11. Здійснення касових операцій через банкомати.

Банкомат – це пристрій для автоматизованого касового самообслуговування клієнтів. їх можна встановлювати і на території банку, і за його межами.

Банкомати належать до системи автоматизації банків і застосовуються з метою:

• скорочення поточних витрат банків на ведення касових операцій;

• розширення спектра банківських послуг для клієнтів;

• розширення частки банку на ринку роздрібних послуг.

Сучасні банкомати можуть виконувати такі операції:

• інформувати клієнтів про стан їхніх рахунків;

• видавати готівку з рахунків;

• проводити оплату послуг мобільного зв'язку та ін.

Надання банкоматами зазначених послуг здійснюється за допомогою пластикових ідентифікаційних карток і ПІН – кодів клієнтів. Після кожної операції банкомат видає клієнтові квитанцію з повною її характеристикою (сума, час, порядковий номер, вид операції, назва банку тощо).

Порядок надання касових послуг через банкомати досить простий. Уклавши договір із клієнтом, банк видає йому за невелику плату пластикову картку та ПІН – код, а також надає інформацію про мережу банкоматів, якими він може користуватися, та режим їх роботи.

19.Характеристика та види векселів.

вексель – це цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Класифікація векселів:

1. Суб'єкти, які здійснюють платіж:

1. простий (соло-вексель);

2. переказний (тратта).

2. Характер угод, що спричинили появу векселя:

1. товарний – як результат реальної угоди з купівлі-продажу цінностей, виконаних робіт, наданих послуг;

2. фінансовий – виникає внаслідок фінансової операції і засвідчує отримання грошової позики;

3. підроблений – містить підроблений підпис векселедавця або акцептанта, фальсифіковану вексельну суму чи строк погашення;

4. «дружній» акцептується з метою подання допомоги в отриманні кредиту під вексель неплатоспроможній особі;

5. «бронзовий» («дутий», вигаданий) виписується на ім'я неіснуючої або неплатоспроможної особи.

3. Спосіб отримання доходу:

1. процентні – передбачають застереження про нарахування процентів на номінальну суму векселя в розмірі, обумовленому сторонами угоди;

2. дисконтні – дохід за ними отримується у вигляді дисконту (різниці між номінальною вартістю векселя і ціною його придбання).

4. Строк платежу:

1. точно вказаний календарний день;

2. у певний час після складання векселя;

3. за пред'явленням;

4. у певний час після пред'явлення.

5. Емітент:

1. приватні (векселі фізичних і юридичних осіб);

2. скарбницькі (векселі уряду).

6. Форма платежу кредиту:

1. платіжні – підлягають оплаті у строк;

2. забезпечувальні – лише для забезпечення наданого.

7. Наявність застави:

1. забезпечені;

2. незабезпечені.

8. Власність на вексель:

1. видані (для векселедавця);

2. отримані (для трасата та ремітента).

9. Можливість передання іншій особі:

1. векселі, що індосуються (права передаються за векселем);

2. векселі, що не індосуються.

10. Рівень гарантованості платежу:

1. авальовані – коли на векселі нанесено поручительство (аваль), за яким особа-поручитель бере на себе відповідальність за виконання вексельних зобов'язань кимось із осіб, які підписали вексель;

2. неавальовані – без поручительства.

11. Місце і межі функціонування:

1. міжнародні (діють у межах кількох країн);

2. національні (у межах однієї країни);

3. місцеві (місце видачі й місце платежу збігаються).

12. Форма пред'явлення:

1. Паперові;

2. непаперові.

Основна класифікація векселів – за суб'єктами, які здійснюють платіж:

• простий (соло-вексель) – містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після спливу встановленого терміну певну суму грошей векселедержателю (кредитору) або його наказові);

переказний (тратта) – містить назву «переказний вексель» і безумовну пропозицію векселедавця (трасанта) вказаній у векселі особі-платнику (трасату) сплатити певну суму грошей власникові векселя (ремітенту) або його наказові.