- •Тема 7. Соціологія праці…………………………………………..99-109
- •Тема 8. Соціологія трудового колективу……………………….109-124
- •Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї………………………………..124-144
- •Тема 10. Соціологія особистості……………………………………145-157
- •Тема 11. Соціологія освіти…………………………………………..157-169
- •Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи
- •Тема 13. Методи збирання первинної
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Передмова
- •Програма нормативного навчального курсу „Соціологія”
- •Тема 1. Соціологія як наука.
- •Тема 2. Історія зародження та розвитку соціології.
- •Тема 3. Соціальна структура суспільства.
- •Тема 4. Соціально-територіальна (поселенська) структура суспільства.
- •Тема 5. Соціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді.
- •Тема 6. Соціально-етнічні відносини як предмет етносоціології.
- •Тема 7. Соціологія праці.
- •Тема 8. Соціологія трудового колективу.
- •Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї.
- •Тема 10. Соціологія особистості.
- •Тема 11. Соціологія освіти.
- •Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення.
- •Тема 13. Методи збирання первинної соціологічної інформації.
- •Розділ 1. Загальні питання історії й теорії соціології. Суспільство як соціальна система.
- •Тема 1. Соціологія як наука.
- •1.1. Предмет соціологічної науки.
- •1.2. Структура I функції соціології.
- •1.3. Зв’язок соціології з іншими науками.
- •Література.
- •Теми рефератів
- •Тема 2. Історія зародження та розвитку соціології.
- •2.1. Передумови зародження соціології.
- •2.2. Соціологія в хіх-хх ст.
- •2.3. Передумови виникнення соціологічної думки в Україні.
- •2.4. Початок української соціології.
- •2.5. Розвиток вітчизняної соціології у XX столітті.
- •Література.
- •Теми рефератів.
- •Тема 3. Соціальна структура суспільства.
- •3.1. Сутність соціальної структури суспільства та її складові елементи.
- •3.2. Сучасні концепції соціально-класової структури суспільства.
- •3.3. Тенденції розвитку соціальної структури в Україні.
- •Література.
- •Теми рефератів.
- •Тема 4. Соціально-територіальна (поселенська) структура суспільства.
- •4.1. Соціально-територіальні спільності: сутність та різновиди.
- •4.2. Соціологія міста і села.
- •4.3. Сутність та проблеми міграції.
- •Література.
- •Теми рефератів.
- •Тема 5. Соціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді.
- •5.1. Поняття соціально-демографічної структури суспільства, її основні компоненти та тенденції.
- •5.2. Демографічна політика.
- •5.3. Сутність і завдання соціології молоді.
- •5.4. Соціальні проблеми молоді та основні
- •Література
- •Теми рефератів.
- •Тема 6. Соціально-етнічні відносини як предмет етносоціології.
- •6.1.Етносоціолгія та предмет її дослідження.
- •6.2. Етнічна структура і міжнаціональні відносини в Україні.
- •6.3. Сучасна етнополітика Української держави.
- •Література.
- •Теми рефератів
- •V. Що із названого нижче найбільш повно складає об’єкт соціології?
- •Соціально-територіальна спільність – це:
- •Етнос – це:
- •Розділ іі. Спеціальні соціологічні теорії. Методика і техніка соціологічних досліджень.
- •Тема 7. Соціологія праці.
- •7.2. Індустріальна соціологія – початок сучасного етапу розвитку соціології праці.
- •7.3. Сучасні світові тенденції розвитку сфери праці.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 8. Соціологія трудового колективу.
- •8.1. Поняття, структура та закономірності розвитку трудового колективу.
- •8.2. Соціальне управління трудовим колективом: сутність та функції.
- •8.3. Методи соціального управління колективом.
- •8.4. Соціальне управління колективом і менеджмент.
- •8.5. Керівник у системі управління трудовим колективом
- •Соціального - дотримання громадянських прав і свобод відповідно до діючого чинного законодавства і моралі;
- •Службового – чітка регламентація професійно-кваліфікаційних прав та обов’язків працюючих, справедлива оцінка їх ділових якостей;
- •Особистісного – визнання і повага працівника як особистості, його характерологічних якостей, досягнення задоволеності своїми неофіційними стосунками.
- •8.6. Проблема конфлікту в трудових колективах.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї.
- •9.1. Шлюб як об’єкт соціологічного дослідження.
- •9.3. Альтернативні форми шлюбу.
- •9.4. Сім'я як соціальний інститут.
- •9.5. Типи сімей.
- •9.6. Соціальні функції сім’ї
- •9.7. Внутрішньосімейні відносини. Конфлікти в сім’ї. Розлучення та їх наслідки.
- •Число розлучень на 1000 чоловік населення в країнах
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 10. Соціологія особистості
- •10.1. Основні поняття соціології особистості
- •10.2. Структура особистості
- •10.3. Формування і розвиток особистості
- •10.4. Соціалізація особистості
- •10.5. Виховання особистості.
- •10.6. Типологія особистостей
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 11. Соціологія освіти
- •11.1. Предмет і об’єкт соціології освіти
- •11.2. Структура соціології освіти
- •11.3. Соціальні функції та соціальні принципи освіти
- •11.4. Стан і проблеми світової та вітчизняної освіти на сучасному етапі.
- •11.5. Модернізація вищої технічної освіти в Україні.
