58. Прибутковість банку

Для підвищення фінансової стійкості банку важливе значення має зро­стання його доходів і, як наслідок, прибутковості, що є одним із основних джерел поповнення власного капіталу банку.

SPRED - показник успішності виконаннях банком функції посередника між вкладниками та позичальниками; він також відображує ступінь конку­ренції на грошовому ринку, учасником якого є установи банків. Посилення конкуренції приводить до скорочення різниці між доходами за активами й витратами за пасивами. Цей показник визначається за формулою

Визначення прибутковості банківської установи неможливе без аналі­зу відсоткової маржі, що відбувається за такими напрямами:

1. Порівняння фактичної відсоткової маржі з базовою (розрахунковою). Це дає змогу своєчасно визначити тенденцію зниження або збільшення доходу за відсотками.

2. Аналіз змін складових відсоткової маржі.

3. Визначення параметрів, у межах яких зміни значення відсоткової маржі не потребують від керівництва банку застосування певних заходів.

На розмір відсоткової маржі впливають склад та обсяг залучених коштів, розміри кредитних та інших вкладень. Крім того, розмір відсоткової маржі за­лежить від співвідношення кредитних вкладень і джерел їх утворення за тер­мінами платежів, а також за ступенем терміновості перегляду відсоткових ста­вок. Це означає, що впродовж дії, наприклад, депозитної угоди банк може змінювати відсоткову ставку вкладнику в одно­сторонньому порядку за умови попередження останнього. Однак така прак­тика має бути тимчасовою, оскільки розмір відсоткової ставки є суттєвою і важ­ливою умовою договору, і зміна його має узгоджуватися з власником коштів - вкладником. Тому в практиці іноземних банків використовуються два види відсоткових ставок: фіксовані та плаваючі. Фіксовані відсоткові ставки за де­позитами, як правило, нижчі від ринкових, але вони гарантують вкладнику фіксований дохід. За комерційними середньостроковими кредитами, як пра­вило, встановлюється плаваюча відсоткова ставка, яка складається із двох

частин. Перша частина - ставка пропозиції кредитних ресурсів на відомих міжбанківських ринках, наприклад відсоткова ставка на Лондонському міжбан-ківському грошовому ринку (LIBOR). Друга складова - це відсоткова ставка, яка фіксується впродовж терміну дії кредитної угоди. Вона залежить від кате­горії позичальника та встановлюється за домовленістю з ним. У кредитних угодах, якими передбачено використання плаваючих ставок, зі зміною став­ки LIBOR змінюється відповідно і плата за користування кредитними коштами. З погляду оцінки прибутковості банку аналіз його відсоткових ставок відіграє значну роль. Головним у цьому аналізі є розподіл активів і пасивів на такі групи:

• активи і пасиви, за якими відбувається повний перегляд відсотко­вих ставок у разі змін ринкових умов;

• активи і пасиви, відсоткові ставки за якими можуть переглядатися впродовж трьох місяців;

• активи і пасиви, відсоткові ставки за якими можуть змінюватися після закінчення тримісячного терміну,

• активи і пасиви з повністю фіксованими ставками.

Перші дві групи активів і пасивів чутливі до зміни відсоткових ставок, останні дві - нечутливі. За стабільної фінансової ситуації в країні банки праг­нуть утримувати баланс між вартістю активів і пасивів з фіксованими та пла­ваючими відсотковими ставками. Проте така рівновага досягається досить рідко. Як правило, за зростання ставок відсотка банки зацікавлені у пере­вищенні обсягів чутливих до змін відсоткових ставок активів над відповід­ними пасивами. У цьому разі виникає розрив, або дисбаланс, між групами активів та пасивів, який характеризує показник відхилення. Якщо обсяг ак­тивів з чутливими відсотковими ставками перевищує обсяг аналогічних па­сивів, значення відхилення додатне, якщо навпаки - від'ємне¹.