Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mig_econ.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
26.11.2018
Размер:
1.14 Mб
Скачать

15.1 Суть та особливості міжнародного бізнесу

Міжнародний бізнес являє собою систему міжнародних ділових відносин партнерів на мікрорівні. Його можна ще охарактеризувати, як частину загальної системи міжнародних економічних відносин, яка відповідає стосункам, пов'язаним з діловою діяльністю промислового, комерційного, валютно-фінансового, транспортного типів тощо. В міжнародному бізнесі знаходить свій прояв і відображення кожна форма міжнародних економічних відносин. Так, валютні відносини складаються не тільки на рівні Міжнародного валютного фонду, а й на рівні банків, обмінних валютних пунктів, валютних спекулянтів, діяльність яких саме і є бізнесом. Міжнародний комерційний бізнес, тобто діяльність торгових фірм на світовій арені одночасно є складовою частиною міжнародної торгівлі, як форми міжнародних економічних відносин. Аналогічна ситуація складається і в міжнародних виробничих відносинах, де транснаціоналізація та кооперація виробництва одночасно виступає частиною міжнародного бізнесу.

Існує декілька класифікацій видів міжнародного бізнесу, виходячи з тих чи інших критеріїв.

Так, згідно формам міжнародних економічних відносин можна виділити наступні види міжнародного бізнесу:

• валютний;

• промисловий;

• фінансово-кредитний (банківський, ощадний);

• торговий;

• аграрний тощо.

Кожний з названих видів, в свою чергу, має свої підвиди. Виходячи з форм власності можливий поділ:

• державний;

• приватний;

• змішаний.

До змішаного міжнародного бізнесу відносяться не тільки фірми, власниками яких є держави одних країн і приватні фірми інших, а й фірми, які належать одночасно державі та приватним суб'єктам однієї країни і займаються зовнішньоекономічною діяльністю.

За типами міжнародні підприємницькі об'єднання поділяються на:

• міжнародні картелі;

169

• міжнародні синдикати;

• міжнародні трести;

• міжнародні концерни;

• міжнародні консорціуми;

• міжнародні холдінги;

• міжнародні фінансові групи тощо.

Для національних суб'єктів міжнародний бізнес є зовнішньоекономічним бізнесом або зовнішньоекономічною діяльністю.

Зовнішньоекономічна діяльність - це бізнесова діяльність суб'єктів країни, яка в тій чи іншій мірі пов'язана з входженням цих суб'єктів в економічні стосунки з суб'єктами з інших країн.

Зовнішньоекономічна діяльність вимагає:

1. Налагодження коопераційних зв'язків з іноземними партнерами.

2. Здійснення зовнішньоекономічних операцій.

3. Залучення іноземних інвестицій.

4. Вкладання капіталу в закордонні фірми.

5. Здійснення транспортних операцій на замовлення іноземних фірм та вітчизняних фірм за кордоном, а також інші види економічної діяльності.

Найяскравіше міжнародний бізнес проявляється у діяльності транснаціональних корпорацій та спільному підприємництві.

15.2 Розвиток транснаціонального бізнесу

В сучасній економічній літературі можна зустріти певні розбіжності в підходах до характеристики транснаціонального бізнесу. Це пов'язано з різним організаційно-правовим статусом суб'єктів, які цим бізнесом займаються. Розрізняють два типи таких суб'єктів: компанія та корпорація. Більш узагальнюючим в такому випадку є поняття "компанія", оскільки не всі компанії бувають корпораціями (акціонерними товариствами). Що ж до назв, то використовують: багато, мульти, транс, глобальна,багатокраїнна. Ці назви в основному використовуються як синоніми. В європейській науковій літературі частіше зустрічається термін "багатонаціональна компанія", а в американській та в документах ООН частіше користуються терміном "транснаціональна корпорація".

Транснаціональна компанія (ТНК) - це компанія, головне підприємство і власник якої знаходяться в одній країні, а філії та дочірні компанії знаходяться як у цій же країні, так і обов'язково в інших країнах.

Мультинаціональна компанія (МНК) - це компанія, яка являє собою кооперативне об'єднання двох чи трьох підприємств з різних країн плюс широку мережу філій та дочірніх компаній, функціонуючих в різних країнах світу.

170

На розвиток транснаціонального бізнесу, інтернаціоналізацію діяльності фірм та створення філій за кордоном впливає ряд чинників.

По-перше, це насиченість внутрішнього ринку та зростання на ньому конкуренції.

По-друге, це поява нових ресурсних можливостей, які пов'язані з нижчою вартістю чинників виробництва в інших країнах.

По-третє, це сприятливість інвестиційного клімату в інших країнах.

По-четверте, це розвиток інфраструктури міжнародного бізнесу та системи комунікацій.

По-п'яте, це заохочення з боку держави до вивозу капіталу.

По-шосте, це бажання розділити ризик між великою кількістю продуктів та ринків.

Компанії, які займаються транснаціональним бізнесом характеризуються основними ознаками:

1. Вони інтернаціональні в сфері функціонування та застосування капіталу.

2. Ці компанії мають, як правило, величезний матеріальний та фінансовий потенціал, а тому мають можливість здійснювати значні відрахування на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки (НД ДКР), тобто ТНК виступають носіями досягнень передової науки, передових технологій.

3. Вони, як правило, мають тісні зв'язки з національними банківськими компаніями та національними банківськими системами і входять в фінансові угрупування.

4. В основному вони є багатономенклатурними фірмами, діяльність яких сильно диверсифікована.

5. Цим компаніям притаманна відносна незалежність руху власного капіталу щодо процесів, які відбуваються в національних кордонах. Розвиткові транснаціонального бізнесу сьогодні притаманні такі тенденції;

• Відбувається все більше переплетення економічних зв'язків і інтересів розвинутих країн, поглиблюється кооперація та спеціалізація виробництва, посилюється взаємозалежність.

• Відбувається помітна втрата беззастережного панування американських ТНК та посилюються позиції японських та західноєвропейських ТНК.

• Набирають сили нові індустріальні країни з новими швидкозростаючими ТНК, а відповідно і посилюється конкурентна боротьба у світі транснаціонального бізнесу. Слід відмітити двояку роль ТНК розвинутих країн у розвитку економіки країн, що розвиваються. З одного боку, ТНК не тільки сприяють розвитку, а й безпосередньо розвивають промисловість в країнах, що розвиваються. Цей процес супроводжується наданням доступу до фінансових ресурсів ТНК, до нових технологій. Через канали ТНК

171

національна продукція країн, що розвиваються, має змогу просуватись на світовий ринок. За допомогою ТНК здійснюється підготовка національних кадрів.

З іншого боку, крім позитивних сторін діяльності ТНК у країнах, що розвиваються, існують і негативні. Часто, економіка цих країн під впливом ТНК розвивається однобоко, спеціалізується на видобутку сировини. Це робить країни, що розвиваються, сировинними придатками ТНК. Інколи ТНК вивозять в країни, що розвиваються, екологічно шкідливе виробництво, що веде до забруднення навколишнього середовища цих країн. Тому уряди країн, що розвиваються, намагаються при підтримці ООН та інших міжнародних організацій здійснювати контроль та регулювати діяльність ТНК на своїй території.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]