- •Охорона праці на підприємствах харчових виробництв
- •Лекція 1. «Законодавчі і організаційні основи охорони праці в Україні»
- •1.1. Законодавча та нормативна основа охорони праці в галузі
- •1.2 Управління охороною праці на підприємствах галузі
- •Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Законодавча та організаційна основа охорони праці в Україні
- •Лекція 2. «Забезпечення потрібних санітарно – гігієнічних умов праці»
- •2.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі
- •2.2 Нормативи параметрів виробничого середовища
- •2.3 Класифікація приміщень по факторам виробничого середовища
- •2.4 Нормалізація виробничого середовища і трудового процесу на підприємствах галузі
- •2.4.1 Вентиляція приміщень
- •2.4.2 Захист від неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних і магнітних полів
- •2.4.3 Освітлення виробничих приміщень
- •2.4.4 Захист від шуму
- •2.4.5. Захист від вібрації
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних умов праці
- •Лекція 3 Техніка безпеки на підприємствах харчових виробництв
- •3.1 Класифікація небезпек на підприємствах галузі
- •3.2 Вимоги безпеки до території підприємства, розміщення та влаштування будівель і приміщень
- •3.3 Вимоги до розміщення обладнання у виробничих приміщеннях
- •3.4 Забезпечення електробезпеки
- •3.5 Класифікація електроустановок та область їх застосування
- •3.6 Загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування
- •3.6.1 Загальні положення щодо забезпечення безпеки устаткування
- •3.6.2 Загальні вимоги безпеки до конструкції таоснащення виробничого устаткування
- •3.7. Вимоги безпеки до конструкції, розміщення та експлуатації окремих видів спеціального устаткування
- •3.7.1. Вимоги безпеки до конвеєрів, конвеєрних і поточно-механізованих ліній, окремих видів транспортуючих машин і пристроїв
- •3.7.2. Техніка безпеки при експлуатації апаратів і систем, що працюють під надлишковим тиском
- •3.7.3. Техніка безпеки при експлуатації теплового устаткування
- •3.7.4. Техніка безпеки при експлуатації окремих видів
- •3.8 Вимоги безпеки до виконання окремих видів робіт
- •3.8.1 Загальні вимоги до організації робіт підвищеної небезпеки
- •3.8.2 Вимоги до виконання робіт усередині ємкостей
- •3.8.3 Особливі вимоги до проведення робіт у силосах і бункерах
- •3.8.4 Вимоги до виконання робіт на висоті
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу
- •Лекція 4. «Пожежна безпека в галузі»
- •4.1 Управління станом пожежної безпеки на підприємствах
- •4.2 Фактори пожежовибухонебезпечності, технічні рішення щодо усунення їх у галузі
- •4.2.1 Класифікація пожеж
- •4.2.2 Класифікація речовин і матеріалів за потенційною небезпекою
- •4.2.3 Класифікація приміщень щодо вибухопожежної
- •4.2.4 Класифікація пожаро- і вибухонебезпечних зон
- •4.2.5 Класифікація будівель з вогнестійкості, урахування її
- •4.2.6 Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання
- •4.2.7 Технічні рішення щодо забезпечення пожежовибухо-
- •4.3 Забезпечення пожежовибухобезпечності вогневих робіт
- •4.4 Засобу гасіння і виявлення пожеж
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Пожежна безпека в галузі
- •Рекомендована література
- •Законодавчі та інші основоположні нормативні акти про охорону праці:
- •Іі. Міжгалузеві нормативні акти:
- •III. Галузеві нормативні акти:
- •Іv. Междержавні стандарти системи стандартів безпеки праці:
- •V. Державні стандарти України з безпеки праці:
- •VI. Державні санітарні норми:
- •VII. Будівельні норми та правила:
- •VII. Довідкова та навчальна література:
Лекція 2. «Забезпечення потрібних санітарно – гігієнічних умов праці»
2.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі
Міністерство охорони здоров'я України затвердило своїм наказом від 27.12.2001р. № 528 Гігієнічну класифікацію праці по запоказникамиах шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкостізі та напруженості трудового процесу. Відповідно до цього нормативного документу, розрізняють шкідливі виробничі фактори: фізичні (несприятливий мікроклімат, неіонізуючі електромагнітні поля і випромінювання, що іонізують випромінювання, виробничі шум, ультразвук і інфразвук, вібрація локальна і загальна, невідповідність освітленості нормальному зоровому сприйняттю виробничого середовища); хімічні (речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, що отримані хімічним синтезом і/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу); біологічні (мікроорганізми – продуценти, живі клітки і спори, що містяться в препаратах, патогенні мікроорганізми); фактори трудового процесу (важкість роботи – динамічне і статичне навантаження, маса що піднімається і переміщуваного вантажу, стереотипність робочих рухів, особливості положення і переміщення тіла працівника; напруженість праці – навантаження на центральну нервову систему, органи почуттів, емоційну сферу працівника). По показниках шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкостізі і напруженості трудового процесу умови праці підрозділяються на чотири класи: оптимальні, допустимі, шкідливі (підрозділяються на чотири ступені за рівнем перевищення гігієнічних нормативів і виразності можливих змін в організмі людини), небезпечні (екстремальні) – відповідно, 1-4 класи.
Перераховані вище шкідливі виробничі фактори характерні для підприємств харчових виробництв. На додаток можна відзначити лише наступне. При виконанні технологічних процесів на цих підприємствах мають місце пылеобразование, тепло- і влаговыде-ления, змінюється склад повітря, створюються випромінювання. Процеси подрібнювання, просіювання, транспортування, фасовки сипких харчових продуктів супроводжуються виділенням пилу (зернового, борошняного, цукрової, какао-порошку), що має шкідливі для організму людини та пожаро-, вибухонебезпечні властивості. При дробленні, сортуванні вапняного каменю (використовується для одержання гашеного вапна, що застосовується в технологічних процесах виготовлення вапняного молока), завантаженні активованого вугілля в реактори й очисні апарати може також відбуватися пылеобразование. Деякі технологічні процеси супроводжуються споживанням кисню атмосферного повітря. При процесах бродіння утворюється диоксид вуглецю (вуглекислий газ), при тепловій обробці сировини виділяються продукти його термічної деструкції (в основному, акролеин, оксид і диоксид вуглецю). У процесах сульфітації харчової сировини, стерилізації трубопроводів використовується диоксид сірки (сірчистий ангідрид), улучення якого можливо в атмосферу робочого простору. При виробництві ковбасних виробів, копченостей і м'ясних консервів застосовується не безпечна речовина нітрит натрію, що додає їм характерне рожево-червоне фарбування. Використання коптильних компонентів супроводжується виділенням великого ряду шкідливих речовин, серед яких різні альдегіди, кислоти, спирти, а також ацетон, фенол, формальдегід і ін. Для обробки плодоовочевих напівфабрикатів, пюре і соків застосовуються антибіотики. Процес стерилізації бродильних апаратів хлорним вапном і гострою парою супроводжується виділенням газоподібного хлору. При експлуатації і ремонті холодильних установок можливі витоки холодоагентів, серед яких найбільшу небезпеку для людей представляє аміак. На підприємствах галузі в значних обсягах використовуються кислоти, миючі засоби і дезинфекційні розчини, що можуть зробити шкідливий вплив на організм людини. При роботі ЕОМ і відеотерміналів також можливий прояв шкідливих виробничих факторів: створюються випромінювання електромагнітне, інфрачервоне, ультрафіолетове, м'яке рентгенівське, утворяться електростатичні поле між екраном і тілом оператора, озон, оксиди азоту, відбуваються аэроионизация і нагромадження пилу.