- •Охорона праці на підприємствах харчових виробництв
- •Лекція 1. «Законодавчі і організаційні основи охорони праці в Україні»
- •1.1. Законодавча та нормативна основа охорони праці в галузі
- •1.2 Управління охороною праці на підприємствах галузі
- •Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Законодавча та організаційна основа охорони праці в Україні
- •Лекція 2. «Забезпечення потрібних санітарно – гігієнічних умов праці»
- •2.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі
- •2.2 Нормативи параметрів виробничого середовища
- •2.3 Класифікація приміщень по факторам виробничого середовища
- •2.4 Нормалізація виробничого середовища і трудового процесу на підприємствах галузі
- •2.4.1 Вентиляція приміщень
- •2.4.2 Захист від неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних і магнітних полів
- •2.4.3 Освітлення виробничих приміщень
- •2.4.4 Захист від шуму
- •2.4.5. Захист від вібрації
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних умов праці
- •Лекція 3 Техніка безпеки на підприємствах харчових виробництв
- •3.1 Класифікація небезпек на підприємствах галузі
- •3.2 Вимоги безпеки до території підприємства, розміщення та влаштування будівель і приміщень
- •3.3 Вимоги до розміщення обладнання у виробничих приміщеннях
- •3.4 Забезпечення електробезпеки
- •3.5 Класифікація електроустановок та область їх застосування
- •3.6 Загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування
- •3.6.1 Загальні положення щодо забезпечення безпеки устаткування
- •3.6.2 Загальні вимоги безпеки до конструкції таоснащення виробничого устаткування
- •3.7. Вимоги безпеки до конструкції, розміщення та експлуатації окремих видів спеціального устаткування
- •3.7.1. Вимоги безпеки до конвеєрів, конвеєрних і поточно-механізованих ліній, окремих видів транспортуючих машин і пристроїв
- •3.7.2. Техніка безпеки при експлуатації апаратів і систем, що працюють під надлишковим тиском
- •3.7.3. Техніка безпеки при експлуатації теплового устаткування
- •3.7.4. Техніка безпеки при експлуатації окремих видів
- •3.8 Вимоги безпеки до виконання окремих видів робіт
- •3.8.1 Загальні вимоги до організації робіт підвищеної небезпеки
- •3.8.2 Вимоги до виконання робіт усередині ємкостей
- •3.8.3 Особливі вимоги до проведення робіт у силосах і бункерах
- •3.8.4 Вимоги до виконання робіт на висоті
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу
- •Лекція 4. «Пожежна безпека в галузі»
- •4.1 Управління станом пожежної безпеки на підприємствах
- •4.2 Фактори пожежовибухонебезпечності, технічні рішення щодо усунення їх у галузі
- •4.2.1 Класифікація пожеж
- •4.2.2 Класифікація речовин і матеріалів за потенційною небезпекою
- •4.2.3 Класифікація приміщень щодо вибухопожежної
- •4.2.4 Класифікація пожаро- і вибухонебезпечних зон
- •4.2.5 Класифікація будівель з вогнестійкості, урахування її
- •4.2.6 Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання
- •4.2.7 Технічні рішення щодо забезпечення пожежовибухо-
- •4.3 Забезпечення пожежовибухобезпечності вогневих робіт
- •4.4 Засобу гасіння і виявлення пожеж
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Пожежна безпека в галузі
- •Рекомендована література
- •Законодавчі та інші основоположні нормативні акти про охорону праці:
- •Іі. Міжгалузеві нормативні акти:
- •III. Галузеві нормативні акти:
- •Іv. Междержавні стандарти системи стандартів безпеки праці:
- •V. Державні стандарти України з безпеки праці:
- •VI. Державні санітарні норми:
- •VII. Будівельні норми та правила:
- •VII. Довідкова та навчальна література:
2.4.3 Освітлення виробничих приміщень
Природне і штучне освітлення виробничих приміщень повинне відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79.
Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природної освітленості. Залежно від характеру зорової роботи коефіцієнт природної освітленості для будівель у III поясі світлового клімату приймається в межах від 0,1 до 10%. У приміщеннях з ЕОМ природне світло повинно проникати через бічні світопрорізи, зорієнтовані, як правило, на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5%. Для непрямої оцінки якості освітлення приміщень природним світлом може бути використаний також коефіцієнт, що враховує співвідношення площі вікон і площі підлоги (приймається в межах 1:6...1:10).
Штучне освітлення підрозділяється: за призначенням – на робоче, аварійне, евакуаційне та спеціальне, за конструктивним виконанням – на загальне, місцеве та комбіноване. При використанні штучного світла нормують величину освітленості, яка вимірюється в люксах (лк). Норми освітленості знаходяться в межах від 10 до 5000лк. Освітленість робочих поверхонь у машинних і апаратних відділеннях холодильних установок, що створюється робочим (загальним) освітленням, повинна складати не менше 75лк при використанні ламп розжарювання та не менше 150лк при використанні люмінесцентних ламп. Рівень освітленості на робочому столі користувача ЕОМ, у зоні розміщення документів повинний бути в межах 300...500лк.
Конструкція світильників з лампами розжарювання або люмінесцентними лампами приймається при проектуванні штучного освітлення відповідно до умов їхньої експлуатації. Залежно від конструктивного виконання світильники бувають: відкриті, захищені, закриті, пило- та вологонепроникні, вибухозахищені. Світильники в приміщеннях, у яких зберігаються відкрито (без пакування) харчові продукти або тара для їх пакування, повинні мати захисні пристрої (ґрати, сітки, розсіювачі, спеціальні патрони та ін.), які виключають можливість випадання ламп або їх осколків при руйнуванні.
В усіх виробничих і складських приміщеннях, що безпосередньо пов'язані з веденням технологічного процесу, світильники повинні мати закрите виконання.
Для освітлення внутрішніх поверхонь бункерів і силосів для збереження борошна слід застосовувати переносні світильники у вибухозахищеному виконанні напругою 12В постійного струму. Скляний ковпак світильника для освітлення топок і газоходів печей для випічки хліба повинний бути захищений металевою сіткою.
У виробничих приміщеннях висота підвісу світильників з лампами розжарювання потужністю до 200Вт складає від 2,5 до 4м, при потужності більше 200 Вт – від 3 до 6м. В цих приміщеннях висота підвісу світильників з люмінесцентними лампами при їх кількості у світильнику до 4 знаходиться в межах від 2,6 до 4м, а при кількості ламп більше 4 – від 3,2 до 4,5м. Світильники з лампами типу ДРЛ та ДРН підвішують на висоті не менше 4м при потужності до 400Вт та не менше 6м при більшій потужності.
Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального і персонального користування, повинне бути забезпечено системою загального рівномірного освітлення. У виробничих і адміністративно-громадських приміщеннях, де переважно виконуються роботи з документами, допускається застосовувати систему комбінованого освітлення. Загальне освітлення влаштовується у виді суцільних або переривчастих ліній світильників, що розташовуються осторонь від робочих місць (переважно ліворуч) паралельно лінії зору працівників. При розташуванні відеотерміналів ЕОМ за периметром приміщення лінії світильників штучного освітлення розміщають локально над робочими місцями. Як джерела штучного світла використовують, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. Допускається застосовувати у світильниках місцевого освітлення також і лампи розжарювання. Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не менше 40о.
Для забезпечення рівномірного і якісного освітлення робочих поверхонь необхідне виконання визначених співвідношень відстані (L) між світильниками до висоти (Нр) їх підвісу над ними: L/Нр. Залежно від виду світильників це співвідношення приймається за довідником: 1,4; 1,5; 2,0. Знаючи вид світильника і, отже, величину зазначеного співвідношення, а також висоту Нр підвісу його над робочою поверхнею, знаходять відстань L між світильниками. Відстань від світильника до стіни приймається: в = (0,3...0,5)L.
Методика проектування штучного освітлення приведена, наприклад, у роботі: Кнорринг Г.М. Светотехнические расчеты в установках искусственного освещения. – М. – Л.: Энергия, 1973.