- •Тема 7. Соціологія праці…………………………………………..99-109
- •Тема 8. Соціологія трудового колективу……………………….109-124
- •Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї………………………………..124-144
- •Тема 10. Соціологія особистості……………………………………145-157
- •Тема 11. Соціологія освіти…………………………………………..157-169
- •Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи
- •Тема 13. Методи збирання первинної
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Передмова
- •Програма нормативного навчального курсу „Соціологія”
- •Тема 1. Соціологія як наука.
- •Тема 2. Історія зародження та розвитку соціології.
- •Тема 3. Соціальна структура суспільства.
- •Тема 4. Соціально-територіальна (поселенська) структура суспільства.
- •Тема 5. Соціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді.
- •Тема 6. Соціально-етнічні відносини як предмет етносоціології.
- •Тема 7. Соціологія праці.
- •Тема 8. Соціологія трудового колективу.
- •Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї.
- •Тема 10. Соціологія особистості.
- •Тема 11. Соціологія освіти.
- •Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення.
- •Тема 13. Методи збирання первинної соціологічної інформації.
- •Розділ 1. Загальні питання історії й теорії соціології. Суспільство як соціальна система.
- •Тема 1. Соціологія як наука.
- •1.1. Предмет соціологічної науки.
- •1.2. Структура I функції соціології.
- •1.3. Зв’язок соціології з іншими науками.
- •Література.
- •Теми рефератів
- •Тема 2. Історія зародження та розвитку соціології.
- •2.1. Передумови зародження соціології.
- •2.2. Соціологія в хіх-хх ст.
- •2.3. Передумови виникнення соціологічної думки в Україні.
- •2.4. Початок української соціології.
- •2.5. Розвиток вітчизняної соціології у XX столітті.
- •Література.
- •Теми рефератів.
- •Тема 3. Соціальна структура суспільства.
- •3.1. Сутність соціальної структури суспільства та її складові елементи.
- •3.2. Сучасні концепції соціально-класової структури суспільства.
- •3.3. Тенденції розвитку соціальної структури в Україні.
- •Література.
- •Теми рефератів.
- •Тема 4. Соціально-територіальна (поселенська) структура суспільства.
- •4.1. Соціально-територіальні спільності: сутність та різновиди.
- •4.2. Соціологія міста і села.
- •4.3. Сутність та проблеми міграції.
- •Література.
- •Теми рефератів.
- •Тема 5. Соціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді.
- •5.1. Поняття соціально-демографічної структури суспільства, її основні компоненти та тенденції.
- •5.2. Демографічна політика.
- •5.3. Сутність і завдання соціології молоді.
- •5.4. Соціальні проблеми молоді та основні
- •Література
- •Теми рефератів.
- •Тема 6. Соціально-етнічні відносини як предмет етносоціології.
- •6.1.Етносоціолгія та предмет її дослідження.
- •6.2. Етнічна структура і міжнаціональні відносини в Україні.
- •6.3. Сучасна етнополітика Української держави.
- •Література.
- •Теми рефератів
- •V. Що із названого нижче найбільш повно складає об’єкт соціології?
- •Соціально-територіальна спільність – це:
- •Етнос – це:
- •Розділ іі. Спеціальні соціологічні теорії. Методика і техніка соціологічних досліджень.
- •Тема 7. Соціологія праці.
- •7.2. Індустріальна соціологія – початок сучасного етапу розвитку соціології праці.
- •7.3. Сучасні світові тенденції розвитку сфери праці.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 8. Соціологія трудового колективу.
- •8.1. Поняття, структура та закономірності розвитку трудового колективу.
- •8.2. Соціальне управління трудовим колективом: сутність та функції.
- •8.3. Методи соціального управління колективом.
- •8.4. Соціальне управління колективом і менеджмент.
- •8.5. Керівник у системі управління трудовим колективом
- •Соціального - дотримання громадянських прав і свобод відповідно до діючого чинного законодавства і моралі;
- •Службового – чітка регламентація професійно-кваліфікаційних прав та обов’язків працюючих, справедлива оцінка їх ділових якостей;
- •Особистісного – визнання і повага працівника як особистості, його характерологічних якостей, досягнення задоволеності своїми неофіційними стосунками.
- •8.6. Проблема конфлікту в трудових колективах.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї.
- •9.1. Шлюб як об’єкт соціологічного дослідження.
- •9.3. Альтернативні форми шлюбу.
- •9.4. Сім'я як соціальний інститут.
- •9.5. Типи сімей.
- •9.6. Соціальні функції сім’ї
- •9.7. Внутрішньосімейні відносини. Конфлікти в сім’ї. Розлучення та їх наслідки.
- •Число розлучень на 1000 чоловік населення в країнах
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 10. Соціологія особистості
- •10.1. Основні поняття соціології особистості
- •10.2. Структура особистості
- •10.3. Формування і розвиток особистості
- •10.4. Соціалізація особистості
- •10.5. Виховання особистості.
- •10.6. Типологія особистостей
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 11. Соціологія освіти
- •11.1. Предмет і об’єкт соціології освіти
- •11.2. Структура соціології освіти
- •11.3. Соціальні функції та соціальні принципи освіти
- •11.4. Стан і проблеми світової та вітчизняної освіти на сучасному етапі.
- •11.5. Модернізація вищої технічної освіти в Україні.
- •11.6. Перспективи розвитку системи освіти в ххі ст.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення.
- •12.1. Поняття та види соціологічного дослідження.
- •12.2. Програма соціологічного дослідження.
