Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення.

Програма соціологічного дослідження, її значення і складові частини. Програма як виклад обґрунтування теми, концепції дослідження, основних методологічних принципів, методики і процедури дослідження. Проблема дослідження як об’єктивно існуюче протиріччя. Проблема вибірки в соціологічному дослідженні. Методика вибірки. Типи і види вибірки. Направлена вибірка (гніздова, метод квот і т.ін.). Багатоступеневі, комбінаційні вибірки. Типи помилок вибірки. Поняття точності і надійності вибірки.

Тема 13. Методи збирання первинної соціологічної інформації.

Проблема адекватності, надійності, достовірності, об’єктивності методів збору і обробки інформації. Дослідження документальних джерел в соціологічних дослідженнях. Спостереження як метод збору соціологічної інформації. Місце опитування в конкретно-соціологічному дослідженні. Різновидність опитувань. Техніка їх проведення. Запитання як важливий елемент опитування. Опитування і реалізація в ньому програми дослідження. Класифікація опитування. Специфіка анкетування як форми збирання соціологічної інформації. Якість анкет, типові помилки при складанні анкети. Інтерв’ю і його форми. Експеримент в соціології. Використання методу експертних оцінок в конкретно-соціологічному дослідженні.

Розділ 1. Загальні питання історії й теорії соціології. Суспільство як соціальна система.

Тема 1. Соціологія як наука.

1.1. Предмет соціологічної науки.

Термін "соціологія" походить від латинсъкого поняття societas "суспільство" i грецького logos "вчення". Тобто, слово соціологія можна визначити як науку про суспільство.

У науковий oбiг поняття "соціологія" ввів французький соціолог фундатор позитивізму Огюст Конт (1798-1857.). Вчений ототожнював соціологію з суспільствознавством. Ця точка зору панувала в літературі до кінця XIX ст. І лише в кінці ХІХ на початку XX ст. в наукових дослідженнях суспільства стали виділяти поряд з економічними, демографічними, правовими та іншими аспектами також соціальні. Це привело до того, що предмет соціологія почав звужуватись до вивчення саме соціальних сторін суспільного розвитку. Відбувається перехід соціологічної науки, тотожної суспільствознавству, до науки, пов'язаної з вивченням соціальних явищ i процесів суспільного життя, тобто до окремої науки, яка існує нарівні з політичною, економічною теоріями, філософією та іншими науками. Започаткував таке розуміння соціології відомий французький соціолог-позитивіст Еміль Дюркгейм (1858-1917 pp.).

В умовах нового підходу до визначення coцioлoгiї великого значення набуває конкретизація предмета соціологічних досліджень. Річ у тім, що суспільство (термін виник у ХVШ ст.) дуже багатогранне поняття. Його структура включає: індивідів, різноманітні соціальні спільності, системи відносин між різними соціальними суб'єктами та об'єктами, різні форми дальності людей i сфери суспільного життя. І кожну з цих структур вивчають окремі суспільні науки.

В зв'язку з цим постає питання про об’єкт i особливо предмет соціології. Відомо що об'єктом дослідження будь-якої науки є явище, процес або відносини об'єктивної реальності. Коли ж йдеться про предмет дослідження конкретної науки, то це та чи інша частина об’єктивної реальності. Виходячи з цього об’єктом соціологічного пізнання є суспільство. Що стосується предмета соціології, то тут єдиного підходу серед соціологів немає. Одні вважають, що предметом соціології як науи є вивчення людей, мотиви їх поведінки та взаємодії. До іншої групи соціологів належать тi, xтo притримується думки проте, що суспільство складається з малих соціальних груп (3-5 чоловік). Вони визнають предметом соціології соціальні групи та їx вплив на соціальну поведінку людей.

В Західній соціології найчастіше при вивченні предмета соціологічного пізнання виділяють як ключове те чи інше соціальне явище або процес. На думку вчених такого напрямку у вивченні предмета соціології ключовим є: групова взаємодія та їх результати, людські соціальні відносини, соціальні інститути, соціальні організації та їх ставлення до людської поведінки, система соціальної дії, людське суспільство i людська поведінка, природа соціального порядку, соціальні групи та соціальні спільності, соціальні процеси тощо.

Досить конкретно визначив соціологію, предмет її вивчення відомий англійський соціолог Н. Смелсер: соціологія — це наукове дослідження суспільства та соціальних відносин.

Враховуючи існуючі точки зору на предмет coцioлoгії, можна визначитися, що це є певна частина складових суспільства, а також суспільні відносини між індивідами, групами людей, спільностями, конкретніше, це діяльність особи, соціальних спільностей та різноманітних верств людей у суспільному житті. Які ж складові суспільства вивчає соціологія?

Соціальна спільність, котра розглядається як спільність людей зв'язаних між собою спільними умовами життєдіяльності, цілями, а також взаємодією. Дане поняття охоплює класи, нації, народності, різні прошарки та верстви населення.

Соціальний інститут (від латинського institutum — установа) — це об'єктивна, стійка та організована структура i форма діяльності окремих груп людей, спрямована на здійснення певних соціальних інтересів, це засіб для забезпечення стабільного функціонування та регулювання суспільних відносин на ocнові соціальних та правових норм. Соціальними інститутами вважаються: держава, політичні партії, громадські організації, трудові колективи, церква, наука, освіта, сім'я тощо.

Соціальна організація (від французького organisation — упорядковую, надаю строгий вигляд) — це структура суспільства, оформлена організаційно, взаємозв'язана система відносин між різними соціальними суб'єктами та об’єктами (наприклад, між державою i окремими людьми, соціальними спільностями, групами людей, особистостями тощо). Дуже складними, з точки зору дослідження, є мотивація поведінки, cпociб життя окремих і невеликих груп людей.

Тепер з'ясуємо другу частину визначення предмета соціології. В науці поняття "соціальне" використовується в таких значеннях: 1) як суспільне, відмінне від природного; 2) як частина суспільного, як відношення між групами людей, що займають різне становище в суспільстві. Саме в другому значенні розглядає це поняття соціологія.

Що стосується змісту соціології, то звертає на себе увагу таке: 1) вона розширює наші уявлення про нашу особисту поведінку, наш рівень культури, про стан людини всередині соціальних інститутів, про ступінь людської свободи; 2) вивчає світ в динаміці та змінах, тi соціальні трансформації та зміни, які відбуваються у світі; 3) дає порівняльний аналіз соціальних конструкцій i суспільств, що знаходяться на рівних ступенях свого розвитку, вивчає взаємодію між ними; 4) розглядає історичні opiєнтaції; 5) вивчає стать людини, а також глобальні проблеми соціального життя тощо.