11.1 Світовий ринок трудових ресурсів

Міжнародні трудові відносини є формою міжнародних економічних відносин, які виникають з приводу використання трудових ресурсів світу. Традиційно дану систему відносин називають міжнародний чи світовий ринок праці, або світовий ринок трудових ресурсів.

Під світовим ринком трудових ресурсів розуміють систему відносин, що виникають з приводу постійного балансування попиту та пропозиції щодо світових трудових ресурсів, яка склалася у зв'язку з нерівномірністю кількісного та якісного розміщення робочої сили по світу.

Як і інші види ресурсів, трудові ресурси розміщені по світу досить нерівномірно, і тому, якщо одні країни потерпають від недостачі робочої сили, в інших населення значно перевищує потребу в робочих руках. Можна виділити наступні основні причини формування надлишкової робочої сили в окремих країнах та регіонах:

• Демографічний бум в окремих країнах (Китай, Індія, Нігерія).

• Науково-технічний прогрес, який виступає чинником створення нової техніки, що потребує меншої обслуги.

• Закриття підприємств добувних галузей внаслідок вичерпання мінеральних ресурсів.

• Недостатньо виважена соціальна політика урядів окремих держав.

• Зміни в потребах тієї чи іншої продукції, на якій спеціалізується країна.

Особливо гостро проблеми з безробіттям стоять у густонаселених регіонах світу та в малорозвинутих країнах, що часто співпадає. До таких регіонів належать Південна і Південно-Східна Азія, Північна і Центральна Африка, північна частина Латинської Америки.

Світовий ринок трудових ресурсів переживає певні тенденційні зміни, тобто постійно знаходиться в русі. Сьогоднішня динаміка професійної структури і форм зайнятості економічно активного населення світу характеризується такими процесами:

• Збільшується потреба в освічених, висококваліфікованих працівниках, які можуть працювати зі складною сучасною електронною технікою, одночасно скорочується попит на представників ряду "застарілих" професій.

116

• В розвинутих країнах настає насиченість економіки так званими

"білими комірцями", що веде до поширення безробіття серед

цього прошарку.

,. • Розвиток сфери послуг .сприяє збільшенню числа робочих місць і < перекваліфікації працівників (але це в основному стосується

молоді).

• Зменшується в розвинутих країнах число бажаючих виконувати важку і малокваліфіковану роботу, а тому в цій сфері з'являються вільні місця.

Оскільки існує нерівномірність розподілу трудових ресурсів у світі, то існує і процес переміщення трудових ресурсів між країнами, який називається міжнародною трудовою міграцією.

11.2 Міжнародна трудова міграція

Міжнародна трудова міграція, або міграція трудових ресурсів (робочої сили) відрізняється від міграції населення як за метою, так і за терміном та характером. Міграцією населення називають переміщення людей (сімей) з однієї країни в іншу з метою пошуку нового місця постійного проживання. Міграцією трудових ресурсів називають переміщення людей у міжнаціональному територіальному просторі з метою пошуку місця роботи. Досить часто ці процеси співпадають.

Міжнародну трудову міграцію можна визначити як форму економічних відносин, яка полягає у переливі трудових ресурсів з одних країн в інші і виражає процес перерозподілу трудових ресурсів між окремими ланками світового господарства.

З боку країн-донорів міжнародна трудова міграція зумовлюється наступними основними причинами:

• велика густота населення;

• масове безробіття;

• низький рівень життя населення;

• порівняно низька заробітна плата;

• виробнича необхідність. Ця причина стосується фахівців з

розвинутих країн, котрі працюють у країнах, що розвиваються. Причини міжнародної трудової міграції для країн-реципієнтів такі:

• потреба у додатковій висококваліфікованій робочій силі;

• потреба у додатковій дешевій і мобільній робочій силі;

• порівняно висока заробітна плата.

Загалом розвитку міжнародних міграційних процесів сприяють три основні чинники:

• висока швидкість розповсюдження інформації;

• бурхливий розвиток міжнародних пасажирських сполучень;

• швидкий розвиток засобів комунікації.

117

На відміну від міжнародної міграції населення, яка є кінцевою, постійною (необоротною), міжнародна трудова міграція має тимчасовий характер і є зворотною (обертовою) міграцією. Розрізняють три види міжнародної трудової міграції:

• тимчасова (на певний кількарічний термін),

• сезонна,

• маятникова.

В даному випадку критерієм поділу є тривалість перебування мігрантів за кордоном. Крім цього критерію існують і інші. Так за рівнем кваліфікації міжнародну трудову міграцію поділяють на міграцію кваліфікованих працівників, серед яких окремо виділяють процес "відпливу умів" і міграцію некваліфікованої робочої сили. Залежно від мотивів чи бажання міграцію поділяють на добровільну і примусову (біженці).

Крім легальної, існує і нелегальна міжнародна трудова міграція. Вона зумовлена рядом причин, основними з яких є:

• відсутність чіткої імміграційної політики та адміністративної інфраструктури її реалізації в окремих країнах;

• юридична неосвіченість мігрантів, що не дозволяє їм діяти відповідно існуючому міграційному законодавству;

• складний, а в багатьох країнах суперечливий характер процедури легалізації;

• попередні таємні домовленості між потенційними мігрантами та їхніми наймачами.

Існування нелегальної міграції зумовлює виникнення цілого комплексу економічних і соціальних проблем в країні-реципієнті, вирішення яких можливо лише на основі збалансованої імміграційної політики.