- •Передмова
- •Тема 1 суть та класифікація зовнішньоекономічних зв’язків
- •1.1 Зміст та функції зовнішньоекономічних зв’язків
- •1.2 Класифікація зовнішньоекономічних зв’язків
- •Тема 2 організація управління зовнішньоекономічною діяльністю в україні
- •2.1 Основні принципи, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України
- •2.2 Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
- •Кабінет міністрів України:
- •Національний банк України:
- •Міністерство економіки України:
- •Державне управління митного контролю України:
- •Антимонопольний комітет України:
- •2.3 Ліцензування, квотування та заборона зовнішньоекономічних операцій
- •2.4 Оподаткування та митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
- •Тема 3 управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні підприємства
- •3.1 Форми організації зовнішньоекономічної служби на рівні підприємства
- •3.2 Дослідження ринку у зовнішньоекономічній діяльності підприємства
- •3.3 Аналіз конкурентоспроможності продукції фірми
- •3.4 Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •Тема 4 вибір іноземного партнера
- •4.1 Класифікація фірм, які діють на світовому ринку
- •4.2 Правове положення і відповідальність фірм
- •Тема 5 основні показники діяльності іноземних фірм
- •5.2 Показники, що характеризують фірму
- •Показники конкурентоспроможності фірми
- •Показники фінансового стану фірми
- •Тема 6 зовнішньоторговельна угода купівлі-продажу
- •6.1 Правові аспекти зовнішньоторговельної угоди купівлі-продажу
- •6.2 Укладення зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу
- •6.3 Джерела правового регулювання зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу
- •Тема 7 структура та зміст зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу
- •7.1 Загальні положення. Вступна частина контракту
- •7.2 Базисні умови поставок
- •7.3 Предмет контракту. Терміни поставок. Якість товару
- •7.4 Ціна і загальна сума контракту
- •7.5 Упакування й маркування
- •7.6 Оплата
- •7.7 Обов'язки сторін
- •7.8 Відповідальність за порушення контракту. Санкції
- •7.9 Звільнення від відповідальності. Форс-мажор
- •7.10 Страхування. Арбітраж
- •Арбітраж
- •7.11 Мова контракту. Заключна частина
- •Зміни та доповнення до Контракту
- •Тема 8 валютно-фінансові відносини підприємств з зарубіжними партнерами
- •8.1 Міжнародні правила тлумачення основних положень і термінів валютно-фінансових відносин
- •8.2 Валютно-фінансові умови контрактів
- •8.3 Форми міжнародних валютних розрахунків
- •8.4 Кредитування зовнішньої торгівлі
- •Тема 9 види та особливості контрактів міжнародної купівлі-продажу
- •Види контрактів купівлі-продажу
- •9.2 Особливості контрактів на комплектне устаткування
- •9.3 Особливості довгострокових контрактів на сировину та напівфабрикати
- •Тема 10 документальне забезпечення зовнішньоекономічних операцій
- •10.1 Документація по забезпеченню виробництва експортного товару і підготовці його до відвантаження
- •10. 2 Комерційні документи
- •10. 3 Документи платіжно-банківських операцій
- •10.4 Страхові документи
- •10. 5 Транспортні документи
- •10. 6 Транспортно-експедиторські документи
- •10. 7 Митні документи
- •Тема 11 створення та розвиток спільних підприємств
- •11.1 Цілі та мотивація створення спільних підприємств
- •11.2 Правове забезпечення створення і діяльності спільних підприємств
- •11.3 Економічне забезпечення створення і діяльності спільних підприємств
- •11.4 Розвиток спільних підприємств в Україні
- •Рекомендована навчальна література
Тема 4 вибір іноземного партнера
Класифікація фірм, які діють на світовому ринку. Правове положення і відповідальність фірм.
4.1 Класифікація фірм, які діють на світовому ринку
В результаті того, що в Україні правом виходу на зовнішній ринок користується все більша кількість підприємств, розширюється коло іноземних фірм, з якими українські організації і підприємства вступають в ділові відносини.
Будь-яка зовнішньоекономічна операція українського підприємства (спільне підприємництво, купівля чи продаж товарів та послуг тощо) починається з вибору іноземного партнера-контрагента.
Вірний вибір контрагентів і, в кінцевому рахунку, ефективність зовнішньоекономічних зв’язків, багато в чому залежать від фірмової структури конкретної галузі, ролі провідних фірм на світовому і національному товарних ринках, організаційних і правових форм діяльності іноземних фірм, методів їх збутової діяльності, фінансових та виробничих можливостей тощо.
Вивчення іноземних фірм є складовою частиною кон’юнктурно-економічної роботи в цілому.
Вдалий вибір контрагента допоможе уникнути неприємних непорозумінь та фінансових витрат.
В країнах з ринковою економікою розроблена чітка система класифікації фірм.
Фірма - це господарська одиниця сучасної ринкової економіки, яка відокремилась в процесі суспільного поділу праці та є зареєстрованою у відповідній правовій формі. Як юридично самостійні фірми можуть виступати господарські одиниці окремих галузей економіки з різною концентрацією капіталу і виробництва, різноманітністю форм власності і правових форм, з різною національною належністю.
