4. Ліцензування банківської діяльності.

банк – це юридична особа, що має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб. Банк має право проводити банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється проводити одночасно діяльність із залучення вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, та надання кредитів, а також вести рахунки.

, банківська ліцензія – це документ, який надається Національним банком України на підставі клопотання банку за наявності документів, що підтверджують:

• наявність сплаченого та зареєстрованого підписного капіталу банку в розмірі, що встановлюється цим законом;

• забезпеченість банку належним банківським обладнанням, комп’ютерною технікою, програмним забезпеченням, приміщеннями відповідно до вимог Національного банку України;

• наявність принаймні трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів) банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління банком.

Національний банк України може відмовити в наданні ліцензії, якщо зазначені вище умови не виконані банком протягом одного року з дати державної реєстрації. В такому разі державну реєстрацію банку скасовують і банк ліквідують.

Національний банк України може відкликати банківську ліцензію виключно у випадках:

• якщо було виявлено, що документи, надані для отримання ліцензії, містять недостовірну інформацію;

• якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

• у разі порушення цього закону або нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку;

• на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість правового увідповіднення діяльності банку до вимог цього закону та нормативно-правових актів Національного банку України;

• у разі недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку.

НБУ негайно повідомляє банк про відкликання в нього банківської ліцензії. Протягом трьох днів з моменту отримання рішення банк зобов’язаний повернути НБУ свою банківську ліцензію.

8. Банківські ресурси, їх види та класифікація

Банківські ресурси – це сукупність грошових коштів, що перебувають у розпорядженні банків і використовуються ними для здійснення активних та інших операцій. Операції, за допомогою яких банки формують власні ресурси, називають пасивними.

Класифікація банківських ресурсів:

1. за джерелами утворення:

1. власні – статутний капітал, резервний фонд, спеціальні фонди, нерозподілений прибуток, субординовании борг;

2. залучені – кошти, які банк залучає на вклади і депозити;

3. запозичені – кошти, які банк залучає на недепозитній основі на грошовому ринку.

2. за економічним змістом:

1. власні кошти;

2. кошти банків кореспондентів;

3. міжбанківські кредити;

4. грошові заощадження населення, і що формуються в результаті зменшення поточного особистого споживання населення;

5. кошти клієнтів на рахунках банків

6. цінні папери випущені та ін.

3. за місцем мобілізації:

1. мобілізовані безпосередньо комерційним банком;

2. придбані в інших банках.

4. за можливістю прогнозування розмірів ресурсу:

1. які піддаються безпосередньому прогнозуванню;

2. які піддаються опосередкованому прогнозуванню.

5. за можливістю використання:

1. постійні;

2. тимчасові.