Література.

1. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій.Конспект. Випуск 4. – Львів: Кальварія, 1997. – 78 с.

2. Бромлей Ю.В. Этнос и этнография. – М.: Наука, 1973. – 412 с.

3. Гумилев Л.Н. География этноса в исторический период. – Л., 1990. – 185 с.

Теми рефератів

1. Предмет, об’єкт та історія розвитку етносоціології.

2. Національно-етнічні процеси та відносини.

3. Етнічні стереотипи в сучасному українському суспільстві.

4. Національна політика в пострадянському просторі: загальне та особливе.

Модуль1.

Навчальні завдання.

1. Коли виникає соціологія як самостійна наука?

2. Хто вважається засновником соціології як самостійної науки?

3. Що означає термін соціологія?

4. Назвіть соціальні спільноти, які ви знаєте.

5. Дайте визначення соціології.

6. Охарактеризуйте спільні та відмінні риси об’єкта і предмета соціології як науки.

7. Чим відрізняється предмет соціології від предметів інших наук про суспільство?

8. Дайте розширену характеристику основних функцій соціології.

9. Аргументуйте твердження про соціологію як одну з провідних соціально – гуманітарних дисциплін.

10. Які особливості категорії „соціальне” в соціології?

11. За якими критеріями класифікують соціологічні закони?

12. У чому виявляється специфіка соціальних закономірностей?

13. Які основні завдання соціологічної науки на сучасному етапі? Чим вони зумовлені?

14. Зобразіть у вигляді схеми, до яких соціальних спільнот може входити студент.

15. Назвіть функції, які виконують наступні соціальні інститути: сімейні, правові, політичні, релігійні, професійно – промислові.

16. Охарактеризуйте причини виникнення соціології як самостійної науки.

17. Яке значення має соціологія у підготовці молодих спеціалістів? Аргументуйте свою відповідь.

18. Назвіть соціальні спільності, які ви знаєте та охарактеризуйте відмінності між ними.

19. Охарактеризуйте роль соціології у житті суспільства.

20. Охарактеризуйте взаємовідносини соціології з іншими науками про людину і суспільство.

Тест 1. Соціологія як наука.

1. Соціологія це наука про:

а) закони розвитку природи, суспільства та мислення;

б) поведінку, діяльність людей, їх психологічні характеристики;

в) становлення, розвиток і функціонування суспільства, соціальні відносини та соціальні процеси;

г) політичну систему суспільства, громадські політичні відносини.

2. Суспільство – це:

а) народ певної країни;

б) країни світу;

в) об’єднання людей, що склалося історично, котре має спільну територію, культуру, певні соціальні норми;

г) держава.

ІІІ. Термін соціологія був введений в науковий обіг:

а) Сен-Симоном;

б) К.Марксом;

в) О.Контом;

г) Г.Спенсером.

4. Застосував “вузьке” трактування соціології:

а) Е.Дюркгейм;

б) М.Вебер;

в) П.Сорокін;

г) О.Конт.

V. Що із названого нижче найбільш повно складає об’єкт соціології?

а) особистість;

б) соціальна спільність;

в) суспільство в цілому;

г) окремі аспекти суспільства.

6. Предмет соціології:

а) людина;

б) соціальні відносини, соціальні спільності;

в) суб’єкт дії;

г) громадянська активність членів суспільства.

6. Соціальна спільність – це:

а) об’єктивна, стійка та організована форма діяльності певних груп людей;

б) взаємозв’язана система соціальних відносин між окремими громадянами;

в) сукупність людей, об’єднана відносно стійкими соціальними зв’язками, відносинами, яка має загальні ознаки, що надають їй неповторної своєрідності;

г) об’єднання взаємозв’язаних установ та організацій.

6. Соціальний інститут – це:

а) взаємозв’язана система відносин між різними соціальними суб’єктами;

б) відносно стійка модель поведінки людей і організацій, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства;

в) стійка та організована форма діяльності певних груп людей;

г) сукупність взаємозв’язаних установ та організацій суспільства.

6. Соціальна організація – це:

а) стійка форма політичної організації суспільства;

б) соціальна група, орієнтована на досягнення взаємопов’язаних специфічних цілей і формування високо формалізованих структур;

в) відповідно визначена структура суспільства, взаємопов’язана система відносин між різними соціальними суб’єктами та об’єктами;

г) сукупність соціальних інститутів.

6. Згідно “теорії середнього рівня” структура соціології складається з:

а) макросоціології, мікросоціології, соціологічних досліджень;

б) теоретичної, прикладної соціології та метасоціології;

в) теоретичної соціології, спеціальних досліджень;

г) макросоціології, протосоціології, прикладної соціології.

Навчальні завдання

1. Хто першим вводить у науковий обіг термін „соціологія”?

2. Яка основна ідея соціологічного вчення Г. Спенсера?

3. Хто вважається засновником соціального дарвінізму?

4. До якого напряму в соціології належить французький соціолог Ж. А. де Гобіно?

5. Хто започатковує географічний напрям в соціології?

