23.Розрахункові операції банків з векселями.

Розрахункові операції з векселями умовно поділяють на дві групи. Розглянемо кожну з них.

1.Поширеною розрахунковою операцією з векселями є акцептування.

Акцепт – це засвідчена підписом платника згода своєчасно оплатити вексель у такому вигляді, який йому був пред'явлений.

У світовій практиці великого поширення дістали акцептні операції комерційних банків. Сутність цих операцій полягає в тому, що банк гарантує оплату своїм клієнтам поставленої продукції шляхом акцептування замість нього переказного векселя. Банківські акцепти доволі ліквідні й можуть бути міжнародним платіжним засобом.

Особливість цієї операції полягає в тому, що акцептний кредит видається векселедавцю (платникові) за боржника за векселем.

Поопераційний порядок акцептування векселів:

1. укладення договору між векселедавцем і банком-платником про банківський акцепт;

2. постачання товару під вексель;

3. видача векселедавцем векселя, в якому платником зазначений банк;

4. презентація векселя до акцепту в банку-платнику;

5. підтвердження згоди банку заплатити за переказним векселем;

6. пред'явлення векселя банкові-платнику;

7. виконання платежу банком-платником;

8. вручення погашеного векселя банкові-платнику;

9. погашення векселедавцем заборгованості перед банком;

10. вручення погашеного векселя векселедавцеві.

Для більшої впевненості експортера у здійсненні банком акцепту тратти, як правило, імпортер відкриває на користь експортера безвідкличний акредитив. Для зниження ризику за такою операцією банк здійснює контроль за товарно-грошовими потоками. Ризик банку знижується також за умови поєднання акцепту з рамбурсуванням, тобто відшкодуванням клієнтом суми платежу до настання строку платежу за банківським акцептом. Винагорода банку за здійснення такої операції складається з комісійної винагороди, яка сплачується одразу після досягнення домовленості на акцептування.

Додаткові доходи від акцептної операції банк може отримати за допомогою врахування акцептованого ним векселя.

2.Операції з використанням векселів.

Порядок розрахунків за допомогою векселя різниться за видами векселів, що використовуються.

При розрахунках простим векселем передбачається така послідовність:

1. векселедавець (покупець) вручає вексель продавцю;

2. векселедержатель (одержувач платежу) відвантажує товар, виконує роботи, надає послуги покупцю;

3. у час настання платежу векселедержатель пред'являє вексель до оплати;

4. векселедавець оплачує вексель. При цьому банк може бути як векселедавцем, так і векселедержателем.

Процедура розрахунків за допомогою переказного векселя:

1. векселедавець (трасант) виписує вексель і передає його своєму боржнику, який оплачуватиме його (трасату);

2. платник (трасат) повергає акцептований вексель векселедавцю;

3. векселедавець (трасат) передає акцептований вексель векселедержателю (ремітентові) – одержувачу коштів за переказним векселем;

4. у час настання платежу ремітент пред'являє вексель трасату (платнику) до оплати;

5. трасат (платник) оплачує і водночас погашає вексель, роблячи відмітку про оплату на його зворотному боці.