- •Тема 7. Соціологія праці…………………………………………..99-109
- •Тема 8. Соціологія трудового колективу……………………….109-124
- •Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї………………………………..124-144
- •Тема 10. Соціологія особистості……………………………………145-157
- •Тема 11. Соціологія освіти…………………………………………..157-169
- •Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи
- •Тема 13. Методи збирання первинної
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Передмова
- •Програма нормативного навчального курсу „Соціологія”
- •Тема 1. Соціологія як наука.
- •Тема 2. Історія зародження та розвитку соціології.
- •Тема 3. Соціальна структура суспільства.
- •Тема 4. Соціально-територіальна (поселенська) структура суспільства.
- •Тема 5. Соціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді.
- •Тема 6. Соціально-етнічні відносини як предмет етносоціології.
- •Тема 7. Соціологія праці.
- •Тема 8. Соціологія трудового колективу.
- •Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї.
- •Тема 10. Соціологія особистості.
- •Тема 11. Соціологія освіти.
- •Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення.
- •Тема 13. Методи збирання первинної соціологічної інформації.
- •Розділ 1. Загальні питання історії й теорії соціології. Суспільство як соціальна система.
- •Тема 1. Соціологія як наука.
- •1.1. Предмет соціологічної науки.
- •1.2. Структура I функції соціології.
- •1.3. Зв’язок соціології з іншими науками.
- •Література.
- •Теми рефератів
- •Тема 2. Історія зародження та розвитку соціології.
- •2.1. Передумови зародження соціології.
- •2.2. Соціологія в хіх-хх ст.
- •2.3. Передумови виникнення соціологічної думки в Україні.
- •2.4. Початок української соціології.
- •2.5. Розвиток вітчизняної соціології у XX столітті.
- •Література.
- •Теми рефератів.
- •Тема 3. Соціальна структура суспільства.
- •3.1. Сутність соціальної структури суспільства та її складові елементи.
- •3.2. Сучасні концепції соціально-класової структури суспільства.
- •3.3. Тенденції розвитку соціальної структури в Україні.
- •Література.
- •Теми рефератів.
- •Тема 4. Соціально-територіальна (поселенська) структура суспільства.
- •4.1. Соціально-територіальні спільності: сутність та різновиди.
- •4.2. Соціологія міста і села.
- •4.3. Сутність та проблеми міграції.
- •Література.
- •Теми рефератів.
- •Тема 5. Соціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді.
- •5.1. Поняття соціально-демографічної структури суспільства, її основні компоненти та тенденції.
- •5.2. Демографічна політика.
- •5.3. Сутність і завдання соціології молоді.
- •5.4. Соціальні проблеми молоді та основні
- •Література
- •Теми рефератів.
- •Тема 6. Соціально-етнічні відносини як предмет етносоціології.
- •6.1.Етносоціолгія та предмет її дослідження.
- •6.2. Етнічна структура і міжнаціональні відносини в Україні.
- •6.3. Сучасна етнополітика Української держави.
- •Література.
- •Теми рефератів
- •V. Що із названого нижче найбільш повно складає об’єкт соціології?
- •Соціально-територіальна спільність – це:
- •Етнос – це:
- •Розділ іі. Спеціальні соціологічні теорії. Методика і техніка соціологічних досліджень.
- •Тема 7. Соціологія праці.
- •7.2. Індустріальна соціологія – початок сучасного етапу розвитку соціології праці.
- •7.3. Сучасні світові тенденції розвитку сфери праці.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 8. Соціологія трудового колективу.
- •8.1. Поняття, структура та закономірності розвитку трудового колективу.
- •8.2. Соціальне управління трудовим колективом: сутність та функції.
- •8.3. Методи соціального управління колективом.
- •8.4. Соціальне управління колективом і менеджмент.
- •8.5. Керівник у системі управління трудовим колективом
- •Соціального - дотримання громадянських прав і свобод відповідно до діючого чинного законодавства і моралі;
- •Службового – чітка регламентація професійно-кваліфікаційних прав та обов’язків працюючих, справедлива оцінка їх ділових якостей;
- •Особистісного – визнання і повага працівника як особистості, його характерологічних якостей, досягнення задоволеності своїми неофіційними стосунками.
- •8.6. Проблема конфлікту в трудових колективах.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї.
- •9.1. Шлюб як об’єкт соціологічного дослідження.
- •9.3. Альтернативні форми шлюбу.
- •9.4. Сім'я як соціальний інститут.
- •9.5. Типи сімей.
- •9.6. Соціальні функції сім’ї
- •9.7. Внутрішньосімейні відносини. Конфлікти в сім’ї. Розлучення та їх наслідки.
- •Число розлучень на 1000 чоловік населення в країнах
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 10. Соціологія особистості
- •10.1. Основні поняття соціології особистості
- •10.2. Структура особистості
- •10.3. Формування і розвиток особистості
- •10.4. Соціалізація особистості
- •10.5. Виховання особистості.
