Тема 7:Політичні партії,громадсько-політичні об’єднання та рухи

1.Поняття,основні ознаки,ф-ії політичних партій. Термін «партія» у перекладі з латини означає частину якоїсь великої спільноти. Політична партія - добровільне об’єднання людей котрі пропонують домогтися здійснення ідей,які вони поділяють. Основні ознаки політичних партій: певна тривалість існування в часі;наявність організаційної структури;прагнення влади;пошук народної підтримки. Американський політолог П. Меркл називає такі головні ф-ії політичних партій: підбір партійних і державних лідерів;рекрутування і соціалізація нових членів;вироблення заходів щодо впливу партій на суспільні інституції та соціальне середовище;розв’язання внутрішніх партійних протиріч. Функції політичних партій: представництва інтересів,соціальна інтеграція,політична соціалізація,ідеологічна,кадрова,досягнення влади.

2.Типологія сучасних політичних партій. Існує декілька типів політичних партій за різними ознаками.

За класовою визначеністю: буржуазні, селянські,робітничі.

За ставленням до суспільного прогресу: радикальні,реформістські,консервативні,реакційні,контрреволюційні.

За ставленням до влади: правлячі,опозиційні,нейтральні або центристські.

За формами і методами правління: ліберальні, демократичні,диктаторські.

За принципами організації та членства: кадрові та масові.

За місцем у системі влади: легальні та нелегальні.

За ідеологічним спрямуванням: комуністичні, соціалістичні,фашистські,ліберально-демократичні,націоналістичні…

За віросповіданням: християнські,мусульманські.

За ознакою внутрішньої організації: відкриті та закриті.

3. Громадсько-політичні організації і рухи:сутність,ознаки,функції та види. Громадсько-політична організація – об’єднання громадян,котрі виникають з їх ініціативою для реалізації довгострокових цілей, упорядковують суспільне життя,мають статут і характеризуються чіткою структурою. Політичні рухи – найактивніша частина суспільства покликана виражати інтереси певних соціальних груп громадян і спрямована на досягнення значної політичної мети. За видами діяльності громадські організації поділяються на такі групи (за В. Бебиком): професійні;економічні (спілки підприємців, кооператорів, селян та ін.); конфесійні (православні, католицькі, мусульманські та ін.);культурологічні (товариства української, російської, європейської мов та ін.); просвітницькі (товариство "Просвіта"); спортивні, туристичні, тверезості, здоров'я тощо; наукові, науково-технічні (спілки викладачів, науковців, інженерів, спеціалізовані академії наук); оборонні (ТСОУ, аероклуби, мотоклуби);національні (товариства російської, єврейської, польської культури та ін.); екологічні ("Зелений світ" та ін.).Функції організацій: представництво й захист групових інтересів; суспільної активізації;формування громадської думки;підбір і підготовка кадрів;виховна;інформаційна.Громадсько-політичні рухи можна класифікувати таким чином:політичні (антифашистські, антирасові чи національної дискримінації);соціальні (проти безробіття, за безкоштовну освіту, охорону здоров'я); нові (антивоєнні, екологічні, феміністичні, тендерні).Отже, громадсько-політичні організації і рухи є:

- однією з форм реалізації самоврядування та суспільних зв'язків;

- індикатором демократичності політичної системи й режиму;

- відображенням рівня політичної свідомості й культури;

- засобом упорядкування суспільно-політичного життя;

- особливою формою реалізації суспільних інтересів.

4.Класифікація сучасних українських партій. Такий поділ певною мірою умовний, одначе можна вирізнити декілька найбільш значних груп партій. За класовою визначеністю: буржуазні, селянські, робітничі, зокрема комуністичні, соціалістичні та соціал-демократичні, причому до кожного типу належать і відповідні прошарки інтелігенції. За ставленням до суспільного прогресу: радикальні (у тому числі революційні), реформістські, консервативні, реакційні, контрреволюційні. За ставленням до влади: правлячі, опозиційні, нейтральні або центристські (умовно, позаяк абсолютно нейтральних до влади партій у політиці не існує). За формами і методами правління: ліберальні, демократичні, диктаторські. За принципами організації та членства: кадрові та масові. За місцем у системі влади: легальні та нелегальні . За ідеологічним спрямуванням: комуністичні, соціалістичні, фашистські, неофашистські, ліберально-демократичні, націоналістичні, анархістські та ін. За віросповіданням: християнські, мусульманські. Називають іще партії прагматичні (виборчі), парламентські, харизматично-вождистські та ін.

За певними критеріями можна класифікувати і політичні партії, в Україні. Такими критеріями можуть бути: ставлення до державного суверенітету, соціально-економічні пріоритети, ідейно-політичні засади тощо. За ідейно-політичним спрямуванням в Україні можна вирізнити такі типи партій: національно-радикальні, національно-демократичні, загальнодемократичні, соціалістичного спрямування, національних меншин.

Багатопартійність в Україні відтворює весь ідейно-політичний спектр партій, який існує у світі. Так, за ідеологічним спрямуванням в Україні діють комуністичні, соціал-демократичні, ліберально-демократичні, консервативні, християнські, націоналістичні партії. За політичним спрямуванням — ліві, центристські, праві.