- •12.3. Вибірка у соціологічному дослідженні.
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема 13. Методи збирання первинної соціологічної інформації
- •13.1. Поняття методу в соціології
- •13.2. Опитування
- •Анкетне опитування. Серед розповсюджених методів опитування респондентів важливе місце посідає метод анкетного опитування.
- •13.3. Аналіз документів
- •Класифікація документів
- •13.4. Спостереження
- •13.5. Соціальний експеримент як метод збирання соціологічної інформації
- •13.6. Метод експертної оцінки
- •13.7. Соціометричне опитування
- •Література.
- •Теми рефератів
- •Плани семінарських занять
- •Короткий термінологічний словник
9.4. Сім'я як соціальний інститут.
Характерною особливістю шлюбу є те, що він постає першоосновою сім'ї, її початком і ядром. Між поняттям "шлюб і "сім'я існує тісний/ взаємозв'язок. Недаремно в літературі у минулому (а інколи і сьогодні) вони використовуються як синоніми. Одначе в суті цих понять є не тільки спільне, але й немало особливого, специфічного. Сім'я є найдавнішою спільнотою людей, пов'язаних кровною спорідненістю. Разом з тим - це мала контактна група індивідів, які взаємодіють між собою, особлива форма взаємодії. Нарешті, це особливий соціальний інститут, що регулює відтворення людини за допомогою особливої системи норм, організаційних форм.
Виходячи з цього, можна дати визначення, за яким сім'я - це особливий соціальний інститут і водночас мала соціальна група, що грунтується на шлюбному союзі, кровній спорідненості, а також усиновленні чи удочерінні, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємодопомогою та взаємною моральною відповідальністю і соціальна необхідність котрої обумовлена потребою суспільства у фізичному і духовному відтворенні населення.
Як соціальний інститут сім'я досліджується на макрорівні і саме тоді, коли необхідно з'ясувати, у якій мірі спосіб життя сім'ї, її функціонування відповідають потребам суспільства. В цьому випадку вивчаються: суспільна свідомість у сфері шлюбно-сімейних відносин; узагальнені характеристики сімейної поведінки окремих груп населення за різноманітних соціально-економічних та культурних умов; вплив суспільних потреб на характер взаємин та спосіб життя сім'ї; соціальні функції сім'ї та ефективність їх реалізації; суспільний механізм зміни сімейних норм і цінностей; причини та наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім'ї за тих чи інших умов; взаємодія сім'ї з іншими соціальними інститутами і т.д.
Як мала соціальна група сім'я вивчається на мікрорівні. При цьому аналізуються структура і склад сім'ї, відносини між її членами, їх міжособова взаємодія; групова згуртованість, групова діяльність і поведінка; розподіл соціальних ролей, домашніх обов'язків та влади в сім'ї, сімейне спілкування; сімейні цінності, норми і взірці поведінки, включеність індивіда в сім'ю, міра його задоволеності перебування в ній тощо.
Складність сім'ї як соціального утворення зумовлює наявність різноманітних теоретичних підходів до її вивчення. Сьогодні найчастіше використовуються два підходи - теорія функціоналізму і теорія конфлікту. Функціоналісти розглядають сім'ю, виходячи з її функцій або соціальних потреб, які вона задовольняє. Представники конфліктологічного підходу звертають увагу передусім на складний суперечливий характер сімейних відносин, на розподіл влади у сім'ї і механізм прийняття рішень, на рольові і статусні конфлікти між членами родини. Згідно теорії конфлікту, напруження і характер боротьби, яка ведеться за перерозподіл матеріальних засобів та праці по обслуговуванню сім'ї і вихованню дітей, найточніше розкривають сутність сім'ї. При дослідженні сім'ї залучаються і інші підходи: символічного інтеракціонізму, інституціональний, ситуаційний тощо. Очевидно, складний характер феномену сім'ї вимагає поєднання різних підходів.
Сім'я, як і шлюб, - явище історичне. Як стійке соціальне об'єднання виникає з розпадом первісного ладу і появою приватної власності та класів. Сім'я змінюється, насамперед, з розвитком економічного базису суспільства. Разом з тим прогрес форм сім'ї та шлюбно-сімейних відносин має і відносну самостійність.
Деякі дослідники першою історичною формою сім'ї вважають материнську сім'ю, котра, за їх припущенням, існувала в складі роду в період розвинутого матріархату. Вона являла собою порівняно велику групу людей ближніх родичів по жіночій лінії, яка включала жінок і чоловіків з потомством перших в чотирьох-п'яти поколіннях. Але таке утворення, якщо його можна назвати сім'єю, існувало при груповому шлюбі.
Першою ж історичною формою моногамної сім'ї була патріархальна сім'я, що виникла внаслідок зосередження власності в руках чоловіка, закріплення за ним влади в оселі і перетворення дружини в його рабиню. Проте патріархальна сім'я була суворо моногамною лише для жінки. Перед чоловіком же розвиток рабства та інших форм залежності і панування відкрили нові можливості для багатожонства (наявність рабинь-наложниць, гетеризм тощо). Тому Ф. Енгельс визначав патріархальну сім'ю як проміжну форму між парною і моногамною.
Патріархальна сім'я була стійким і досить великим виробничим осередком. Під час краху рабовласництва вона продемонструвала свою живучість і в різних модифікаціях збереглась у багатьох народів і протягом наступної епохи, епохи феодалізму. Відмерла патріархальна сім'я тільки в період розвитку капіталістичних відносин. На заміну їй виникла сучасна мала індивідуальна сім'я.