1.Етапи формування сучасної банківської системи України.

Сучасна банківська система України почала своє формування після створення в березні 1991 року Національного банку України. Загалом процес формування сучасної банківської системи України можна поділити на чотири етапи.

І етап – процеси перереєстрації та реорганізації

(1991 – 1992)

З жовтня 1991 року Національний банк починає перереєстрацію комерційних банків України: «Промстройбанк», «Україна», «Укрсоцбанк», «Ощадбанк», «Укрексімбанк». Державні банки «Промінвестбанк», «Агропромбанк», «Укрсоцбанк», «Україна» акціонуються, а точніше, приватизуються персоналом банків і великими клієнтами.

II етап – бурхливе виникнення банків «другої хвилі»

(1992 – 1993)

У цей період за сприяння різних бюджетних і позабюджетних фондів, диверсифікації пасивів із числа діючих банків і внесків підприємств (через приховану форму кредитів) виникла ціла низка комерційних банків.

На цьому етапі відбулося масове виникнення дрібних малопотужних «кишенькових» банків, капітал яких часто становив суму, що не перевищувала вартості трикімнатної квартири. Ці банки непогано зростали на гіперінфляції.

Ііі етап – перші банкрутства

(1994 – 1996)

Протягом 1994 – 1996 pp. Національний банк України (НБУ) встановив і ввів у практику єдині правила діяльності українських банків. Активізація роботи Національного банку України з побудови чіткої системи регулювання діяльності комерційних банків збіглася у часі з припиненням інфляційних процесів, які були, як зазначено вище, основним джерелом безбідного існування цілої низки комерційних банків. Вони не були готові до жорсткішого контролю з боку НБУ, до зміни кон’юнктури фінансового ринку, до управління банківськими процесами зсередини, що й поставило їх на межу банкрутства.

Банківська система цього періоду характеризувалася зміною складу акціонерів багатьох комерційних банків та окремих філій шляхом продажу та перепродажу.

IV етап – стабілізація та впровадження національної валюти – гривні

(1996 – 2003)

Саме цей етап став ключовим у становленні банківської системи України. Розпочався поступовий перехід до поєднання монетарних методів управління економікою із заходами щодо її структурного реформування.

Діяльність Національного банку України, його монетарна політика позитивно позначилися на подоланні гіперінфляції, керованості інфляційних процесів.

На цьому етапі сформувалися групи банків, які посіли певне місце на банківському ринку: визначився їхній напрям менеджменту та розподіл між ними основних клієнтів і ринку пасивів.

2.Становлення та розвиток банківської системи України.

Законодавче забезпечення функціонування банківської системи України було здійснене з ухваленням 1991 року Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Банківську систему, що є основною ланкою фінансово-кредитної системи за чинним законодавством 1991 року, створено у вигляді дворівневої структури управління фінансовими ресурсами, яка представлена, по-перше, Національним банком України та його підрозділами, по-друге – комерційними банками різних форм власності, спеціалізації та територіального статусу.

Національний банк є банком верхнього рівня у банківській системі та виконує функції, які є типовими для центральних банків розвинених європейських держав. Це емісійний і розрахунковий центр, наглядовий орган, банк банків і банкір уряду України.

Комерційні банки як банки другого рівня складають основу кредитної системи України.

Банк набуває статусу спеціалізованого у разі, якщо більше як 50% його активів – активи одного типу. Банк також набуває статусу спеціалізованого ощадного банку, якщо більше 50% його пасивів є внески фізичних осіб.

Державним банком є такий банк, 100% статутного капіталу якого належить державі. Його засновують за рішенням Кабінету Міністрів України, попередньо отримавши позитивний висновок Національного банку України з приводу його створення.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на центральні та місцеві кооперативні банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку повинна бути не менше як 50 осіб. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

Системоутворювальний банк – банк, зобов’язання якого становлять не менше 10 відсотків від загальних зобов’язань банківської системи.

Згідно із законодавством України банки мають право створювати банківські об’єднання таких типів: банківські корпорації, банківські холдингові групи, фінансові холдингові групи та банківські спілки й асоціації.

Концентрація банківського капіталу необхідна для значних капіталовкладень у промисловість, а об’єднання банківського капіталу забезпечить необхідні ресурси та знизить ризики у кредитуванні капіталовкладень. Банківські об’єднання допомагають знизити затрати на виконання окремих операцій, розширити спектр послуг, допомагають використати сучасні банківські технології, не доступні кожному з малих банків окремо через високу ціну їх впровадження.

Банківська корпорація – це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Банківська корпорація створюється з метою концентрації капіталів банків – учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації та нагляду за їхньою діяльністю.

Банківська холдингова група – це банківське об’єднання, до складу якого входять виключно банки.

Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками. Банківські холдингові групи дозволяється створювати лише за умови, що угода про їх створення передбачає покладання на головний банк групи додаткових організаційних функцій стосовно банків – членів групи, а також створення системи управління спільною діяльністю.

Фінансова холдингова група має складатися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою. Материнській компанії має належати більше 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу кожного з учасників фінансової холдингової групи.

З метою захисту і представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв'язків, забезпечення наукового й інформаційного обміну та професійних інтересів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності банки мають право створювати неприбуткові спілки чи асоціації.

Банківські спілки та асоціації не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отримання прибутку.

Асоціація (спілка) банків є договірним об’єднанням банків і не має права втручатися у діяльність банків – членів асоціації (спілки).

Як приклад банківської асоціації можна навести Асоціацію українських банків (АУБ). Асоціація створена для сприяння розвитку банківської системи України, представництва інтересів своїх членів у органах державної влади та управління, захисту прав банків, забезпечення зв’язків з громадськістю. Асоціація є недержавною, незалежною, добровільною, некомерційною організацією, що об’єднує українські банки та банківські об’єднання.

Основними завданнями асоціації є:

• захист прав та інтересів банків, які є членами асоціації, забезпечення правових гарантій їхньої діяльності;

• сприяння створенню правової бази банківської діяльності;

• сприяння підвищенню кваліфікації та професіоналізму керівників, фахівців банків;

• ознайомлення громадськості з діяльністю банків і їхньою роллю в економічному житті України;

• сприяння реалізації положень антимонопольного законодавства у сфері банківської діяльності;

• забезпечення дотримання Кодексу честі українського банкіра;

• доведення до банків через Інформаційний бюлетень асоціації законодавчих і нормативних актів органів державної влади та управління, Національного банку України, Вищого арбітражного суду України з питань, що стосуються сфери банківської діяльності.

Членами асоціації можуть бути банки, а також регіональні об’єднання банків, які створено відповідно до чинного законодавства України, обсновую метою яких є захист інтересів банків.

Членами асоціації також можуть бути банки і банківські установи інших країн, зареєстровані в Україні у встановленому порядку, підприємства та організації, які працюють за договором з асоціацією (або нею утворені) в інтересах банків – членів АУБ.