Тема 1:Політика та наука про політику

1.Походження і сутність політики, її структура та основні ф-її.

Отже, на ранніх етапах розвитку громадський порядок підтримувався не за рахунок силових методів, а природним шляхом: рішення старійшини, вождя; думку загальних зборів, громади; релігійні табу. Проте з виникненням соціальної диференціації суспільства, непримиренних політичних інтересів і конфліктів з'явилася необхідність замінити старі суспільні інститути новими. Ними стали публічна влада, держава, що сформувався замість інституту самоорганізації прошарок професіоналів-управлінців. Суспільство розкололося на тих, хто управляє і на тих, ким управляють. Таким чином, політика з'являється там, де виникли політичні конфлікти, які вже не могли бути вирішені за допомогою позадержавних методів: моральні норми, самоврядування, авторитет. З'являється держава як посередник між непримиренними групами людей

Термін "політика" в науковий обіг ввів Аристотель в IV ст. до н.е. Грецький філософ визначив її як мистецтво управління державою, під якою розумівся поліс. Однак виділення політики в особливу сферу суспільного життя відбулося задовго до того, як греки почали активно користуватися цим поняттям. Хоча політика виникла кілька тисяч років тому, вона формується значно пізніше, ніж економічні і соціальні відносини, а також мораль.

Політика-організаційна, регулятивна і контролююча сфера сусп., в межах якої здійснюється соц. Діяльність, спрямована головним чином на досягнення, утримання і реалізацію влади індивідами і соц. Групами задля здійснення власних запитів і потреб.

Структура політики: політичні відносини; політична організація; політична діяльність; політична свідомість. Рівні: мікрорівень: діяльність партій, організацій, рухів, профсозов, особистостей, лобістів; макрорівень: сфера державної влади її пристрою; мегауровень : міжнародні організації (ООН, ОБСЄ, ЄЕС , ЛАД та ін).

Функції: виявлення і представлення інтересів людей, вирішення цивілізованим шляхом виявлених конфліктів; розробка перспективних цілей розвитку суспільства; мобілізація мас на виконання поставлених завдань: політична соціалізація людей.

2.Об’єкт і предмет політології,її функції.

Об’єктом вивчення політології є політика - домінуюча сфера сусп. життя, яка визначає інші сфера життєдіяльності суспільства(ек., право, освіта, культура, наука. Предметом політології є політична система суспільства, яка включає:пол. інститути(держава,партії, гром. огранізації…);політичні та правові норми; політичні відносини (з приводу влади);політичні режими;пол. еліти та пол. лідерство; ідеологія.

Функції:

Прогностична функція—це розробка наукових прогнозів у політичній сфері, виявлення тенденції розвитку суспільних процесів.

Інструментально-практична функція політології проявляє себе у розробці низки рекомендацій для удосконалення всіх сторін політичної практики, а перш за все для практики здійснення керівництва державою.

Методологічна функція заснована на тому, що політологія виступає засобом, методологією пізнання державної політики та перетворень у справі реалізації надбаних знань і захисту інтересів суспільства.

Світоглядна функція підносить політологію до рівня навчальних дисциплін світоглядного рівня, які розширюють світосприйняття людей, бо вона обумовлює утвердження цінностей, ідеалів, норм цивілізованої політичної поведінки, політичної культури керівників держави, що сприяє досягненню певного консенсусу в суспільстві.

Інтегруюча функція виявляється у сфері політичної свідомості й політичної поведінки.

Прикладна функція передбачає вироблення практичних рекомендацій щодо шляхів, механізмів реалізації загальнополітичних знань, раціональної організації державного планування.

Теоретико-пізнавальна функція полягає у дослідженні багатогранних політичних явищ з метою отримання знання про сутність, зміст, закономірності розвитку сфер суспільства під кутом зору впливу на них державної політики.

Функція політичної соціалізації дозволяє тому, хто оволодів необхідною сумою знань і навичок політичного аналізу, стати на рівень керівника політичного рангу