Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mig_econ.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
26.11.2018
Размер:
1.14 Mб
Скачать

14.2 Морські та річкові міжнародні перевезення

Морські та річкові міжнародні перевезення відносяться до перевезень водним транспортом і мають ряд схожих особливостей. До позитивних особливостей цих перевезень слід віднести, по-перше, можливість перевозити достатньо великі вантажі. Так, сучасний супертанкер за один рейс спроможний перевозити понад 140 тис. тонн.

По-друге, морський і річковий транспорт відносно дешеві.

160

По-третє, цей вид транспорту дуже сприятливий для запровадження досягнень НТП.

Разом з тим є ряд негативних особливостей, притаманних річковим і особливо морським перевезенням.

По-перше, на цьому виді транспорту порівняно низька швидкість руху (в середньому 13-15 вузлів за годину).

По-друге, це дещо ризикований вид перевезень. Так, в середньому за рік через катастрофи втрачається до 300 суден.

По-третє, в значній мірі час морських перевезень залежить від роботи морських портів. Так, в деяких портах судна простоюють місяцями, чекаючи розвантаження чи навантаження.

По-четверте, морський транспорт тісно пов'язаний з іншими видами транспорту і його робота багато в чому залежить від роботи інших видів транспорту.

Морським та річковим транспортом перевозять різноманітні види товарів. Основну частину міжнародних морських вантажопотоків складають масові наливні та навалювальні вантажі. Так, сирої нафти перевозиться приблизно 1000млн. т за рік, нафтопродуктів - 300 млн. т, залізної руди -300 млн. т, кам'яного вугілля - 270 млн. т, зерна - до 200 млн. т за рік.

Серед інших видів вантажів, які перевозяться морським транспортом, виділяють так звані генеральні (тарифно-штучні) вантажі. До них відносяться готова продукція промисловості, напівфабрикати, продовольство тощо. Річний обсяг перевезень генеральних вантажів складає 700 млн. тонн.

В останні роки спостерігається зростання перевезень морським транспортом таких вантажів як:

• лісова та сільськогосподарська продукція (особливо рис, цукор, соєва мука, олійне насіння);

• руди і мінерали (в основному нікелева, марганцева, хромова руди, кухонна сіль, гіпс);

• металургійна сировина, кокс, цемент.

Розрізняють дві форми міжнародного судноплавства: лінійне і трампове.

Міжнародне лінійне судноплавство являє собою організацію перевезень генеральних вантажів на напрямках зі стійкими вантажопотоками, сполучення на яких підтримується однією або декількома судноплавними компаніями з додержанням стабільного графіку. Тобто судна закріпляються на визначених лініях з регулярними заходами у чітко визначені порти за наперед оголошеним розкладом. Вантажовідправники оплачують перевезення за ставками тарифу, які встановлюються перевізниками. Особливістю лінійних тарифів є їх стабільність протягом тривалих проміжків часу.

161

Оскільки лінійні судна перевозять, в основному, невеликі партії вантажів від великого числа відправників великому числу отримувачів, то лінійні компанії вимушені приймати вантажі до перевезення задовго до підходу судна. Вони зберігають, вантажі на своїх складах, організовують і оплачують розвантаження та навантаження. Вартість даних послуг, звичайно, входить у плату за транспортування.

Міжнародне трампове судноплавство являє собою нерегулярні рейси, без чіткого розкладу. Тобто судна направляються власниками туди, де існує попит на тоннаж та пропозиція вантажів. Тому ця форма судноплавства має ще назву міжнародне нерегулярне судноплавство. В основному трампові компанії займаються перевезеннями масових насипних, наливних та навалювальних вантажів, але більшість суден цих компаній універсальні і при необхідності можуть перевозити генеральні вантажі.

Комерційні умови перевезення встановлюються в кожному рейсі або декількох рейсах суден на основі договору, який у більшості випадків укладається за посередництвом фрахтового брокера і має форму чартера. Чартером називають договір між власником судна і фрахтувальником на оренду усього судна або його частини на визначений термін. Кожний чартер містить ряд стандартних умов, які стосуються судна, вантажу, фрахту, порядку оплати стивідорних робіт, диспачу, демереджу.

Диспачем називають винагороду, яку перевізник виплачує фрахтувальнику за більш швидке навантаження чи розвантаження судна, ніж за встановленими у чартері нормами.

Демереджем називають штраф за простій судна понад термін, передбачений нормами, які узгоджені за чартером. Його виплачує фрахтувальник перевізнику як компенсацію за витрачений час.

Фрахт являє собою перевізну плату за транспортування вантажу чи використання судна. Його розмір фіксується у договорі морського перевезення і залежить від ваги вантажу або від одиниці його об'єму. Фрахт визначається у вигляді грошової суми за рейс або за обумовлений термін, що має вигляд різновиду орендної плати. За умовами договору фрахт може виплачуватися повністю при підписанні коносаменту або у два заходи: при підписанні коносаменту і в порту розвантаження.

В практиці міжнародних морських перевезень застосовують різноманітні види фрахтування суден.

1. Фрахтування на один рейс. При цьому фрахтуванні власник судна одним рейсом перевозить вантаж з одного або декількох портів відправлення в один або декілька портів призначення.

2. Фрахтування на послідовні рейси. Цей вид фрахтування застосовується при перевезеннях великих кількостей однорідного вантажу в одному і тому ж напрямку декількома послідовними рейсами.

162

3. Фрахтування за генеральним контрактом. Це вид фрахтування, при якому власник судна зобов'язується протягом визначеного періоду часу перевезти обумовлену кількість вантажу.

4. Фрахтування на умовах тайм-чартеру. При цьому виді фрахтування все судно або його частина надається у розпорядження фрахтувальника на визначений термін для перевезення вантажів у довільних напрямках. При цьому власник судна зобов'язаний підтримувати судно у справному стані та оплачувати утримання екіпажу, а фрахтувальник, крім сплати фрахту, бере на себе всі інші витрати.

5. Фрахтування на умовах димайз-чартеру. При такому фрахтуванні в'ласник передає судно разом з командою фрахтувальнику на обумовлений термін. Члени команди стають службовцями наймача, котрий бере на себе всі витрати щодо судна, включаючи заробітну плату екіпажу, а також сплачує фрахтову суму.

6. Фрахтування на умовах бербоут-чартеру. Це вид фрахтування, при якому фрахтувальник наймає судно без екіпажу і бере на себе всі витрати, пов'язані з його експлуатацією.

7. Фрахтування на умовах нет-чартеру." При цьому виді фрахтування всі витрати щодо навантаження, вкладання, розміщення та розвантаження вантажу бере на себе фрахтувальник.

На міжурядовому рівні укладено ряд міжнародних угод з окремих видів транспорту, які отримали назву "транспортні конвенції". Транспортні конвенції визначають основні реквізити, а в ряді випадків і форму транспортних документів, які слід застосовувати у міжнародних перевезеннях. Для морських і річкових перевезень головним документом є коносамент. Він підтверджує прийняття вантажу до перевезення і зобов'язує перевізника передати вантаж отримувачеві вантажу. Головними функціями коносаменту є те, що він виступає, по-перше, по суті договором про морські перевезення. По-друге, він є товаророзпорядним документом. По-третє, є розпискою капітанів кораблів про взяття вантажу на борт.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]