Фірми класифікуються за цілим рядом критеріїв.
1. 3а видами господарської діяльності і характером операцій фірми діляться на:
- промислові;
- сільськогосподарські та агропромислові;
- торгові;
- транспортні;
- страхові;
- інжинірингові;
- лізингові та інші.
Промислові компанії складають одну з найчисленніших груп. До їх числа відносять фірми, в яких 50% обороту і більше складає продукція їх власних підприємств. Так, в США, Японії та ФРН таких компаній більше двох млн. Провідне місце серед них належить автомобільним, авіакосмічним, машинобудівним, електротехнічним, електронним та приладобудівним фірмам.
Значне місце в промисловості багатьох країн як високорозвинених, так і тих, що розвиваються, належить нафтогазовим та гірничодобувним фірмам а також хімічним, лісозаготівельним, деревообробним, целюлозно-паперовим, меблевим. Сюди ж треба віднести цементні, скляні та інші фірми - продуценти будматеріалів; смакохарчові (в тому числі харчові, риболовецько-переробні, тютюнові і фірми, що виробляють алкогольні і безалкогольні напої) а також текстильні, швейні, трикотажні, галантерейні, взуттєві та інші фірми легкої промисловості , крім того - кінематографічні і поліграфічно-видавничі. Сільськогосподарські та агропромислові компанії здійснюють переробку та збут основних видів продукції селянських господарств. За чисельністю ця група поступається промисловим фірмам. До того ж роль агропромислових фірм фактично грають найбільші харчосмакові монополії. Найбільша кількість таких фірм в ряді країн з високорозвиненою ринковою економікою (США, ФРН, Франції, Бельгії, Нідерландах, Швеції, Данії, Канаді, Австралії, Новій Зеландії) і деяких країнах, що розвиваються (Аргентині, Бразилії, Мексиці).
Торгові фірми займаються операціями купівлі-продажу і можуть входити до системи збуту промислових фірм або бути незалежними торговими посередниками. Це різноманітні гуртові та роздрібні торговельні, торговельно-посередницькі, експортні, імпортні, експортно-імпортні фірми а також закупівельно-збутові та збутові дочірні компанії промислових та інших неторговельних фірм. Наприклад, в США їх нараховується приблизно 3,5 млн., в Японії - 3 млн., ФРН - 550 тис.
Спеціалізовані експортні, імпортні та експортно-імпортні фірми проводять операції з експорту чи імпорту товарів як за свій рахунок шляхом їх купівлі чи перепродажу (дилерські, дистриб’юторські, стокхолдерські фірми), так і в порядку комісійних та інших посередницьких доручень на угоди. В останньому випадку фірми здійснюють угоди від свого імені, але за рахунок комітентів чи консигнантів (комісійні та консигнаційні фірми).
Значну роль на ринках розвинених країн грають посередники, які діють від імені та за рахунок принципалів (агентських фірм), а також брокерські (маклерські) фірми, які за дорученням продавців і покупців зводять їх між собою та сприяють укладенню ними угод, хоча самі в цих угодах участі не беруть. Так у ФРН нараховується більше 60 тис. посередницьких фірм.
Об'єднані торговельні і зовнішньоторговельні компанії здійснюють всі види торгових операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, виконуючи багато допоміжних та сумісних з торгівлею функцій (транспортно-складських, транспортно-експедиторських, кредитних, розфасовувальних, пакувальних тощо).
До торговельних компаній можна віднести і такі, що спеціалізуються на операціях розсилання.
Значну групу фірм як в розвинених, так і країнах, що розвиваються, складають будівельні, інженерно-будівельні, інженерно-консультаційні фірми і компанії. Вони виступають як підрядні фірми по проектуванню та спорудженню житла, адміністративних споруд, промислових підприємств, залізниць, шосейних доріг тощо. У розвинених країнах (США, Японії, ФРН) таких фірм нараховується сотні тисяч.
Також в останні роки різко зросла кількість транспортних фірм (автотранспортних, авіаційних, залізничних та трубопровідних, судноплавних, транспортно-експедиційних, транспортно-складських).
Велику роль в економіці грають телекомунікаційні фірми (телефонні та інші спеціалізовані фірми у галузі зв’язку).
В економіці всіх розвинених і більшості країн, що розвиваються, важливе місце займають банківські, страхові фінансово-інвестиційні компанії, ощадні каси, а також фірми, які проводять операції з цінними паперами та нерухомим майном.
Лізингові, хайрингові та рейтингові фірми спеціалізуються на здачі в оренду машин, різних видів обладнання, товарів тривалого споживання.
Також в іноземних країнах діють науково-дослідницькі і інноваційні (венчурні, або ризикові) фірми, фірми, які надають готельні, комунальні, побутові, інформаційні, консультаційні послуги, а також фірми з організації відпочинку, харчування, спорту, туризму.
2. За характером власності фірми діляться на:
державні;
державно-приватні;
приватні.
3. За належністю капіталу фірми діляться на:
національні;
змішані;
міжнародні.