60.Фінансові звіти банку та оцінка його діяльності

Фінансова звітність є системою взаємопов'язаних узагальнених показ­ників, що відображають фінансовий стан і результати діяльності банку за звітний період. Вона складається шляхом підрахування, групування і спеці­ального опрацювання даних поточного бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність ґрунтується на даних аналітичного й синтетичного обліку.

Важливою вимогою до фінансової та статистичної звітності є достовірність і реальність інформації, які забезпечуються документуванням банківських операцій, проведенням періодичних інвентаризацій, за допомогою яких контролюються й уточнюються наявність і вартість активів і пасивів банку, цінностей та операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках.

Обов'язковою вимогою до фінансової та статистичної звітності є її по­рівнянність: можливість зіставлення показників звітного періоду з аналогіч­ними показниками минулих періодів.

До складу фінансової звітності входять бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки.

До статистичної звітності належить звітність про кредитні та депозитні операції в національній та іноземній валюті, відсоткові ставки, операції з цінними паперами та ін.

Банківський баланс - це бухгалтерський баланс, який відображує стан активів, пасивів і власного капіталу у грошовій формі на певну дату. Актив і пасив поділяються за окремими статтями балансу. Кожна стаття характери­зує окремий вид господарських засобів або джерел їх формування. Статті балансу групуються за економічним змістом і розміщуються згори донизу в міру зниження ліквідності (активні рахунки) і збільшення термінів зобов'я­зань (пасивні розрахунки).

Фінансові результати діяльності комерційного банку відображуються у квартальній звітності про прибутки та збитки. Інформація про доходи та витрати наводиться у двох колонках: перша деталізує доходи або витрати за звітний квартал поточного року наростаючим підсумком, а друга - за відпо­відний період минулого року.

Звіт про прибутки та збитки ґрунтується на концепції грошових потоків за доходами та витратами, які групуються за їхнім економічним характером: дохідні статті розміщені у її лівій частині, а витратні - у правій. При цьому кожній групі доходів по горизонталі відповідає аналогічна група витрат. Це дає змогу оцінювати собівартість формування різних груп ресурсів і безпо­середній чистий прибуток (збиток) від операцій. Доходи і витрати відобра­жуються в обліку за той період, за який були зроблені чи здійснені, незалеж­но від фактичного отримання чи сплати грошових коштів. Якщо передба­чається, що економічні вигоди виникатимуть упродовж кількох звітних пері­одів і зв'язок із доходом може бути визначений попередньо, витрати відоб­ражуються у звіті про прибутки та збитки на основі систематичних процедур часткового розподілу. У таких випадках витрати розглядаються як зношен­ня або амортизація.

44.Види валютних операцій.

До іноземної валюти належать грошові кошти іноземній валюті, а також монетарні метали, платіжні документи та інші цінні папери, вартість яких виражено в іноземній валюті або монетарних металах.

Банківські операції з іноземною валютою за ступенем їх складності та ризикованості можна класифікувати таким чином:

• ведення валютних рахунків клієнтів;

• неторговельні операції;

• встановлення прямих кореспондентських зв’язків з іноземними банками;

• операції за міжнародними торговельними розрахунками;

• операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку;

• операції із залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку (здійснюються з резидентами України);

• операції із залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках (здійснюються з нерезидентами України);

• валютні операції на міжнародних грошових ринках;

• операції з монетарними металами на внутрішньому ринку;

• операції з монетарними металами на міжнародних ринках.

На валютному ринку використовують два види операцій: касові та строкові. Касові операції здійснюються на умовах спот (spot). Операція спот – це угода на купівлю-продаж іноземної валюти на короткостроковий період. Доставка валюти здійснюється після укладення угоди, але не пізніше ніж через два робочі дну Відповідно до цього визначається й валютний курс (спот-курс) на момент укладення угоди. Існують два спот-курси для валюти: курс попиту (big rate) – курс, за яким клієнт може купити одну валюту за іншу, і курс пропозиції (offer rate) – курс, за яким клієнт може продати одну валюту за іншу.

Операції з іноземною валютою можуть здійснювати комерційні банки, які мають ліцензію НБУ на право проведення операцій з валютними цінностями. Для забезпечення розрахунково – касового обслуговування своїх клієнтів у іноземній валюті банки, уповноважені на це, повинні створити систему елементів внутрішньобанківської інфраструктури. Основними її елементами є:

1. Валютне сховище для зберігання запасу готівки іноземної валюти, бланків суворої звітності, бланків платіжних документів (у тому числі дорожніх чеків), іноземної валюти, чеків та інших платіжних документів, прийнятих на інкасо, тратт, векселів, платіжних документів за комерційними кредитами, зобов’язань, акредитивів, різних бланків за іноземними операціями, зразків іноземних грошових білетів,

2. Каса перерахунку для перевірки, визначення платоспроможності, проведення експертизи, оброблення, об'єднання та формування валютних та інших цінностей, проведення контрольного перерахунку при ревізіях, для формування та оформлення великих сум іноземної валюти готівкою, купленої банком або виділеної для продажу, а також для прийняття валютних цінностей, що надійшли до банку в інкасаторських сумках (з обмінних пунктів, територіально віддалених від приміщення банку, де розташовано валютне сховище).

3. Операційна каса для здійснення валютно-касового обслуговування клієнтів банку з прийняття та видачі іноземної валюти готівкою та інших цінностей.

4. Каса з подовженим операційним днем (вечірня каса) для забезпечення валютно-касового обслуговування клієнтів у другій половині операційного дня або у вечірній час.

5. Обмінні пункти для здійснення операцій з купівлі та продажу іноземної валюти готівкою і платіжних документів в іноземній валюті (валютно-обмінні операції).

6. Каса з підготовки авансів обмінним пунктам.