- •11.6. Перспективи розвитку системи освіти в ххі ст.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення.
- •12.1. Поняття та види соціологічного дослідження.
- •12.2. Програма соціологічного дослідження.
- •12.3. Вибірка у соціологічному дослідженні.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 13. Методи збирання первинної соціологічної інформації
- •13.1. Поняття методу в соціології
- •13.2. Опитування
- •Анкетне опитування. Серед розповсюджених методів опитування респондентів важливе місце посідає метод анкетного опитування.
- •13.3. Аналіз документів
- •Класифікація документів
- •13.4. Спостереження
- •13.5. Соціальний експеримент як метод збирання соціологічної інформації
- •13.6. Метод експертної оцінки
- •13.7. Соціометричне опитування
- •Література.
- •Теми рефератів
- •Плани семінарських занять
- •Короткий термінологічний словник
6.3. Сучасна етнополітика Української держави.
Зміст етнополітики Української держави можна сформулювати наступним чином : це діяльність держави та її органів у етносоціальній сфері з метою : відродження, забезпечення життєдіяльності, подальшого розвитку та участі в державотворчих процесах структурних етнокомпонентів українського суспільства – української нації, корінних народів та національних меншин; об’єднання їх в єдиний соціум – політичну націю, ядром якої є народ, що дав назву національній державі; розширення зв’язків з українською діаспорою та людьми іншого етнічного походження – вихідцями з України; усунення чинників міжетнічної напруженості та міжетнічних конфліктів; регулювання міграційних процесів.
Потреба у формуванні власної етнополітики українською державою зумовлена такими об’єктивними чинниками :
- незалежним існуванням України як суверенної, демократичної, соціальної, правової, унітарної держави;
- поліетнічним складом населення, в Україні проживають громадяни понад 100 національностей;
- активізацією етнополітичного процесу, широкою включеністю до нього структурних етнокомпонентів українського суспільства – української нації, корінних народів та національних меншин;
- необхідністю узгодження інтересів, встановлення рівноправних і гармонійних відносин між етнічними групами;
- незавершеністю процесів консолідації української нації;
- важливістю подолання політичних, соціально-психологічних, культурно-мовних, інших наслідків деформації етнонаціональної сфери у минулому;
- співробітництвом та зв’язками з українською діаспорою та вихідцями з України, людьми і ноетнічного походження;
- трансформацією в українське суспільство осіб, депортованих за національною ознакою, які повертаються в Україну;
- наявністю інтенсивних міграційних потоків, що впливають на соціально-політичну, економічну та етнодемографічну ситуацію в державі.
Особливо важливе значення для розробки та проведення державної етнополітики мають положення нової Конституції. Зокрема, в її преамбулі зазначається, що українське державотворення, яке має багатовікову історію, відбувається на основі права на самовизначення не тільки української нації, а й усього українського народу, який складають громадяни України всіх національностей.
Конституція, визнаючи носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні український народ, водночас визначила структурні ентнокомпоненти українського суспільства – українську націю, національні меншини та корінні народи. Останній етнокомпонент введений у правове поле вперше.
Ст. 11 Основного Закону гарантує державне сприяння розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Згідно із ст. 24 не може бути у громадян привілеїв чи обмежень за ознаками етнічного походження. Ст. 53 Гарантує “громадянам які належать до національних меншин”, право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
Етнічні групи представлені на різних рівнях в органах державної влади.
Важливим здобутком етнополітики в Україні є організація добровільного повернення кримськотатарського народу та представників інших етнічних груп, яких було незаконно депортовано.
В Україні відбувається активний процес створення етнокультурних товариств, об’єднань, асоціацій тощо. На законадавчому рівні також вперше в Конституції зафіксовано, що Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.
Основними пріоритетами державної етнополітики є :
- забезпечення через відповідне законодавство, державної програми рівних можливостей для участі громадян незалежно від їх національності в усіх сферах матеріального й державного життя, здійсненні етнополітики, державного управління;
- створення правового поля з метою гарантування рівних прав і свобод усім громадянам незалежно від раси, національності, етнічного походження;
- розвиток культурної самобутності української нації, всебічний розвиток української культури й мови;
- створення сприятливих умов для розвитку етнічної, культурної, мовної, а також релігійної самобутності національних меншин, корінних народів;
- зміцнення державної єдності українського суспільства;
- відновлення прав депортованих осіб, не допускаючи при цьому нових дискримінаційних утисків за національно-культурними ознаками;
- розширення співробітництва із зарубіжними українцями та людьми іншого етнічного походження - вихідцями з України, які проживають за її межами;
- утвердження у міжнародних відносинах атмосфери толерантності, дружби, взаємної довіри, поваги до мови, культури, традицій, звичаїв і релігій етнічних груп;
- попередження будь-яких проявів сепаратизму, забезпечення на основі міжнаціонального миру й злагоди суверенітету та територіальної цілісності держави;
- зміцнення гарантій, що усували б вияви екстремізму, дискрімінації громадян за національною, релігійною або мовною ознаками;
- захист прав біженців та іммігрантів.
І, нарешті, розв’язання етнополітичних проблем України потребує збоку держави значних зовнішньо-політичних зусиль. Не випадково найбільш серйозні ускладнення в цій сфері Україна має саме в прикордонних зонах.