1.2 Класифікація зовнішньоекономічних зв’язків

Ефективність організації зовнішньоекономічних зв’язків і механізму управління ними багато в чому визначається класифікацією зв’язків.

Під класифікацією зовнішньоекономічних зв’язків слід розуміти розподіл цих зв’язків на конкретні групи за певними ознаками для досягнення поставлених цілей. Класифікаційна система зовнішньоекономічних зв’язків складається з видів та форм зв’язків.

Вид зовнішньоекономічних зв’язків – це сукупність зв’язків, об’єднаних однією загальною ознакою, наприклад, напрямком товарного потоку чи структурною ознакою.

Класифікаційна ознака, пов’язана з напрямком товарного потоку, визначає рух товару (послуги, роботи) з однієї країни в іншу, тобто відображає вивезення товару з країни чи ввезення товару в дану країну. За цією ознакою зовнішньоекономічні зв’язки діляться на експортні, пов’язані з продажем і вивезенням товару, і імпортні, пов’язані з купівлею і ввезенням товару.

Структурна ознака класифікації зовнішньоекономічних зв’язків визначає груповий склад зв’язків. Вона пов’язана зі сферою економічних інтересів і є основною метою зовнішньоекономічної діяльності держави. За структурною ознакою зовнішньоекономічні зв’язки поділяються на зовнішньоторговельні, фінансові, виробничі, інвестиційні.

Форма зв’язку – це спосіб існування даного виду зв’язку, зовнішній прояв (оформлення) сутності будь-якого конкретного зв’язку. До форм зовнішньоекономічних зв’язків відносять торгівлю, бартер, туризм, інжиніринг, франчайзинг, форфейтинг, факторинг, консалтинг, кредитування, страхування, лізинг, спільне підприємництво та інші.

Експорт – це вивезення товару, робіт, послуг, результатів інтелектуальної власності, в тому числі виключних прав на них, з митної території за кордон без зобов’язання про зворотне ввезення. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг і прав на результати інтелектуальної діяльності. До експорту товарів прирівнюються окремі комерційні операції без вивезення товарів з митної території за кордон.

Обсяг міжнародної торгівлі, тобто світовий товарообіг, підраховується шляхом додавання тільки обсягів експорту, звичайно, в доларах США або в цінах ФОБ.

Імпорт – ввезення товару, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в тому числі виключних прав на них, на митну територію з-за кордону без зобов’язання про зворотне вивезення. Факт імпорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, отримання послуг і прав на результати інтелектуальної діяльності.

Імпорт підраховується у цінах СІФ, в результаті чого він перевищує вартість експорту приблизно на 1/10.

Зовнішньоторговельна діяльність є підприємницькою діяльністю в галузі міжнародного обміну товарами, роботами, послугами, інформацією, результатами інтелектуальної діяльності, в тому числі виключними правами на них (інтелектуальна власність). При цьому під товаром розуміється будь-яке рухоме майно (включаючи всі види енергії) і віднесені до нерухомого майна повітряні, морські судна, судна внутрішнього плавання і космічні об’єкти, які є предметами зовнішньоторговельної діяльності. Транспортні засоби, які використовуються при договорі про міжнародні перевезення, не є товарами.

Міжнародна торгівля послугами називається також невидимим експортом.

Послуги – це підприємницька діяльність, спрямована на задоволення потреб інших осіб, за винятком діяльності, яка здійснюється на основі трудових правовідносин.

До послуг, які експортуються, відносяться послуги (роботи):

• по перевезенню пасажирів і вантажів між країнами;

• по обслуговуванню іноземних суден – лоцманські перевезення, всі види портових зборів, послуги суден портового флоту, ремонтні та інші роботи;

• ті, які надаються безпосередньо в аеропортах та повітряному просторі по обслуговуванню іноземних літаків, включаючи аеронавігаційне обслуговування.

Такою, що експортується, вважається також послуга по обробці імпортної давальницької сировини, яка ввозиться на митну територію країни, для подальшої переробки її підприємствами цієї країни в готову продукцію, яка потім вивозиться за межі цієї країни (толінгові операції).

Виключне право – це право використання і розпорядження, яке надається автору охоронним документом на винахід чи промисловий зразок (патентом, авторським свідоцтвом, сертифікатом) з одночасною забороною іншим особам здійснювати вказані дії.

До виключних прав на результати інтелектуальної діяльності відносяться виключні права на:

• літературні, художні та наукові твори;

• програми для ЕОМ та бази даних;

• суміжні права;

• винаходи, промислові зразки, корисні моделі, а також прирівнені до результатів інтелектуальної діяльності засоби індивідуалізації юридичної особи (фірмові найменування, товарні знаки, знаки обслуговування) та інші результати інтелектуальної діяльності й засоби індивідуалізації, охорона яких передбачена законом.

Зовнішньоторговельні зв’язки опосередковуються фінансовими зв’язками, оскільки фінанси виникають з появою торгівлі і як похідна від торгівлі.

Формами фінансових зовнішньоекономічних зв’язків є міжнародне кредитування, міжнародне страхування, міжнародне банківське обслуговування (розрахунки, депозити та інші банківські операції).

Розвиток продуктивних сил і науково-технічного прогресу в світовій економіці за останні десятиріччя привів до виникнення і поглиблення виробничих й інвестиційних зовнішньоекономічних зв’язків.

Інвестиції – це всі види майнових й інтелектуальних цінностей, які вкладаються інвестором в об’єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. В основному іноземні інвестиції набувають форму капіталовкладень в цінні папери, нерухомість, спільне підприємництво. Іноземні інвестиції часто носять трансфертний характер і ведуть до зміни власника.

Інвестиційні зовнішньоекономічні зв’язки виникли як синтез виробничих і фінансових зовнішньоекономічних зв’язків.