підприємці повинні зареєстру­ватись у торговельному реєстрі, отримати дозвіл (патент) на ведення підпри­ємницької діяльності зі сплатою податку. Вони ведуть господарську діяльність під певним фірмовим найменуванням.

Зміст торговельних книг підприємця є комерційною таємницею. Тому за звичайних обставин ці книги недоступні для третіх осіб і отримати достовірну інформацію про діяльність підприємця не завжди можливо. В судових розглядах ознайомлення суду та зацікавлених осіб з торговельними книгами допускається лише у виключних випадках в частині, безпосередньо пов’язаній з суперечкою, де підприємець виступає як позивач чи відповідач. Повне ознайомлення суду з торговельними книга­ми підприємця допускається тільки при його банкрутстві.

Індивідуальний підприємець не підлягає публічній звітності і не є юридичною особою. У світі нараховуються мільйони індивідуаль­них підприємців. Працюють вони, в основному, у сфері роздрібної торгів­лі та обслуговування населення.

2. Об’єднання підприємців.

Об’єднання підприємців здійснюється у виді товариств. Розрізняють товариства двох типів. При організації товариств першого типу (рос. ”товарищество”) підприємці наряду з об’єднанням своїх капіталів беруть безпосередньо участь в діяльності фірми і несуть необмежену майнову відповідальність по її зобов’язаннях. До товариств першого типу відносяться:

• повні товариства континентального права;

• товариства американського права;

• товариства з необмеженою відповідальністю англійського права.

При створенні товариств другого типу (рос.”обществ”) об'єдну­ються тільки капітали підприємців. Підприємці особисто не беруть участі в веденні справ фірми. Управління здійснюють професійні менеджери, які призначаються вкладниками. При банкрутстві фірми вкладники ризикують своїми вкладами, але одночасно їх майнова відповідальність є мов би попередньо окресленою і вони можуть поперед­ньо розрахувати розмір підприємницького ризику.

Ця обставина дає можливість залучити до участі, наприклад, в акціонерних товариствах велику кількість вкладників і тим самим зосередити в одній фірмі солідні капітали. До таких об’єднань відносяться:

• товариства з обмеженою відповідальністю;

• акціонерні товариства континентального типу;

• англійські приватні і публічні компанії з обмеженою відповідаль­ністю;

• корпорації США.

Проміжною формою між товариствами першого і другого типу є командитне товариство та командитне товариство на акціях, які об’єднують в собі ознаки товариств обох типів.

Об’єднання підприємців можуть складатися з однієї фірми, а також можуть включати і декілька компаній, об’єднаних шляхом участі в акціонерному капіталі інших фірм. Можна вийти на контакт не тільки з головною, материнською фірмою, але і з її філією, дочірньою, асоційованою компанією.

Філія (Branch) – не має юридичної і фінансової самостійності, діє тільки від імені і за дорученням основного товариства.

Дочірні компанії (Subsidiary) є юридично самостійними, самі складають угоди, ведуть документацію, однак знаходяться під суворим контролем “материнської” компанії.

Асоційована компанія (Associated company, Affiliated company)- юридично і фінансово самостійна і не знаходиться під контролем фірми, яка володіє частиною її акціонерного капіталу.