7.2 Базисні умови поставок

Базисними умовами в контракті купівлі-продажу називають спеціальні умови, які визначають обов’язки продавця і покупця з до­ставки товару і встановлюють момент переходу ризику випадкової за­гибелі чи пошкодження товару з продавця на покупця. Таким чином, базисні умови визначають, хто несе витрати, пов’язані з транспортуван­ням товару від продавця-експортера до покупця-імпортера. Ці витрати досить різноманітні і складають 40-50% ціни товару. Вони можуть в­ключати:

• витрати по підготовці товару до відвантаження (перевірка якості і кількості, взяття проб, пакування);

• оплату навантаження товару на перевізні засоби внутрішнього перевізника (всіма видами транспорту);

• оплату перевезення товару від пункту відправлення до основних перевізних засобів;

• оплату витрат по навантаженню товару на основні перевізні за­соби в пункті експерта;

• оплату вартості транспортування міжнародним транспортом;

• оплату страхування вантажу в дорозі при морських перевезен­нях;

• витрати по зберіганню товару в дорозі, перевантаженню та перетарюванню;

• витрати на вивантаження товару в пункті призначення;

• витрати на доставку товару від пункту призначення на склад по­купця;

• сплату мита, податків та зборів при перетині митного кордо­ну.

Ті витрати з доставки товару, які несе продавець, виражаються в ціні товару. Ці умови називаються базисними тому, що вони вста­новлюють базис ціни товару і впливають на рівень ціни товару.

В останній редакції ІНКОТЕРМС - 2000 базисні умови поставок поділені на чотири принципово різні групи.

Перша група складається лише з одного поняття, яке описує си­туацію, коли продавець передає товари покупцеві безпосередньо в своїх приміщеннях (термін групи "Е" - відправлення вантажу - EXW (Ex Works) - дослівно "вільно з заводу". Франко-підприємство (франко-завод).

За даної умови обов’язки продавця зведені до мінімуму і природ­но, ціна товару є більш низькою, ніж при укладенні контракту на інших базисних умовах. Так, згідно з даною умовою продавець повинен в перед­бачений термін передати товар у розпорядження покупця на території (в приміщенні) підприємства-виробника. Тут же на покупця переходить і ризик випадкової загибелі товару. Продавець не відповідає за наван­таження товару, за надання транспортних засобів, якщо це не обумо­влено в контракті. Транспортування товару і укладення в зв’язку з цим договорів забезпечуються покупцем. Покупець несе всі витрати по страхуванню товару, по його навантаженню та перевезенню, сплачує ми­то.

Поняття другої групи відносяться до ситуації, коли продавець зо­бов'язується надати товар в розпорядження перевізника, якого вибрав покупець. До цієї групи ”F” відносяться умови:

франко-перевізник - "FCA";

франко вздовж борту судна - "FAS";

франко-борт - "FOB";

Під поняттям "перевізник" розуміється не тільки підприємство, яке безпосередньо здійснює перевезення, але й підприємство, що бере на себе зобов'язання виступати в якості перевізника чи посередника в здійсненні перевезення і доставити товар в пункт, вказаний покупцем. Тобто "перевізник" - це юридична чи фізична особа, яка відповідає згідно договору за перевезення.

Умова франко-перевізник (FCA) означає, що продавець вва­жається виконавшим свої зобов'язання з поставки товару після пере­дачі його перевізнику. Обов’язки продавця полягають в тому, щоб доставити товари, причому які вже пройшли митну очистку для ввезен­ня, в розпорядження (під охорону) перевізника чи особи, що діє від йо­го імені. Умови франко-перевізник поширюються на поставку товарів не тільки наземним, але й водним і повітряним транспортом.

Потреба у введенні умов франко-перевізник виникла у зв’язку з розвитком таких способів перевезення, як змішані, паромні, контейнерні тощо.

Згідно з умовою франко вздовж борту судна (FAS) продавець вва­жається виконавшим свої зобов’язання, коли товар розміщений вздовж борту судна на набережній (пристані) чи на ліхтері (якщо судно стоїть на рейді). Право власності на товар переходить від продавця до покуп­ця після того, як товар розміщений на пристані вздовж борту судна. Ри­зик випадкової загибелі чи пошкодження товару і всі наступні витрати переходять на покупця з моменту переходу до нього права власності на товар. Як і за умови франко-завод покупець здійснює очистку товару від експортних мит і митних формальностей - на відміну від умови FOB, де ця операція покладається на продавця.

При використанні в контракті умови FOB - дослівно "вільно на борту" - продавець зобов’язаний за свій рахунок поставити товар на борт судна, яке зафрахтував покупець, в узгодженому порту навантаження в установлений термін, а також на відміну від умови FAS, очис­тити товар від експортних мит.

Поняття третьої групи визначають випадки, коли продавець зо­бов'язується укласти договір перевезення, однак без прийняття на себе ризику випадкової загибелі чи пошкодження товару, або будь-яких додаткових витрат після навантаження товару. До цієї групи "С" відносяться умови:

Вартість і фрахт (CFR)

Вартість, страхування і фрахт (CIF)

Перевезення і страхування оплачено до... (CIP)

Перевезення оплачено до... (CPT)

Четверта група об'єднує поняття, що визначають умови просу­вання вантажу до його доставки в країну призначення. До цієї групи "Д" відносять умови:

Поставлено на кордон

Поставлено франко-судно

Поставлено франко-причал

Поставлено, мито не сплачено

Поставлено, мито сплачено

Четверта група понять містить правила, які відрізняються від по­нять третьої групи тим, що тут продавець відповідає за прибуття товару в узгоджений пункт чи порт призначення і несе при цьому всі види ри­зику і всі витрати по доставці.

Поняття четвертої групи поділяються на дві категорії:

1) за умовами DAF, DES та DDV продавець не є зобов'язаним достав­ляти товар зі здійсненням митної очистки для імпорту;

2) за умовами DEQ та DDP продавець зобов'язаний доставити товар та здійснити митну очистку товару.

Вибір тієї чи іншої базисної умови поставок здійснюють сторони договору, які повинні мати на увазі, що даний вибір визначає зміст ба­гатьох наступних умов контракту. При цьому і продавець, і покупець виходять з принципу найменших матеріальних витрат на поставку.

Коли в тексті договору вказується базисна умова поставок, не­обхідно визначити назву пункту відправлення чи призначення вантажу.