12.2. Програма соціологічного дослідження.

Програма соціологічного дослідження – це науковий документ, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення соціологічного дослідження.

Програма конкретно-соціологічного дослідження має відповідати певним вимогам. Вітчизняні соціологи називають декілька таких вимог, серед них :

- ясність і точність програми. Усі її положення повинні бути чіткі, а елементи – продумані відповідно до логіки дослідження і ясно сформульовані, інакше учасники дослідження можуть втратити спільну мову і потребуватимуть зайвих витрат часу на уточнення різних питань;

- логічна послідовність усіх ланок програми (не можна братись за розробку робочого плану без попереднього формулювання мети і завдання дослідження тощо);

- гнучкість програми (при появі непередбачуваних обставин вносити корективи до вже сформульованих положень).

Методологічні функції програми.

1. Систематизація аналізу предмета дослідження.

2. Визначення понятійного апарату аналізу.

3. Формулювання критеріїв складання й оцінки запитань інструментарію.

4. Вибір статистичних методів аналізу і оцінка матеріальних витрат на обробку.

5. Формування структури і змісту звіту.

Розглянемо докладніше зміст і складові програми.

Різні ситуації, що ставить перед нами життя, як відзначалось вище, прийнято називати проблемою. При складанні програми, проблема може бути сформульована у вигляді питання чи групи питань, відповідь на які не може бути отримана на основі даних, що вже є. Наприклад, “Причини конфлікту між робітниками та адміністрацією підприємства і вироблення конкретних шляхів його розв’язання”. Тут міститься одночасно і певне знання (про те, що конфлікт існує, а також про те, що повинні бути конкретні шляхи вирішення проблеми) і незнання (оскільки ми ще не знаємо достеменно причин, які даний конфлікт викликали, а також тих заходів, за допомогою яких конфлікт можна буде розв’язати). (2.11.) Мета конкретно-соціологічного дослідження визначається відповіддю на запитання : “Для чого ?” (“Для чого проводиться емпіричне дослідження ?”). Якщо відповідь на це запитання розпочинається зі слів : “Щоб дізнатися …”, то це означає,. Що мета ще недостатньо конкретизована. Подальша конкретизація може бути подовжена відповіддю на запитання : “Для чого дізнатися ?”

Конкретизація мети дослідження необхідна не лише для обгрунтування витрат на проведення емпіричного дослідження, скільки для обгрунтування критеріїв відбору чи відсіву показників та індикаторів, а також гіпотетичних факторів.

У наведеному вище прикладі цілі конкретно-соціологічного дослідження формулюються так :

- Встановлення причин, які викликали появу напруження, а згодом і конфлікт у стосунках між робітниками та керівним персоналом;

- Визначення кола основних заходів, які дадуть змогу розв’язати конфлікт і запобігти його в майбутньому, допоможуть виробленню сприятливого соціально-психологічного клімату в трудовому колективі підприємства. Завдання дослідження – формулювання конкретних питань, на які потрібно отримати відповідь для реалізації мети дослідження. Так, вивчаючи причини конфлікту між робітниками та адміністрацією підприємства і вироблення шляхів його розв’язання, професор Н. Черниш вважає, що доцільно запланувати такі завдання : [2. с.19].

- з’ясування реального стану соціально-психологічного клімату трудового колективу та його основної складової – відносин робітників та адміністрації;

- виявлення ступеня конфліктного напруження у трудовому колективі (високий, середній, низький) та стадії або фази його розгортання (початкова, найвища, завершальна);

- встановлення характеру причин, які викликали виникнення конфлікту (на особистому рівні, у наслідок суперечностей щодо виконання виробничих завдань, пов’язаних з порушенням трудової дисципліни або на рівні соціально-економічних та організаційних складових виробничого процесу);

- вивчення взаємозв’язків між конфліктом та трудовою діяльністю робітників (чи впливає він, а якщо так, то наскільки – на кінцевий результат і якість праці).

Ці та інші можливі завдання, послідовність їх вирішення встановлюють члени дослідницької групи. Вони можуть коректувати їх або навіть змінювати, коли плин конфлікту змінюється.

Об’єкт дослідження - це сукупність людей з певними властивостями та якостями, що цікавлять замовника і дослідника. Наприклад, об’єктом дослідження можуть виступати певні соціально-демографічні групи населення (“молодь”, “жінки”, “пенсіонери”); соціально-професійні групи, якщо саме з ними пов’язана досліджувальна проблема (“підприємці”, “робітники”, “викладачі”, “журналісти” і т.ін.). Об’єкт дослідження може визначатися соціальними ролями і соціальним включенням – “солдатські матері”, “постраждалі від чорнобильської катастрофи”, “мафіозні структури” і т.ін. Об’єкт дослідження може бути визначений соціально-етнічними характеристиками – “українці”, “росіяни”, “євреї” і т.ін.

