10.3 Міжнародне ліцензування

109

Міжнародне ліцензування - це структурний елемент міжнародного науково-технічного співробітництва, який виступає у вигляді міжнародної ліцензійної торгівлі, тобто у вигляді обміну (передачі) ліцензій на винаходи, патентів, технологій, угод щодо ноу-хау. Продавця патенту, ліцензії, технології чи нових знань називають ліцензіаром, а покупця -ліцензіатом. Ліцензією називають дозвіл, який видається ліцензіаром ліцензіату на промислове і/або комерційне використання винаходу протягом обумовленого терміну за винагороду.

Доцільність продажу ліцензій, патентів, технології обумовлена такими причинами.

По-перше, неможливістю чи невигідністю з будь-яких причин використання у країні виробника або в середині фірми нової технології, а продаж ліцензії дозволить частково чи повністю повернути витрати на її розробку і можливо принести прибуток.

По-друге, економічною чи політичною неможливістю експорту продукції, яка виготовляється за даною технологією на території країни або декількох країн, де здійснюється обмежувальна практика і створюються різного роду перепони щодо імпорту, а отже, продаж технологій дозволяє проникнути на ці закриті для товарного експорту ринки.

По-третє, бажанням ефективного використання переваг міжнародного поділу праці.

Ліцензійна торгівля на світовому ринку здійснюється шляхом укладання угод. Ліцензійна угода - це угода про передачу (надання) прав на використання ліцензій, патентів та інших об'єктів інтелектуальної власності. Основними видами ліцензійних угод є:

1. Проста ліцензія. У випадку її надання ліцензіар дозволяє на певних умовах використовувати винахід або ноу-хау, залишаючи при цьому за собою право як самостійно користуватися об'єктом даного ліцензування, так і видавати аналогічні за умовами ліцензії іншим зацікавленим особам.

2. Виключна ліцензія. Вона полягає в тому, що ліцензіат отримує виключні права на використання винаходу чи секретів виробництва в межах, обумовлених в угоді. Звичайно, обмеження стосується певної території, і ліцензіар уже не може надавати аналогічні за умовами ліцензії іншим особам чи фірмам. Разом з тим, такий вид ліцензії не позбавляє ліцензіара права самостійно використовувати предмет даної ліцензії, якщо інше необумовлене контрактом, а також видавати ліцензії іншим особам на умовах, які не суперечать попередній угоді.

3. Повна ліцензія. При наданні такої ліцензії, ліцензіар позбавляється всіх прав на використання винаходу чи секретів виробництва протягом усього терміну дії угоди. Повні ліцензії

110

надаються в основному тоді, коли ліцензіар не має змоги самостійно використовувати винахід і не має змоги реалізувати його іншим потенційним покупцям.

За надання ліцензійних прав на використання винаходу, ноу-хау чи інших об'єктів ліцензування ліцензійними угодами передбачаються ліцензійні винагороди. Їх існує кілька видів:

1. Роялті - це періодичні відчислення, які мають вид фіксованих процентних ставок від фактичного економічного результату використання ліцензії за кожний період.

2. Паушальні платежі - це чітко зафіксовані в угодах суми, які встановлюються на основі оцінки очікуваного економічного ефекту і виплачуються разово або на виплату.

3. Перехресне ліцензування - це обмін ліцензіями чи патентами, які за оцінками фахівців є еквівалентними.

4. Попередня плата - це платіж, який компенсує витрати ліцензіара ще до здійснення ліцензійної угоди.

5. Передача цінних паперів та надання права участі у прибутках. Об'єктами міжнародного ліцензування виступають:

• розробки конструктивного, технологічного характеру;

• склад речовини матеріалу чи сплаву;

• способи лікування;

• методи пошуку та добування корисних копалин;

• методи розрахунків та засоби математичного забезпечення ЕОМ;

• відомості організаційного, фінансового, управлінського характеру;

• товарні знаки;

• промислові знаки.

Об'єкти ліцензування повинні мати так звану патентну чистоту. Патентною чистотою називають юридичну властивість об'єкта, яка означає, що він може використовуватись без порушень діючих на території країни охоронних документів виключного права (патентів, які належать третім особам).

На термін дії ліцензійних угод впливає ряд чинників, основними з яких є:

•час, необхідний для освоєння ліцензії;

•термін дії патентів і їх надійність (патентна ситуація);

•термін морального старіння об'єкта угоди;

•умови платежу, включаючи зацікавленість ліцензіата у продовженні угоди при комбінованих платежах;

•умови інших домовленостей на аналогічну чи близьку продукцію. Терміни дії ліцензійних угод складають від 3 років для маловитратних до 10 і більше років, для ліцензій, освоєння яких вимагає значних капітальних витрат.

111