51.Банківські гарантії та поруки.

Гарантії та поруки – це спосіб забезпечення виконання зобов’язання, що застосовуються між будь-якими суб’єктами правовідносин.

За договором поруки поручитель зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання зобов’язання в повному обсязі або в певній частині.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, недотримання цієї вимоги робить його недійсним.

За боржника можуть одночасно поручитися кілька осіб-поручителів. У цьому разі такі поручителі є між собою солідарними боржниками перед кредитором.

Поручитель, який виконав зобов’язання за боржника, набуває всіх прав кредитора за цим зобов’язанням.

Порука

Згідно з новим Цивільним кодексом України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Виконання зобов’язання може забезпечуватися порукою частково або у повному обсязі. Поручителем можуть бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Боржник, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя.

• Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

• Порука припиняється, якщо після настання терміну виконання зобов’язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

• Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

• Порука припиняється після закінчення терміну, встановленого в договорі поруки.

• Якщо такий термін не встановлено, порука припиняється за умови, що кредитор упродовж шести місяців від дня настання терміну виконання основного зобов’язання не висуне вимогу до поручителя.

• Якщо термін основного зобов’язання не встановлено або встановлено моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється за умови, що кредитор не вчинить позов до поручителя впродовж одного року від дня укладення договору поруки.

Гарантія

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Гарантія діє впродовж терміну, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Зобов’язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов’язання (його припинення або недійсності), зокрема тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов’язання. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов’язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гаранти або якщо вони подані гаранту після закінчення терміну дії гарантії.

Зобов’язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:

• сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

• закінчення терміну дії гарантії;

• відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гаранту або шляхом подання йому письмової заяви про звільнення його від обов’язків за гарантією.

Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.

Відмінності гарантії від поруки полягають у такому:

• На відміну від поруки, гарантія може бути односторонньою цивільно-правовою угодою, що ґрунтується на волевиявленні однієї особи -гаранта.

• Гарант несе субсидіарну (додаткову) відповідальність, тобто він повністю виконує зобов’язання, але лише за умови відсутності в основного боржника коштів, необхідних для належного виконання зобов’язання. Поручитель поруки, якщо інше не встановлено договором, у разі невиконання зобов’язання боржником відповідає разом із ним перед кредитором.

• Оформлення гарантії договором, на відміну від поруки, не є обов’язковим. Якби гарантія ґрунтувалася лише на договорі й при цьому законом поширювалося б на неї правило поруки, то в ній як у самостійному виді забезпечення зобов’язань не було б потреби. Тому, характеризуючи гарантію, законодавець акцентує увагу на тому, що вона видається, а не укладається в договірному порядку.

Отже, під гарантією слід розуміти зобов’язання гаранта, що видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов’язується сплатити кредитору принципала відповідно до умов гарантійного зобов’язання певну грошову суму.

У ролі гаранта та поручителя може виступати банк. Видаючи гарантію (поруку), банки повинні переконатися у кредитоспроможності клієнта, оскільки видача гарантії (поруки) по суті має кредитний характер.

Банківські гарантії (поруки) можуть бути спрямовані на виконання клієнтом своїх зобов’язань за торговельними та фінансовими угодами:

• тендерна гарантія;

• гарантія виконання контракту;

• гарантія надання кредиту і виставлення акредитива;

• гарантія платежу; акцептування й авалювання векселів.