Тема 16 інтеграційні процеси у світовому господарстві

Суть та основні форми економічної' інтеграції. Інтеграційні процеси у Європі. Особливості розвитку економічної інтеграції у Північній Америці. Інтеграційні об'єднання Латинської Америки. Регіональні інтеграційні формування в Азії. Інтеграційні об'єднання Африки. Проблеми економічної інтеграції СНД. Роль ООН та інших міжнародних інститутів у розвитку загальносвітової економічної інтеграції.

16.1 Суть та основні форми міжнародної інтеграції

Інтеграція в перекладі з латинської - integratio, означає об'єднання окремих частин в загальне ціле, єдине.

Розрізняють поняття "міжнародна інтеграція" і "міжнародна економічна інтеграція". Міжнародною інтеграцією називають об'єктивний процес зближення країн світу та їх суб'єктів у всіх сферах людського життя на основі спільності загальнолюдських інтересів. Тобто міжнародна інтеграція є досить широким поняттям, яке містить в собі міжнародну економічну інтеграцію разом з міжнародною політичною інтеграцією, міжнародною культурною інтеграцією тощо.

Найважливішою ознакою сьогодення є інтенсивний розвиток інтеграційних процесів на макро- та мікрорівнях. Процес інтернаціоналізації господарського життя зумовлений розвитком та поглибленням міжнародного поділу праці, і означає формування стійких зв'язків у виробничій, науково-технічній та інших сферах. Економічна взаємозалежність держав, інтернаціоналізація продуктивних сил сприяють розвитку інтеграційних процесів в економіці.

Основними цілями економічної інтеграції, як якісно нового і більш складного стану інтернаціоналізації господарських зв'язків, є більш тісне співробітництво та взаємопроникнення окремих національних господарств, забезпечення умов концентрації виробництва і переплетення капіталів, проведення узгодженої міжнародної економічної політики. Економічна інтеграція визначається такими важливими чинниками:

• інтернаціоналізація виробництва і створення міжнародних монополій нового типу - на початок 90-х років приблизно 50% промислового виробництва, а також більше 90% прямих приватних інвестицій за кордоном, біля 80% патентів і ліцензій на найновішу техніку, технології, ноу-хау приходилось на ТНК, 34% з яких були американські;

• глибокі зрушення в структурі міжнародного поділу праці, коли виробничі зв'язки створюють тісну взаємодію між фірмами і

180

всередині окремих компаній, складаючи "цехи одного заводу" з широко розвиненою внутрішньогалузевою спеціалізацією;

• науково-технічна революція, яка виводить інтернаціоналізацію ринку і виробництва .на якісно новий рівень, зумовлюючи необхідність міжнародного обміну результатами досягнень науки і техніки, формування нового технологічного бізнесу;

• відкритість національних економік і свобода торгівлі, оскільки лібералізація міжнародного обміну полегшила адаптацію національних господарств до зовнішніх умов і впливів, сприяла більш активному їх включенню в міжнародний поділ праці та кооперацію, в процес широкого міждержавного співробітництва. Характерною особливістю інтеграційних об'єднань сьогодні є їх розвиток на регіональному рівні. Регіональна інтеграція проходить .при цьому ряд етапів, кожний з яких має свої специфічні риси. Причому на кожному з етапів усуваються перешкоди і створюються нові передумови для більш ефективного виробництва і зовнішньоекономічних зв'язків між країнами. В результаті відбувається процес створення цілісних регіональних господарських комплексів зі спільними національними і міждержавними органами управління.

Умовно можна виділити шість основних форм інтеграційних об'єднань, котрі відрізняються різними ступенями інтенсивності, масштабами та специфічністю, яка проявляється в окремих регіонах.

1. Зона вільної торгівлі є найпростішою формою економічної інтеграції: країни-учасниці відміняють митні і кількісні обмеження у взаємній торгівлі. Така форма інтеграції застосовується країнами ЄАВТ, НАФТА та деякими іншими.

2. Митний союз передбачає вільне переміщення товарів та послуг всередині угрупування, єдиний митний тариф по відношенню до третіх країн. Такий варіант інтеграції спочатку здійснювався у рамках Європейського союзу західноєвропейських країн.

3. Спільний ринок є більш складним видом інтеграційних об'єднань, коли ліквідуються перешкоди між країнами не тільки у взаємній торгівлі, але й для переміщення робочої сили та капіталу, забезпечується узгодження економічної політики.

4. Економічний союз є найскладнішою формою міждержавної економічної інтеграції, яка передбачає проведення єдиної економічної та валютно-фінансової політики, створення системи регулювання соціально-політичних процесів, координацію національних податкових, антиінфляційних, валютних та інших заходів. Для прискорення формування економічного союзу Європейський союз у грудні 1991 року прийняв у м. Маастріхт рішення прискорити виконання вказаних вище завдань і ввести єдину валюту зі створенням єдиного емісійного центрального банку.

181

5. Політичний союз - це найвищий ступінь регіональної інтеграції. Він передбачає перетворення єдиного ринкового простору в цілісне економічне і політичне утворення, В загальних рисах мова може йти про виникнення , нового багатонаціонального суб'єкта світогосподарських і міжнародних політичних відносин, котрий виступає від імені всіх членів цього союзу.

6. Міжнародні організації, угрупування, комплекси. Це об'єднання країн чи їхніх суб'єктів за окремими інтересами (або групами окремих інтересів) з метою спільного здійснення різноманітних заходів, направлених на їхнє задоволення.