- •10.6. Типологія особистостей
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 11. Соціологія освіти
- •11.1. Предмет і об’єкт соціології освіти
- •11.2. Структура соціології освіти
- •11.3. Соціальні функції та соціальні принципи освіти
- •11.4. Стан і проблеми світової та вітчизняної освіти на сучасному етапі.
- •11.5. Модернізація вищої технічної освіти в Україні.
- •11.6. Перспективи розвитку системи освіти в ххі ст.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення.
- •12.1. Поняття та види соціологічного дослідження.
- •12.2. Програма соціологічного дослідження.
- •12.3. Вибірка у соціологічному дослідженні.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 13. Методи збирання первинної соціологічної інформації
- •13.1. Поняття методу в соціології
- •13.2. Опитування
- •Анкетне опитування. Серед розповсюджених методів опитування респондентів важливе місце посідає метод анкетного опитування.
- •13.3. Аналіз документів
- •Класифікація документів
- •13.4. Спостереження
- •13.5. Соціальний експеримент як метод збирання соціологічної інформації
- •13.6. Метод експертної оцінки
- •13.7. Соціометричне опитування
- •Література.
- •Теми рефератів
- •Плани семінарських занять
- •Короткий термінологічний словник
2.4. Початок української соціології.
Визнано, що початком самостійних соціальних праць стали дослідження женевського гуртка українських вчених у 80-ті рр. XIX ст., які друкувалися в часописі “Громада”. Характерною ознакою їх діяльності була активна пропаганда положень, уже вироблених західною соціологічною думкою. Здебільшого повною мірою трансформувалися ідеї О. Конта, Г. Спенсера, К. Маркса та ін. На той час звертаються до проблем соціально-культурного життя українського народу професійні історики, філософи, економіст та літератори. Зокрема, членами Женевського гуртка були С. Подолинський, М. Драгоманов, Ф. Вовк та ін.
С. Подолинський /1850-1891 рр./ — публіцист, економіст, один з фундаторів української соціології. У своїх соціологічних студіях поєднував марксистські і соціал-дарвіністські погляди з політичною програмою громадянства. Він вважав, що суспільне життя відбувається згідно із законом боротьби за існування, а положення К. Маркса про додаткову вартість розглядав як одну з форм такої боротьби. Разом з тим С. Подолинський визнавав, що поряд з законом боротьби за існування діє закон зростання солідарності людей. В суспільстві з'являться можливості для самовираження талантів. Причини соціальної диференціації С. Подолинський вбачав насамперед у привласненні панівним класом додаткової власності, соціальну мобільність він пояснював належністю особи до тієї чи іншої національності.
Немало думок соціального змісту в працях Михайла Драгоманова /1841-1895 рр./. Вчений вказував на важливість застосування у етнографічних дослідженнях порівняльного методу. Дослідник активно відстоював ідею прогресу, який у суспільних відносинах виявляє себе у скасуванні неволі, панщини, у здобутті рівних конституційних прав тощо. Активно виступаючи проти “українофільства”, вчив, що перемога соціалістичного ладу у світі неминуча. А за “громадівського” соціалістичного ладу не буде окремих держав, з'явиться міжнародне братство. Драгоманова висунув ідею про федеративний принцип взаємозв'язку народів Росії.
Одним з кращих дослідників у галузі соціології був Максим Ковалевський /1851-1916 рр./. Будучи прихильником “теорії факторів”, тобто плюралістом, визнання обумовленості будь-якого соціального факту багатьма причинами, принципової їх рівнозначності, відсутність в них провідної і визначної, вчений виходив при цьому з думки про єдність всіх сторін суспільного організму і підкреслював, наполягав на єдності, універсальності методу. Його теорія факторів зводиться до теорії функціонального зв'язку соціальних явищ.
Важливе місце в системі соціальних поглядів Ковалевського посідає ідея прогресу як історичної неминучості. Соціологію він розглядав як науку про організацію та еволюцію суспільства, вважав за необхідне включити в завдання соціології вивчення не тільки прогресу, а й періодів занепаду, регресу, дисгармонії між окремими сторонами суспільства.
Певну лепту у розвиток соціології вніс Іван Франко /1856-1916 рр./. В ряді праць великий поет, демократ “прагнув проаналізувати генезу творення людської суспільності” і держав, вірив у майбутню справедливість, новий соціальний порядок — “громадівський соціалізм”. Він підкреслював, що в такому суспільстві ”над народом не буде управи згори, але саме народ з долу /тобто від громад/ управляє сам собою, працює сам на себе, сам образується і сам обороняється”. Громада намагатиметься розвивати кожного свого члена в силу його вроджених здібностей і в міру його розвитку і сил використати його для добра громадського та його ж власного добра.
І. Франко виступав за громадсько-федеративний принцип суспільного устрою, в якому вбачав основу свободи громади, об'єднання громад і народів. Згодом його федералістичні погляди еволюціонували до визнання федеративних зв'язків між незалежними державами.