6. Кому з соціологів належить вислів „суспільно – економічна формація”?

7. Хто з соціологів аналізує натовп?

8. Хто вводить в науковий обіг в соціології термін „соціальний факт”?

9. Хто з представників класичної соціології досліджує паталогічні стани суспільства?

10. Як називається основна праця німецького соціолога М. Вебера?

11. Охарактеризуйте етапи зародження і розвитку соціологічної думки в Україні.

12. Коли і ким був заснований український соціологічний інститут в еміграції?

13. Коли розпочалися гоніння на соціологію в Радянській Україні?

14. Чим зумовлене неоднакове ставлення до соціології у демократичних і тоталітарних державах?

15. Назвіть прізвища соціологів представників конфліктологічної парадигми в соціології?

16. Яку назву має соціологічне вчення П. Сорокіна?

17. Чому і за що критикували марксизм українські економісти: М. Ковалевський; М. Туган-Барановський?

18. Розкрийте основний зміст положень історико – соціологічного методу М. Грушевського.

19. Охарактеризуйте основні сучасні соціологічні теорії (структурного функціоналізму, конфліктологічної соціології, символічного інтеракціонізму, феноменологічної соціології).

20. Охарактеризуйте основні тенденції розвитку соціології у майбутньому (за працею Е. Гідденса).

Тест 2. Історія виникнення та розвитку соціології.

1. Протосоціологія охоплює період:

а) середньовіччя;

б) добу відродження;

в) діяльність античних мислителів;

г) від античної доби до початку ХІХ ст.

2. Соціологія як самостійна наука виникла:

а) до нашої ери;

б) в 20-ті роки ХХ ст.;

в) в 30-40 роки ХІХ ст.;

г) в період Відродження.

3. Родоначальником позитивізму вважається:

а) Сан-Симон;

б) Г.Спенсер;

в) О.Конт;

г) Г.Лебон

4. Соціологія, за Дюркгеймом, є наукою про соціальні факти. А це:

а) реальна поведінка окремої людини, її ставлення до оточуючих;

б) ідеї, норми, цінності, вироблені колективною свідомістю людей;

в) подія, що відбулася в суспільстві;

г) те, про що повідомляють засоби масової інформації.

5. М. Вебер розробив теорію “розуміючої соціології”.

Сутність її полягає в тому, що це:

а) уміння зрозуміти будь-які події, що відбуваються у світі;

б) наука, яка прагне зрозуміти соціальну дію і таким чином казуально пояснити її процес і дію;

в) розуміння мотивів поведінки особистості;

г) здібність зробити явним все таємне.

6. Визначальними серед об’єктивних закономірностей соціального розвитку вважав економічні закономірності:

а) П.Сорокін;

б) З.Фрейд;

в) К.Маркс;

г) Р.Мертон.

7. Найважливіші фактори, що вплинули на процес виникнення соціології як науки:

а) особистості соціального розвитку окремих країн;

б) розвиток капіталізму на етапі промислової революції, загострення соціальних протиріч, розвиток науки та демократії;

в) виникнення в суспільстві фахівців, здібних дати наукове трактування соціальних явищ, подій;

г) досягнення високого рівня впливу на маси з боку засобів масової інформації.

8. Українська соціологія заявила про себе:

а) у 80-х роках ХІХ ст.;

б) до нашої ери;

в) в епоху Київської Русі;

г) з часів Козацької доби.

9. Хто з видатних українських діячів, розглядаючи проблему соціальної нерівності, визнав тільки одну – нерівність обдарувань і покликань, тобто нерівність природного походження:

а) П.Куліш.;

б) М.Костомаров;

в) Г.Сковорода;

г) Ф.Прокопович.

10. Процес інституціоналізації соціології почався в:

а) кінці XVIII – початку ХІХ ст.;

б) 50-ті роки ХХ ст.;

в) кінці ХІХ – початку ХХ ст.;

г) 90-ті роки ХХ ст.

Навчальні завдання

1. Визначте сутність поняття ”соціальна структура суспільства”.

2. Чому так важливо розуміти природу і якість соціальних спільностей та відносини між ними?

3. Охарактеризуйте основні елементи соціальної структури суспільства.

4. Які ви знаєте теорії щодо сутності соціально – класової структури суспільства?

5. Поясніть відмінності між поняттями „клас” і „страта”.

6. Нині одні соціологи говорять про „смерть” класу, інші як і раніше відводять їм провідну роль в соціальних процесах, яку з цих точок зору підтримуєте ви? Свою відповідь аргументуйте.

7. Розкрийте сутність теорії соціальної стратифікації.

8. Охарактеризуйте історичні типи стратифікації.

9. Розкрийте сутність теорії еліти.

10. Чому середній клас став основним класом сучасних країн?

11. Які типи, форми, види і рівні соціальної мобільності ви знаєте?

12. Хто такі маргінали?

13. Охарактеризуйте основні маргінальні групи в сучасній Україні. Що породило їх? Які ймовірні тенденції їх розвитку?

