Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

ІнРТЗП

Кафедра ТКСТБ

Контрольна робота

На тему:

ФАКСИМІЛЬНІ АПАРАТИ

Виконав ст..гр. ТСМ-13

Лободзінський А.В.

Викладач: Сторонський В.В.

Вінниця 2013

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про системи факсимільного зв'язку

2. Фази сеансу факсимільного зв'язку

3. Принципи факсимільного способу передачі інформації

4. Служби факсимільного зв’язку

5. Види факсимільних апаратів

6. Структура, технічні засоби і методи факсимільного зв’язку

7. Режими роботи факсимільних апаратів

8. Основні параметри факсимільних апаратів і факсимільного зв’язку

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Телефаксимільний зв'язок – передача фотознімків, малюнків, карт і рукописних або надрукованих текстів електричними сигналами. Назва «факсимільний зв'язок» отримала від латинського слова і перекладається - відтворити подібне. Основна особливість методу полягає в тому, що він забезпечує найбільш повну відповідність переданого зображення оригіналу. Впервше її здійснив італійський фізик Дж. Казеллі в 1855 році. Світло, відбите від зображення, перетворюється в електричні сигнали, які передаються по проводах або за допомогою радіосигналів на віддалений приймач, де відновлюються на папері або плівці у вигляді копії оригіналу. Факсимільний зв'язок використовується службами для розсилки новин і фотознімків газетам і телецентрам, державними службами, банками, авіакомпаніями і залізницями - для передачі змісту документів, а також багатьма іншими підприємствами та організаціями як допоміжний засіб при обробці даних, збір та реєстрації інформації. Послідовність роботи факсимільної системи наступна: оптичне сканування, кодування сигналів, модуляція, передача сигналів, демодуляція, декодування і виготовлення копій.

1. Загальні відомості про системи факсимільного зв'язку

Техніка факсимільного зв'язку, що дозволяє передавати зображення, була винайдена в 1843 р. - за 60 років до винаходу друкарської машинки і за 138 років до появи IBM PC. Протягом багатьох років факсимільний зв'язок не знаходив широкого застосування із-за відсутності ефективних комунікаційних інфраструктур. У 20-і рр. ХХ століття факсимільний зв'язок став більшою мірою використовуватися службами новин для передачі фотографій (телефакс). Факсимільний зв'язок, як і раніше є кращим методом передачі карт погоди у віддалені місця й на судна в море. Техніка факсимільного зв'язку, яка використовується для цих цілей сьогодні, змінилася в плані компактності, інтегрованості і багатофункціональності, але технологія залишилася незмінною.

При всій своїй складності, передача даних є просто передача чисел. Наприклад, щоб передати сторінку тексту, символи цього тексту кодуються в послідовність числових величин, переданих по каналу зв'язку, а потім декодуються назад в символи для обробки на приймальній стороні каналу. Однак, при факсимільному зв'язку передача інформації здійснюється дещо інакше. У цьому випадку кодуються не окремі символи повідомлення, а ціла сторінка, яка розглядається, як одне зображення. Сигнал, що передається по каналу зв'язку, представляє собою картину розподілу чорних і білих областей, що формують зображення. На приймальному боці каналу факсимільна копія вихідної сторінки (оригіналу) відтворюється шляхом прорисовування зображення відповідно до прийнятого сигналу. Передача сторінки, тексту методом факсимільного зв'язку займає більше часу, ніж передача того ж самого тексту як блоку даних (послідовності символів). На передачу тексту, який містить 60 рядків по 80 символів у кожному рядку зі швидкістю 9600 біт / с потрібно 5 секунд. На передачу тієї ж сторінки з використанням сучасного факсимільного обладнання знадобилося б 60 секунд, але факсимільний зв'язок має певні переваги порівняно з простою передачею даних, які компенсують збільшення часу, що витрачається на передачу. Найголовніша перевага - можливість передачі графічних зображень. Факсимільний зв'язок дозволяє також передавати друкований текст без повторного введення з клавіатури.