У програмі важливо зафіксувати такі характеристики об’єктів дослідження :

- просторові (місто, район);

- часові (період початку і закінчення дослідження);

- галузеві (вид діяльності);

- соціально-демографічні (стать, вік, освіта, сімейний стан тощо).

Предмет дослідження – окремі сторони соціальної реальності, що підлягають безпосередньому вивченню. Предмет дослідження формується на основі об’єкту дослідження, але не збігається з ним. Наприклад, об’єкт дослідження – трудовий колектив УДУВГП,. Предмет – стан соціально-психологічного клімату в трудовому колективі, зокрема взаємовідносин викладачів та адміністрації.

Характеризуючи вимоги до програми соціологічного дослідження, варто звернути увагу на інтерпретацію і операціоналізацію основних понять. Інтерпретація основних понять дає змогу уточнити співвідношення тих елементів і властивостей досліджуваного явища, аналіз яких може дати цілісне уявлення про його фактичний стан, правильно пояснити причини його виникнення та результати. Процедура інтерпретації понять, як зазначає В. Шаленко, - це певна послідовність пізнавальних і організаційних дій, необхідних для уточнення їх змісту, розробки операцій їх вимірювання [6 с. 121]. Інтерпретація понять забезпечує вимір і реєстрацію явищ, що їх вивчають, за допомогою кількісних показників та індикаторів. Пояснимо процес інтерпретації понять на прикладі виявлення причин конфлікту між робітниками та адміністрацією.

Причини конфлікту між робітниками та адміністрацією загалом можна поділити на дві групи :

- причини, пов’язані з тими чи іншими характеристиками особистості робітника;

- причини соціально-економічного та організаційного характеру. Ці дві групи причин утворюють перший рівень інтерпретації.

На другому рівні інтерпретації кожна з двох груп причин конфлікту отримує свою конкретизацію. Причини конфлікту першої групи можна деталізувати в такий спосіб :

- фактори пов’язані з соціально-демографічними характеристиками робітників;

- фактори пов’язані з професійною підготовкою робітників;

- фактори, що розкривають ступінь соціальної активності або пасивності робітників;

- фактори, що розкривають рівень поінформованості робітників і т.ін. (2.с.16)

Всі виявлені на стадії інтерпретації конкретизуючі поняття також потребують свого пояснення, “своєї інтерпретації”. Здійснюється вона у формі пошуку тих понять, котрі і характеризують складові основного поняття. Ця процедура, що іменується операціоналізацією деталізує інтерпретацію основних понять. Така деталізація полягає в розчленуванні складових основного поняття на елементи. Отримані при цьому простіші поняття прийнято називати операційними.

Здійснення інтерпретації основних понять дає змогу охопити всі можливі напрями дослідження, уникнути його неповноти. Саме інтерпретацію понять закладають в основу побудови питальників, бланків інтерв’ю, роботи експертних груп.

Важливе значення у ході підготовки програми дослідження належить формулюванню загальних і часткових гіпотез.

Гіпотези – обгрунтовані передбачення про причини і фактори, що визначають характер досліджуваного явища, які потребують емпіричного підтвердження чи спростування. У наведеному вище прикладі проф. Н.Черниш виділяє таку гіпотезу-підставу : основною причиною виникнення конфлікту між робітниками та адміністрацією є та, яка пов’язана з особистісними характеристиками робітників та невиправданими вимогами до них адміністрації, що має своїм наслідком незадоволення перших і зростання напруженості у трудовому колективі.

Формулюванням цієї основної гіпотези супроводжується висуненням гіпотез-наслідків :

- можна припустити, що виникнення конфлікту між робітниками та адміністрацією зумовлене насамперед прагненнями останньої в умовах скорочення робочої сили позбутися насамперед молодих робітників, людей старшого віку, жінок;

- можна припустити, що саме ці групи робітників передовсім підпадають під скорочення у наслідок їх низької продуктивності праці, частими невиходами на роботу, захворюваннями тощо;

- можна припустити, що звільнення цих груп робітників у ситуації економічної кризи суспільства і падіння життєвого рівня призведе до стихійних страйків та інших форм соціального протесту цих категорій трудівників, та тих хто їх підтримує; ( 2.С.19).

- можна уявити, що основним способом розв’язання цього конфлікту виступатиме широка поінформованість робітників щодо обгрунтованості дій адміністрації. Якщо і це не погасить конфлікт, що бодай пом’якшить конфлікту ситуацію і спричинить переадресування вимог загрожених груп робітників від адміністрації до органів управління загалом.

Розробкою і формулюванням гипотез завершується методологічна частина соціологічного дослідження.