14. Які фактори впливають на сучасні процеси структуризації сучасного суспільства?

15. Які страти Ви можете виділити в соціальній структурі України?

16. Охарактеризуйте основні джерела суперечності між інтересами різних класів і соціальних груп.

17. Що ви розумієте під соціальною рівністю?

18. У чому полягають основні недоліки ленінського методологічного принципу аналізу соціальної структури суспільства?

19. Чим пояснити процеси поглиблення соціальної диференціації і поляризації соціальних груп, що відбуваються в українському суспільстві?

20. Від чого залежить той чи інший тип соціальної структури?

Тест 3. Соціальна структура суспільства.

1. Соціальна структура суспільства – це:

а) відносини людей, які ними суб’єктивно переживаються;

б) сукупність існуючих стійких спільностей людей, а також взаємозв’язки і взаємовідносини між ними ;

в) певне цілісне утворення, основними елементами якого є люди, зв’язки між ними;

г) специфічна форма правлячих структур і відносин, що характеризуються кількома ознаками.

2. Соціальний статус – це:

а) засіб соціальної регуляції поведінки індивіда і груп;

б) позиція людини в суспільстві, яка передбачає певні права та обов’язки ;

в) модель поведінки, що об’єктивно задана соціальною позицією особи в суспільстві;

г) загальна орієнтація людини на певні соціальні об’єкти, що передує дії.

3. Якій теорії соціальної структури, поширеній в сучасній соціології, відповідає таке твердження: “Необхідними складовими частинами будь-якої соціальної структури є вища, привілейована верства або верстви, що здійснюють функції керування та розвитку культури, і решта людей?”

а) теорії класів;

б) теорії еліти ;

в) теорії соціальної стратифікації;

г) теорії соціальної мобільності.

4. Якій теорії соціальної структури, поширеній в сучасній соціології, відповідає наведене нижче твердження: “Соціальна структура суспільства – це багатомірна система, в якій поряд із класами і відносинами власності, що їх породжують, важливе місце належить статусу?”

а) теорії класів;

б) теорії еліти ;

в) теорії соціальної стратифікації;

г) теорії соціальної мобільності.

5. Головною ознакою, за якою відрізняються класи, у марксистській трактовці є:

а) наявність психічних або психологічних властивостей людини;

б) певний рівень освіти ;

в) володіння певними інтелектуальними або моральними властивостями;

г) відношення до засобів виробництва.

6. Біля джерел теорії соціальної стратифікації та соціальної мобільності стояв:

а) П.Сорокін;

б) Е.Дюркгейм;

в) К.Маркс;

г) В.Парето.

7. Соціальна мобільність – це:

а) сукупність тих динамічних процесів, які відбуваються в тій чи іншій групі;

б) послідовна зміна явищ суспільного життя станів суспільства, його окремих систем;

в) процес переміщення індивідів між ієрархічно чи іншим чином організованими елементами соціальної структури;

г) певне впорядкування елементів у групи, розташовані на різних горизонтальних і вертикальних рівнях.

8. Про кого йдеться: “Ця соціальна група складається з осіб, професійно зайнятих творчою розумовою працею, яка вимагає спеціальної освіти. З погляду марксистів, ця група не є самостійним класом, з погляду деяких західних соціологів – це новий соціальний клас?”

а) учені?;

б) інтелігенція?;

в) еліта?;

г) інженери.

9. Соціальна структура сучасної України може бути зображена у вигляді:

а) напівкола;

б) піраміди;

в) ромба;

г) прямокутника.

10. Маргінальні соціальні верстви – це:

а) соціальні групи, які знаходяться на “узбіччі” чи просто за межами характерних для даного суспільства основних структурних підрозділів чи панівних соціокультурних норм і традицій ;

б) некваліфікована робоча сила, що використовується в різних секторах економіки;

в) групи відірвані від основної маси більш-менш великих народів, до яких вони належать;

г) люди, які володіють власністю або здійснюють безпосередній контроль чи розпоряджаються нею.

Навчальні завдання

1. Розкрийте зміст основних тенденцій розвитку соціально – поселенської структури суспільства.

2. Які історичні фактори обумовили виникнення міст?

3. В чому сутність процесу урбанізації?

4. Чи існує зв’язок між індустріалізацією і урбанізацією?

5. Назвіть основні елементи і функції міста як соціального організму.

6. Що є предметом соціології міста?

7. Що є предметом соціології села?

8. Чому вплив традицій, звичаїв, церкви на поведінку людей в місті менші ніж на селі?

9. В чому полягає сутність і види соціальної мобільності?

10. Які функції в суспільстві виконує міграція?

11. Які причини міграційних процесів?

12. Що розуміють під агломерацією?

13. Що розуміють під мегаполісом?

14. В Україні є ряд великих агломерацій. Назвіть їх.

15. В чому особливості міського способу життя?

16. В чому особливості сільського способу життя?

17. Назвіть стадії міграційного процесу.

Тест 4. Соціально-територіальна структура сучасного суспільства.