Література.

1. Гордон Л. А. Социальная адаптация в современних условиях // Социологические исследования. 1994, № 8-9.

2. Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Словник-довідник учня з екологічної соціологічної географії світу. К.: Лібра, 1996. – 328 с.

3. Піча В. М. Соціологія. К.: “Каравела”, 2000. – 248 с.

4. Соціологія: Підручник / За загальною редакцією проф. В.П.Андрущенка, проф. М.І.Горлача. – Харків-Київ, Видавничий центр “Єдинорог”, 1998. – 624 с.

5. Соціологія: Короткий енциклопедичний словник. Уклад.: В.І.Волович, В.І.Тарасенко, М.В.Захарченко та ін., Під заг. Ред. В.І.Воловича. — К.: Укр. Центр духовн. Культури, 1998. – 736 с.

6. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г.Городяненка. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002

Теми рефератів.

1. Процеси урбанізації в Україні та їх головні прояви.

2. Сучасне місто як об’єкт соціологічного дослідження.

3. Міський спосіб життя: сутність та головні характеристики.

4. Сучасне українське село в соціологічному вимірі.

5. Теорії урбанізму та їх евристичні можливості.

6. Сутність та проблеми міграції.

Тема 5. Соціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді.

Складовою частиною соціальної структури суспільства є соціально-демографічні спільності. Вони вивчаються як демографічною наукою, так і соціологічною. Останню уособлює соціальна демографія. Розглянемо сутність та співвідношення означених наук.

Демографія – це наука про населення і закономірності його розвитку в суспільно-історичній зумовленості. Вона вивчає чисельність, склад, структуру населення, його динаміку, а також розміщення на території. На відміну від розуміння поняття “населення” у буденному смислі як сукупності людей, що мешкають на певній території, демографічна наука розглядає населення як людську популяцію, самовідновлювальну в процесі зміни генерацій. Залишаючись частиною живої природи й маючи сталі властивості біологічної популяції, населення має водночас соціальну природу. Сукупність людей перетворюється з простої відновлюваної популяції на населення завдяки суспільним відносинам і зв’язкам. Населення виступає основою та суб’єктом виробництва і всіх суспільних відносин. В демографії, інших соціогуманітарних науках поряд з поняттям “населення” вживається синомічний термін “народонаселення”. Народонаселення й населення – синоніми.

Демографія як самостійна наука сформувалася в другій половині ХІХ – на початку ХХ сторіччя через узагальнення й осмислення результатів конкретних демографо-статистичних спостережень. З кінця 50-х років на Заході широкого розвитку набула так звана “соціальна демографія”. Це – наукова дисципліна, яка сформувалась на стику соціології та демографії і вивчає взаємовплив соціальних та демографічних процесів. Від власне демографії соціальна демографія відрізняється тим, що головну увагу вона приділяє вивченню соціальних норм, демографічних установок, мотивів демографічної поведінки (репродуктивної, шлюбної, сімейної, міграційної тощо) та чинників, що їх зумовлюють, таких, як соціально-класова належність, рівень освіти, доходів, етнічні характеристики та ін. По суті соціальна демографія є галуззю соціологічної науки.