3.3 Аналіз конкурентоспроможності продукції фірми

Конкурентоспроможність продукції підприємства має першочерго­ве значення для прийняття рішень про роботу на певному ринку.

Оцінка конкурентоспроможності товару, який планується до експор­ту, включає етапи:

1) аналіз ринку та вибір найбільш відповідного зразка товару (чи декількох зразків товару) як бази для порівняння;

2) визначення набору параметрів, які порівнюються;

3) розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару.

Для розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності товару, призначеного для експорту, його параметри порів­нюються з параметрами існуючого товару чи товару, який розроб­ляється і найбільш повно відображає потреби покупців.

При визначенні набору порівняльних параметрів виходять з того, що одна частина параметрів характеризує споживчі власти­вості товару, а інша - його економічні властивості, тобто вартість. До споживчих властивостей відносять перш за все параметри, по­казники, що описують основні функції товару (наприклад, по­тужність, продуктивність, швидкість, розміри тощо), вони отри­мали назву "тверді" параметри. При цьому важливо враховувати вимоги стандартів (міжнародних і національних), законодавчих актів, нормативів, що пред'являють конкретні вимоги до товарів на тому чи іншому ринку. Наряду з параметрами, які описують кількісні і якісні характеристики, важливо аналізувати так звані “м’які” параметри, які характеризують зовнішній вигляд товару (дизайн, колір тощо), його упаковку, товарний знак тощо. Сучас­ний ринок значною мірою заповнений різноманітними товарами, у яких “тверді” параметри (що описують їх функції) майже не відрізняються. В цих умовах зростає значення м’яких пара­метрів.

Порівняння проводиться на основі кількісних оцінок. Напри­клад, ЕОМ, яка пропонується, має продуктивність 1 млн. операцій за секунду, а споживачеві потрібна продуктивністю 2 млн. операцій за секунду: потреба за цим параметром задоволена тільки на 50%, тобто параметричний індекс за цим показником буде 0,5. Ана­логічно проводиться розрахунок індексів по інших "твердих" па­раметрах, які характеризують основні функції товару.

Параметричні індекси можна розрахувати і для “м’яких” параметрів товару. Проводиться бальна оцінка зразка товару і то­вару, який пропонується до експорту. Для більш точної оцінки товарів, що порівнюються, можуть запрошуватись групи експертів - фахівців з даних товарів. Співвідношення балів, отриманих товаром, що експортується, і товаром-зразком дає кількісні пара­метричні індекси "м'яких" параметрів товару.

Оцінку ступеня задоволення товаром, що пропонується, потре­б покупців проводять за допомогою зведеного параметричного індексу, який розраховують за формулою:

,

де a_і - питома вага і-го параметричного індексу, який відображає ступінь важливості даного параметра для покупців;

І_і - значення параметричного індексу і-го параметру;

n - кількість параметрів виробу (товару), що порівнюється.

Значення І_і та, відповідно, I_n не повинні перевищувати одини­цю, оскільки немає сенсу пропонувати товар, який задовольнив би потребу більш як на 100%.

Після проведення аналізу конкурентоспроможності товару за споживчими параметрами і встановлення факту його відповідності вимогам споживачів та нормативним актам, що регламентують доступ товару на конкретний ринок, проводиться аналіз конкурентоспроможності за економічними (вартісними) пара­метрами товару. Величина економічних параметрів визначається ціною виробу - С₁, витратами на його транспортування - С₂, вста­новлення - С₃, навчання персоналу - С₄, експлуатаційними витрата­ми - С_5, вартістю ремонту - С₆, витратами на технічне обслугову­вання - С₇, податками - С₈, страховими внесками - С₉ тощо. Сума всіх цих витрат буде визначати ціну споживання, тобто всі витрати споживача протягом всього терміну служби виробу:

С= С₁+ С₂+ С₃+ С₄+ С₅+ С₆+ С₇+ С₈+ С₉+...

Кількість складових ціни споживання та їх числові значення визначаються індивідуально для кожного товару. Ціна споживання є одним з найважливіших показників конкурентоспроможності (особливо для машинно-технічних виробів), оскільки експлуатаційні витрати за весь термін експлуатації значно перевищують однора­зові витрати, пов’язані з придбанням товару, наприклад, для авто­мобіля - в 5-6 разів, літака - 7-8 разів, дизель-генератора - 4-5 разів тощо.

Аналогічно розраховується зведений індекс конкурентоспроможності за економічними параметрами І_е:

,

де b_j - питома вага j-го економічного індексу, який відображає ступінь важливості даного параметра для покупця;

І_j - значення індексу j-го економічного параметра;

m- кількість економічних параметрів товару, що оцінюється.

Розрахунок зведених індексів за споживацькими та еко­номічними параметрами дає можливість обчислити інтегральний показник відносної конкурентоспроможності К нашого товару в порівнянні з товаром, вибраним в якості зразка:

К = I_n / І_е

Якщо К більше 1, то виріб (товар), що аналізується, переважає за конкурентоспроможністю зразок; якщо К= 1- знаходиться на од­ному рівні; якщо К менше 1 - поступається останньому.

Таким чином, покращити інтегральний показник конкурентоспроможності можна за рахунок збільшення I_n чи зменшення І_е.